Справа: № 825/2950/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
11 грудня 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Чернігівської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання незаконними та скасування постанов Державної виконавчої служби України, за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання незаконними та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.08.2014 року ВП № 43999087 та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 22.08.2014 року ВП № 43999087, винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду № 825/4106/13-а було виконано позивачем добровільно, у строк вказаний у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року позов задоволено позов задоволено частково: визнано незаконною та скасовано постанову про стягнення з Чернігівської обласної державної адміністрації виконавчого збору від 22.08.2014 року ВП № 43999087 винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В засідання з'явились учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні постанови суду першої інстанції. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження №43999087 щодо виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №825/4106/13-а про зобов'язання Чернігівської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_3 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Даною постановою позивачу (боржнику) надано можливість самостійно виконати вимоги виконавчого документа в 7-денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.
Останнім днем добровільного виконання вимог виконавчого документа позивачем є 25.07.2014 року.
25.07.2014 року ОСОБА_3 було надано статус потерпілого та видано (виготовлено) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 серії НОМЕР_1.
Про зазначений факт поінформовано стягувача телефоном, спеціалістами Управління соціального захисту населення Деснянської районної в м. Чернігові Ради. У свою чергу, ОСОБА_3 повідомив, що забере посвідчення найближчим часом.
Листом Департаменту соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації від 25.07.2014 року № 10-17/6692 було поінформовано відділ примусового виконання рішень ДВС України про видачу посвідчення ОСОБА_3
Проте, 22.08.2014 року відповідачем винесено дві постанови: №43999087 - про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360 грн. та №43999087 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 59,60 грн.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір у такому разі з боржника не стягуються.
З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що документальне підтвердження виконання рішення було направлено відповідачу 25.07.2014 року листом Департаменту соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації за № 10-17/6692, а постанова про стягнення виконавчого збору видана 22.08.2014 року.
Виходячи з того, що позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 18.07.2014 року, а виконав рішення суду 25.07.2014 року, тобто у 7 денний термін визначений для добровільного виконання, у відповідача не було підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
Отже, правові підстави для прийняття вказаної постанови у відповідача були відсутні.
Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, у ході виконавчого провадження відповідачем були понесенні певні витрати, як то амортизація офісної техніки, витрата паперу, витрачено кошти на придбання конвертів та поштових марок.
За таких підстав постанова про стягнення витрат на проведення виконавчого провадження є правомірною та не підлягає задоволенню.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Отже, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року по справі за адміністративним позовом Чернігівської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання незаконними та скасування постанов Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 12.12.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А.Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 12.12.2014 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.