04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" грудня 2014 р. Справа№ 910/25089/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Яковлєва М.Л.
при секретарі судового засідання Грабовському Д.А.
за участі представників сторін:
позивача Мохонько О.А. дов.від 01.10.2014р. №45/62-Д
відповідача Дементьєв Я.Т. дов.від 15.10.2014р. №186/00
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
"Рада"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р.
у справі № 910/25089/13 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Комунального підприємства "Дирекція замовника
з управління житловим господарством
Дарницького району м. Києва
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Рада"
про стягнення заборгованості 33 205,80 грн. з яких;
28 766,74 грн. основного боргу, 304,94 грн. пені,
1 791,01 грн. інфляційні втрати, 2 343,11 грн.-
3% річних.
Позивач КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ТОВ «Рада» про стягнення заборгованості у розмірі 33 205,80 грн., в тому числі: 28 766,74 грн. основного боргу, 304,94 грн. пені, 1 791,01 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 2 343,11 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором про надання послуг диспетчерського зв'язку № 9-498т від 08.06.2006р. за спірний період з 01.01.2009р. по 04.09.2013р.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/25089/13 від 11.03.2014 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Рада» на користь КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» 28 766,74 грн. основного боргу, 742,27 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1 475,37 грн. - 3% річних.
Не погоджуючись з Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2014р. № 910/25089/13 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою КАГС №910/25089/13 від 20.05.2014р. Рішення Господарського суду міста Києва № 910/25089/13 від 11.03.2014 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 та Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою ВГСУ №910/25089/13 від 17.09.2014 Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 910/25089/13 скасовано в частині задоволених позовних вимог та передано справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р. № 910/25089/13 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача ТОВ «Рада» на користь позивача КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» 21 926,61 грн. основного боргу, 157,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 814,99 грн. - 3% річних за періоди: квітень 2011 року, лютий - грудень 2012 року, лютий - вересень 2013 року. В іншій частині позову відмовлено, оскільки строк позовної давності для пред'явлення позивачем Вимоги про сплату боргу за період з січня 2009р. по листопад 2010р. позивачем було пропущено.
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ТОВ «Рада» звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р. № 910/25089/13 скасувати в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що позивачем не було надано доказів щодо надання відповідачу Платіжних вимог-доручень на оплату послуг диспетчерського зв'язку за Договором.
Ухвалою КАГС від 14.11.2014р. №910/25089/13 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л.).
В судовому засіданні від 10.12.2014р., в якому прийнято Постанову по справі були присутні представники обох сторін.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Рада" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р. по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.
Відповідно ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як встановлено судом першої інстанції та бачається з матеріалів справи, 08.06.2006 між позивачем КП «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва, яке перейменовано на КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» (виконавець) та відповідачем ТОВ «Рада» (замовник) було укладено Договір надання послуг диспетчерського зв'язку № 9-498т.
Відповідно до п. 1.1. Договору предметом цього Договору є надання послуг оперативно-диспетчерського зв'язку, щодо роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: вул. А.Ахматової, 13-Д.
Спір у даній справі виник в зв'язку з тим, що за ствердженням позивача, відповідачем, в порушення умов Договору, не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних послуг, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 28 766,74 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язання нараховані пеня в розмірі 304,94 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 1791,01 грн. та 3% річних в сумі 2 343,11 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору строк дії Договору встановлено з 08.06.2006р. до 01.07.2007р. строком на один рік.
Згідно з п. 5.4. Договору даний договір підлягає пролонгації, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про намір його припинити.
Доказів в підтвердження виявлення небажання однієї із сторін продовжувати договірні правовідносини місцевому господарському суду надано не було, а отже, Договір неодноразово пролонговувався.
Судом першої інстанції встановлено, що укладеним між сторонами Договором, обов'язок по складанню Актів приймання-передачі наданих послуг не передбачений.
Відповідачем доказів на підтвердження того, що ним на протязі спірного періоду, а саме з 01.01.2009р. по 04.09.2013р., висувались позивачу претензії з приводу неналежного надання послуг та будь-яких актів-претензій, складених у порядку ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» місцевому господарському суду надано не було.
