Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"10" грудня 2014 р. Справа № 911/4100/14
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника прокурора Київської області, м. Київ
в інтересах держави в особі: 1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ
2) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Київська область, м. Боярка
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морозівська птахофабрика», Київська область, Баришівський район, с. Морозівка
про стягнення 5447181,40 грн.
секретар судового засідання Колісник Ю.І.
за участю представників:
від позивача 1: не з'явився;
від позивача 2: Грановський О.В. (довіреність №1-123 від 26 серпня 2014 року); Бістров І.І. (довіреність №1-241 від 25 листопада 2014 року);
від відповідача: Парфенюк Т.В. (довіреність б/н від 24 листопада 2014 року);
від прокуратури: Шиленко М.В. (посвідчення №029582 від 13 жовтня 2014 року);
вільний слухач: Єфіміш Д.В.
Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - позивач 1) та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - позивач 2) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морозівська птахофабрика» (далі - відповідач) про стягнення 5447181,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті проведеної повірки лічильника відповідача в сервісному центрі з повірки та ремонту лічильників газу ПАТ «Київолгаз» представником ДП «Укрметртестстандарт» 27 червня 2013 року встановлено невідповідність конструктивного виконання лічильника його технічним характеристикам, що викладені в описі типу та сертифікаті калібрування заводу-виробника. Згідно розрахунку, загальна заборгованість за спожитий природний газ становить 5447181,40 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 24 вересня 2014 року та призначено справу до розгляду на 8 жовтня 2014 року.
Ухвалою суду від 8 жовтня 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 5 листопада 2014 року.
Ухвалою суду від 5 листопада 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 26 листопада 2014 року.
Ухвалою суду від 26 листопада 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 10 грудня 2014 року.
Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.
10 грудня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Акціями ПАТ «Київоблгаз» в розмірі 25% статутного фонду володіє НАК «Нафтогаз України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №747 100% акцій НАК «Нафтогаз України» належать до державної власності, акціонером компанії є держава.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що прокуратурою правомірно представлені інтереси позивачів у вказаному спорі, оскільки, невиконання контрагентами грошових зобов'язань, пов'язаних з оплатою енергоносіїв, поставлених та протранспортованих Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» може безпосередньо призвести до порушення інтересів держави у галузі енергетики.
Між позивачем 2 - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Морозівська птахофабрика» (за договором - споживач) 2 січня 2013 року укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів за №2013/П-ПР-04010033889787-30526 (далі - договір постачання).
Пунктом 1.1 договору постачання встановлено, що постачальник протягом 2013 року здійснює постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно пункту 2.6 договору постачання, послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.
Пунктом 2.7 договору постачання передбачено, що постачальник до 2-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.
Відповідно до пункту 2.9 договору постачання акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
Пунктом 4.4 договору постачання передбачено, що ціна газу відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу.
Згідно пункту 5.1.5 договору постачання, постачальник зобов'язаний складати та надавати на погодження споживачеві акт приймання-передачі газу.
Відповідно до пункту 5.3.3 договору постачання, споживач зобов'язаний оплачувати постачальникові вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.
Як зазначає позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», на підприємстві відповідача встановлено та експлуатується наступне газоспоживне обладнання: - теплогенератори «Termobileaga 111» (96 шт. по 105 кВт), котел газовий «Рівнетерм-48» (4 шт. по 48 кВт), котел «Велгас» (1 шт. по 18 кВт), конвектор АКОТ - 5СП.
Крім того, до складу вузла обліку газу (далі - ВОГ) відповідача входять лічильник газу Delta S3-Flow G-400 (виробник Itron, заводський номер 3400560543) та коректор ВЕГА-1.01 (№04809, повірений 2 грудня 2011 року).
Під час проведення чергової повірки лічильника відповідача в сервісному центрі з повірки та ремонту лічильників газу ПАТ «Київоблгаз» представником ДП «Укрметртестстандарт» 27 червня 2013 року встановлено невідповідність конструктивного виконання лічильника його технічним характеристикам, що викладені в описі типу та сертифікаті калібрування заводу-виробника, зокрема, на шильді лічильника вказано значення вихідного сигналу з лічильника 1 м3 на 1 імпульс, що не відповідає значенню, яке відображене в сертифікаті калібрування заводу виробника, який вказав 10 імпульсів на 1 м3, що призвело до негативного результату повірки (похибка мінус 89,99%%).
Як вбачається з листа ДП «Айтрон Україна» №27 від 15 серпня 2013 року (том 1, а.с. 88) та протоколу від 1 серпня 2013 року (за участю представників відповідача, позивача, ТОВ «Айтрон» та ТОВ «Ізодром»), в свідоцтві про первинну державну метрологічну повірку лічильника, виданому ДП «Укрметртестстандарт» та офіційному сертифікаті калібрування заводу-виробника помилково зазначено ціну імпульсу - 10 імпульсів на 1 м3. Реальна ціна імпульсу лічильника, що належить відповідачу, становить 1 імпульс на 1м3.
Отже, як зазначає позивач 2, за період з липня 2012 року по травень 2013 року відповідачем було спожито 1288550 м3 природного газу, з яких оплачено лише 128855 м3.
