"12" грудня 2014 р. Справа № 12/93
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., розглянувши заяву Державного підприємства "Рівнеторф" №430 від 01.12.2014 року про розстрочення виконання рішення суду у справі №12/93
за позовом Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави: Міністерство вугільної промисловості України
до відповідача Державного підприємства "Рівнеторф" (далі Боржник)
про стягнення заборгованості та пені на суму 103 846 грн. 20 коп.
за участі представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача (заявника): Абакумова І.О., довіреність №1 від 03.01.2014р.;
від органу прокуратури: не з'явився.
Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави Міністерства вугільної промисловості України звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державного підприємства "Рівнеторф"про стягнення заборгованості по безвідсотковій, цільовій бюджетній позичці на погашення заборгованості із виплати заробітної плати в сумі 102 000,00 грн. та нарахованої пені у сумі 1846,20 грн.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 07 липня 2009 року позовні вимоги прокурора задоволені повністю.
На виконання зазначеного судового рішення 24 липня 2009 року видано відповідні накази.
01 грудня 2014 року Боржник звернувся до господарського суду Рівненської області з заявою №430 від 01.12.2014 року, у якій просив розстрочити виконання рішення суду від 07.07.2009 року у даній справі згідно з графіком запропонованим відповідачем.
Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Рівненської області №01-04/190/2014 від 02.12.2014 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №12/93 з метою розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду, за результатами якого вказану справу розподілено судді Пашкевич І.О.
12 грудня 2014 року представником заявника подано клопотання у якому останній зазначив, що ще однією підставою для розстрочення виконання рішення є зниження ПАТ "Рівнеобленерго" граничних величин споживання електричної енергії до 407 тис. кВт/год., однак для стабільної роботи необхідно 450 тис. кВт/год. та максимум потужності 600 кВт., тому торфобрикетний завод працює у двічі менше і тому виготовлення і збут напівбрикету торф'яного пішов на спад.
В судовому засіданні 12 грудня 2014 року представник заявника підтримав подану заяву та просив розстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 7 липня 2012 року по справі №12/93 згідно із запропонованим у заяві графіком.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень з приводу поданої заяви не надав.
Розглянувши подану заяву, оцінюючи доводи заявника, суд бере до уваги наступне.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
У пункті 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналіз зазначеного вище свідчить про те, що розстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у строк або встановленим господарським судом способом.
Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Також повинні враховуватись інтереси сторін, їх матеріальний стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".
Заявник у своїй заяві посилається на значне фінансове навантаження, пов'язане з необхідністю погашення заборгованості, що утворилась на дочірніх підприємствах у минулих роках, виплатою раніше розстрочених зобов'язань. Зазначає, що погашення відразу усієї суми боргу призведе до неможливості вчасної сплати платежів до бюджету, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг та інших обов'язкових платежів, які є першочерговими для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Також звертає увагу суду, на те, що погашення заборгованості частинами дозволить забезпечити стабільну роботу підприємства та надасть можливість задовольнити потреби в паливі комунально-побутового господарства Рівненщини, так як основним видом діяльності підприємства є виготовлення напівбрикету торф'яного.
Проте суд дійшов висновку, що зазначені вище обставини не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України, оскільки наявність заборгованості перед іншими кредиторами не перешкоджає здійсненню заявником господарської діяльності з метою покращення свого фінансового стану та здійснення вчасного розрахунку з кредиторами.
При цьому судом враховується, що економічна ситуація в державі має рівнозначний вплив як на відповідача, так і на позивача. Розстрочення виконання рішення суду на річний термін може призвести до значного знецінення коштів заборгованості внаслідок інфляційних процесів в економіці держави.
Таким чином, заявник не обґрунтував та не надав інших належних доказів, які б підтверджували обставини, що ускладнюють або виключають виконання ним рішення господарського суду Рівненської області від 07.07.2009 року.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, суд зазначає, що Державним підприємством "Рівнеторф" в заяві про розстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 07.07.2009 р. по справі №12/93 не доведено наявність обставин, в розумінні частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, з якими пов'язана можливість розстрочення виконання рішення.
За таких обставин, заява Державного підприємства "Рівнеторф" про розстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 07.07.2009 р. у справі №12/93 не підлягає задоволенню.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Державного підприємства "Рівнеторф" про розстрочку виконання рішення суду від 07 липня 2009 року по справі №12/93 відмовити.
Суддя Пашкевич І.О.