За змістом п. 2.3 Договору замовник зобов'язується на першу вимогу виконавця, але не пізніше 20-го числа поточного місяця, сплачувати вартість послуг диспетчерського зв'язку.
Пунктом 4.1 укладеного між сторонами Договору передбачено, що розмір плати за послуги диспетчерського зв'язку щодо роботи ліфтового обладнання визначається згідно калькуляції на щомісячне технічне обслуговування диспетчерського зв'язку та кошторису на утримання диспетчерської служби, які додаються. Розмір плати за послуги у місяць сплачується згідно Додатку № 1.
Згідно з п. 4.2. Договору плата за послуги диспетчерського зв'язку щодо роботи ліфтового обладнання перераховується замовником на рахунок виконавця відповідно до Платіжної вимоги-доручення.
Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що укладеним між сторонами Договором обов'язок сплати послуг ніяким чином не залежить від факту отримання Платіжних вимог-доручень.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору станом на 01.09.2008р. вартість послуг з диспетчерського зв'язку складала 887,57 грн. на місяць. Сторонами також було передбачено, що при зміні тарифів на обслуговування відповідно змінюються розрахунки з оформленням Додатків до Договору з часу введення змін.
Додатком № 1 до спірного Договору сторони погодили, що з 01.04.2011р. вартість послуг за Договором збільшено до - 1 147,99 грн. на місяць.
Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості по Договору борг в розмірі - 28 766,74 грн. складає заборгованість, що виникла за період з січня 2009р. по вересень 2013р..
Враховуючи, що в силу умов п. 2.3. Договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі до 20 числа поточного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця наданих послуг окремо.
Судом першої інстанції визначено, оскільки за умовами Договору оплата наданих послуг повинна здійснюватись щомісяця, початок позовної давності для стягнення спірних сум необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання замовником кожного із цих зобов'язань.
А відтак, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, строк позовної давності слід обчислювати щодо кожного щомісячного платежу. Крім того, суми річних та інфляційних втрат також повинні нараховуватись на кожний помісячний прострочений платіж відповідно до положень чинного законодавства.
При цьому, виконання зобов'язання у межах строку позовної давності за одним із помісячних платежів не є дією, яка зумовлює переривання строку позовної давності за іншими невиконаними помісячними платежами.
Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція, щодо застосування перебігу строку позовної давності за кожний черговий платіж, яка починає обчислюватися з моменту порушення строку погашення платежу, викладена у Постанові Верховного Суду України №6-116 цс 13 від 06.11.2013р.
За висновком місцевого господарського суду, строк позовної давності для звернення з позовом про сплату за надані послуги за період з січня 2009р. по листопад 2010р. починає обчислюватись з 21.01.2009р. та відповідно закінчується 20.11.2013р., а позовна заява подана до господарського суду 24.12.2013р.
Відповідач, у своєму Відзиві на позов, з урахуванням ст. 267 ЦК України, просив суд першої інстанції, застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення суми основного боргу за період з січня 2009р. по листопад 2010р.
Судом першої інстанції встановлено, що посилання позивача на те, що строк позовної давності за даною вимогою в силу ст. 264 ЦК України був перерваний, у зв'язку з тим, що відповідач в подальшому здійснював оплату за Договором, не приймаються до уваги, оскільки документально не підтверджені. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснювались оплати наданих послуг, проте вони були здійсненні за деякі щомісячні платежі в повному розмірі встановленому Договором. Належних доказів, які б свідчили, що було проведено часткові оплати саме боргу, що виник за період січня 2009р. до 30.11.2010р., а не поточні платежі, не надано.
Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строк позовної давності для пред'явлення позивачем Вимоги про сплату боргу за період з січня 2009р. по листопад 2010р. станом на день звернення до суду з позовом пропущено, в зв'язку з чим в позові в цій частині відмовлено.
Як встановлено місцевим господарським судом та з наявних в матеріалах справи банківських Виписок вбачається, що відповідачем здійснено оплату послуг за Договором за грудень 2010 року - 17.01.2012, за січень 2011 року - 01.12.2011, за лютий 2011 року - 12.05.2011, за березень 2011 року - 17.01.2012, за травень 2011 року - 29.09.2011, за червень 2011 року - 18.10.2011, за липень 2011 року - 12.03.2012, за серпень 2011 року - 12.03.2011, за вересень 2011 року - 12.03.2011, за жовтень 2011 року - 12.03.2011, за листопад 2011 року - 11.06.2012, за грудень 2011 року - 14.03.2012, за січень 2012 року - 14.03.2012 та за січень 2013 року - 21.05.2013.
Враховуючи вищевикладене, на момент звернення з позовом до господарського суду (24.12.2013р.) у відповідача була відсутня заборгованість перед позивачем за надані послуги у вищеназвані періоди.
За висновком суду першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, позивачем належними засобами доказування не доведено порушення прав позивача з боку відповідача щодо несплати послуг за вказані періоди, а тому в позові в цій частині правомірно відмовлено.
Місцевим господарським судом встановлено, що замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, вартість наданих послуг у визначений Договором строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка складає 21 926,61 грн. за періоди:
- квітень 2011 року,
- лютий - грудень 2012 року,
- лютий - вересень 2013 року,
За оцінкою колегії суддів, враховуючи ст. 612 ЦК України та, оскільки, матеріалами справи підтверджується, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги повністю не здійснив, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 21 926,61 грн. боргу (за періоди: квітень 2011 року, лютий - грудень 2012 року, лютий - вересень 2013 року) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заявлених 1 791,01 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 2 343,11 грн. - 3% річних, слід зазначити наступне.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів за надані послуги, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просив господарський суд стягнути з відповідача 1 791,01 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 2 343,11 грн. - 3% річних.
Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, щодо безпідставності позовних вимог про стягнення збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних, які нараховані на суми боргу за період з 01.01.2009р. по 30.11.2010р., оскільки у даному випадку трирічний строк загальної позовної давності, що передбачений ст. 257 ЦК України, сплинув.
За розрахунками суду першої інстанції (розрахунок здійснено на суми боргу окремо щодо кожного місяця наданих послуг за заявлені періоди з урахуванням здійснених оплат та граничним строком нарахування 01.11.2013р., визначеним позивачем в розрахунку заборгованості) розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 157,00 грн. та розмір 3% річних становить 814,99 грн.
За оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції, дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 157,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 814,99 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що правомірно підлягають задоволенню частково.
Відповідач ТОВ "Рада", у своїх доводах апеляційного оскарження, як і у місцевому господарському суді, посилаючись на п.4.2 Договору, продовжував наголошувати на тому, що він не мав правових підстав здійснювати оплату платежів у зв'язку з тим, що позивачем не було подано суду підтвердженя надання Платіжних вимог-доручень на оплату послуг диспетчерського зв'язку.
Колегія суддів звертає увагу, що ці ствердження базуються на тих же доказах та поясненнях, що надавалися і господарському суду та яким вже надана належна правова оцінка.
Договором визначено фіксований розмір щомісячних платежів та встановлено чіткий строк виконання зобов'язання з оплати послуг диспетчерського зв'язку - до 20 числа поточного місяця, а отже, ніщо не перешкоджало відповідачу здійснювати оплату послуг. Позивачем, на підтвердження надання послуг, суду першої інстанції було надано копії Актів виконаних робіт, Платіжних вимог-доручень, Актів про відмову від вручення Платіжних вимог-доручень, а тому доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими.
На підставі вищезазначеного колегія суддів, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що Господарським судом міста Києва у повному обсязі досліджено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі не вбачає.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р. № 910/25089/13 залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014р. № 910/25089/13 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014р. № 910/25089/13 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.
Матеріали справи № 910/25089/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.В. Ільєнок
Судді П.В. Авдеєв
М.Л. Яковлєв