Враховуючи вищевикладене, Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» було визначено заборгованість відповідача за спожитий та неоплачений газ у розмірі 5447181,40 грн.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вже зазначалось вище, заборгованість відповідача перед позивачем 2 останнім визначена у розмірі 5447181,40 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Положення ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, умовами договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів за №2013/П-ПР-04010033889787-30526 визначено, що підставою для проведення розрахунків між сторонами є акт приймання-передачі газу.
Згідно пункту 2.6 договору постачання, послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.
Отже, суд приходить до висновку, що об'єм та вартість фактично спожитого відповідачем газу, мають бути відображені у акті/актах приймання-передачі газу, за відповідний період.
Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який акт/акти приймання-передачі газу на спірну суму (5447181,40 грн.) (у свою чергу відсутні і докази надіслання такого/таких акту/актів відповідачу), з якого/яких можливо було б встановити реальний об'єм та вартість спожитого відповідачем газу за період з липня 2012 року по травень 2013 року.
Наявний в матеріалах справи рахунок-фактура №2013/П-ПР-04010033889787-30526*4089 від 22 серпня 2013 року не дає можливості встановити реальний об'єм та вартість спожитого відповідачем газу за період з липня 2012 року по травень 2013 року, та не є підставою для розрахунків відповідача з позивачем 2, оскільки, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Оскільки, умови договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів за №2013/П-ПР-04010033889787-30526 пов'язують обов'язок відповідача оплатити спожитий газ з наявністю підписаного зі сторони постачальника акта приймання-передачі газу (за відсутності письмової мотивованої відмови споживача від його підписання), а зазначений акт/акти на спірну суму відсутній/-ні, суд приходить до висновку, що у відповідача не виник обов'язок сплатити позивачу необґрунтовану та недоведену належними та допустимими доказами суму заборгованості у розмірі 5447181,40 грн. за спожитий газ у період з липня 2012 року по травень 2013 року.
Відповідно до п. 3.12.2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики «Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб» від 13 вересня 2012 року за №1181 перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ. Після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.
В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують несправність лічильника Delta S3-Flow G-400 (виробник Itron, заводський номер 3400560543), навпаки, в матеріалах справи містяться докази, що підтверджують можливість використання зазначеного лічильника в комерційних цілях.
Отже, як вже зазначалось вище, належним та допустимим доказом реально спожитого відповідачем газу є підписаний сторонами акт приймання-передачі газу на спірну суму.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.
Склад господарського правопорушення включає в себе такі обов'язкові елементи: протиправну поведінку суб'єктів господарювання; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника та наслідками; вину правопорушника.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи у їх сукупності, суд не вбачає наявності вини та умислу Товариства з обмеженою відповідальністю «Морозівська птахофабрика» у даному господарському правопорушенні, та враховує те, що ТОВ «Морозівська птахофабрика» не знав та не міг знати про існуючий дефект лічильника газу Delta S3-Flow G-400 №3400560543, що підтверджується наступним.
У свідоцтві про державну метрологічну атестацію №39.0007.12 від 13 січня 2012 року ДП «Укрметртестстандарт» зазначено, що комерційним обліком споживання природного газу, який належить ТОВ «Морозівська птахофабрика», є: трубопровід DN=150 мм; лічильник газу Delta S3-Flow G-400 №3400560543 та коректор об'єму газу ВЕГА-1.01-БВ-1,0, зав. №04809. За результатами державної метрологічної атестації, проведеної за МДУ 010/03-01, вузол визнано таким, що відповідає вимогам експлуатаційної документації.
Крім того, в матеріалах справи наявний акт від 2 липня 2012 року (том 1, а.с. 167) з якого вбачається, що система обліку споживання газу типу - лічильник Delta S3-Flow G-400 №3400560543, коректор ВЕГА-1.01, №04809 пройшла випробування протягом 72 годин, відповідає вимогам ДБН В.2.5-20-2001, правил РД 50-2013-80, ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5.2007 «Вимірювання витрати та кількості рідини та газу із застосуванням стандартних звужуючих пристроїв», «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», правил безпеки систем газопостачання України, метрологічно атестована як комерційна для взаємних розрахунків між споживачем і газозбутовою організацією.
Зазначений акт підписано членами комісії: головним метрологом ПАТ «Київоблгаз» - І.І. Бістровим, представником ФЕГГ - Кучером Ю.В., представником підрядної організації - Доценко А.А. та представником споживача - Зіаб Х.А.
До того ж, відсутність вини ТОВ «Морозівська птахофабрика», підтверджується листом ДП «Айтрон Україна» за №27 від 15 серпня 2013 року у якому зазначалось, що у зв'язку із збоєм принтера на заводі виробника, на штильді лічильного механізму лічильника кома була зміщена вліво.
Отже, невідповідність конструктивного виконання лічильника його технічним характеристикам, що викладені в описі типу та сертифікаті калібрування заводу-виробника за переконанням суду не є виною відповідача.
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, які підтверджують відсутність вини та умислу ТОВ «Морозівська птахофабрика» у здійсненні господарського правопорушення.
Отже, враховуючи зазначені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Повне рішення складено - 16 грудня 2014 року
Суддя Д.Г. Заєць