03 грудня 2014 року Справа № 876/9849/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2014 року про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,
встановив:
У жовтні 2014 р. позивач УПФ України в Галицькому районі м. Львова звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача УДВС ГУЮ у Львівській області, в якому просив : 1) визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44895585; 2) скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 44895585.
Також позивач подав до суду клопотання про забезпечення даного позову шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Львівській області вчиняти будь-які дії по виконанню виконавчого листа № 2а-1505/2010 від 13.01.2014 р., в тому числі заборонити накладати штрафи, арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків позивача до набрання чинності судовим рішенням по даному спору.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 16.10.2014 р. відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
З даною ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що відповідно до ч. 4 ст. 117 КАС України адміністративний позов, крім способу встановленого ч. 3 цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Також ч. 5 ст. 117 КАС України встановлено вичерпний перелік недопустимих способів забезпечення позовів. Отже, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність таких заходів забезпечення позову, як заборона вчиняти будь-які дії по виконанню виконавчого листа. Крім цього, зазначає апелянт, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 44895585 є неправомірною, оскільки фінансування виплати заборгованості по виконанню судових рішень знаходиться поза межами компетенції управління.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати ухвалу суду від 16.10.2014 р. та задоволити клопотання про забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення позову.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції враховує, що оскаржені позивачем дії і рішення відповідача не мають очевидних ознак протиправності, а також відсутні інші обставини, передбачені ст. 117 КАС України для забезпечення позову.
Разом з тим, позивачем не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі.
Зокрема, в обґрунтування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі Пенсійний орган покликається на суб'єктивні твердження щодо можливого заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особам, кошти на виплату заробітної плати та пенсій яких обліковуються на рахунках органів ПФУ, тощо.
Як видно зі змісту вимог ст. 117 КАС України, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції даючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, враховує також : - розумність, обґрунтованість й адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявність зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - необхідність у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Враховуючи вищенаведене, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії по виконанню виконавчого листа № 2а-1505/2010 від 13.01.2014 р., в тому числі заборони накладати штрафи, арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків пенсійного органу, до набрання чинності судовим рішенням по даному спору, призведе до зупинення виконання органом державної виконавчої служби своїх повноважень, що є неприпустимим та не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що ухвала суду першої інстанції, винесена за результатами повного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 117, 118, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2014 року про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк