номер провадження справи 20/94/14
10.12.2014 Справа № 908/3991/14
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)
до відповідача: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 15)
про стягнення збитків у сумі 234950,00 грн.
За зустрічним позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 15)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)
про визнання невиконання ПАТ КБ "Приватбанк" умов п. 5.1.10 договору № 01-0004685
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від ПАТ КБ "Приватбанк" - Безпалий Є.В. (дов. № 2317-О від 08.08.2013 р.);
- Марченко В.Ф. (дов. № 8585-К-Н-О від 21.11.2014 р.);
Від УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області
- Красняк О.С. (дов. № 19/1-2934/Рб від 27.12.2013 р.);
- Войлов С.В. (дов. № 19/1-2154/Рб від 21.10.2014 р.)
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.10.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3991/14 (номер провадження 20/94/14) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області про стягнення збитків у сумі 234950,00 грн., судове засідання призначено на 27.10.2014 р.
27.10.2014 р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про визнання невиконання ПАТ КБ «Приватбанк» умов п. 5.1.10 договору № 01-0004685 для її спільного розгляду з первісним позовом у справі № 908/3991/14. Судом зустрічну позовну заяву визнано такою, що подана з додержанням вимог, встановлених приписами Господарського процесуального кодексу України, та ухвалою від 27.10.2014 р. прийнято її для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 27.10.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 13.11.2014 р. Ухвалою суду від 13.11.2014 р. на підставі ст. 38 ГПК України витребувано у Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області завірену копію протоколу огляду місця події крадіжки (вхідні двері, банкомат) за фактом таємного викрадення грошей з "Курортного відділення" Запорізького РУ ПАТ КБ "Приватбанк", яке мало місце 02.08.2014 р. за адресою м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, а також письмове уточнення розбіжностей щодо місце розташування об'єкта градіжки (адреси); на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.12.2014 р. Ухвалою суду від 04.12.2014 р. на підставі ст. 38 ГПК України повторно витребувано у Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області завірену копію протоколу огляду місця події крадіжки (вхідні двері, банкомат) за фактом таємного викрадення грошей з "Курортного відділення" Запорізького РУ ПАТ КБ "Приватбанк", яке мало місце 02.08.2014 р. за адресою м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, а також письмове уточнення розбіжностей щодо місце розташування об'єкта градіжки (адреси); на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.12.2014 р.
У судовому засіданні 10.12.2014 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач за первісним позовом, обґрунтовуючи позов ст.ст. 3, 11, 16, 525, 526, 530, 629 ЦК України, просить його задовольнити, стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 234950 грн. При цьому представники позивача підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень. Позовні вимоги мотивовано наступними обставинами. Згідно з додатком № 1 «Дислокація» до договору від 01.10.2012 р. № 01-0004685 «Про надання послуг охорони майна за допомогою пульта централізованого спостереження» відповідачем прийнято під спостереження сигналізацію на об'єкті, який розташовано за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Центральний, буд. 3. Банкомат № CAZA7389 (серійний номер 5300338215) введений в експлуатацію наказом ПАТ КБ «Приватбанк» № N PR/5-2008-1402 від 10.07.2008 р. і розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Центральний, буд. 3. Актом хронометражу прибуття наряду СП ГЗ «Виконавця» на об'єкт «Замовника» встановлений термін прибуття наряду охорони до зазначеного об'єкта в разі спрацювання сигналізації - 13 хвилин. У ніч на 02.08.2014 р. невстановлена особа проникла в приміщення відділення ПАТ КБ «Приватбанк», яке розташовано за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Центральний, буд. 3, пошкодивши банкомат CAZA7389, таємно викрала належні ПАТ КБ "Приватбанк" грошові кошти в сумі 234950 грн. Відомості про дане кримінальне правопорушення 03.08.2014 р. внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201408013000368 та Бердянським МВ ГУМВС України в Запорізькій області розпочато досудове розслідування. Відповідачем порушені умови договору від 01.10.2012 р. № 01-0004685 та вимоги Інструкції «Про організацію діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України». А саме: в порушення п.п. 4.1.2, 4.1.3 договору, п. 3.4 додатку до договору «Інструкція з користування сигналізацією», п. 4.1.11 додатку до договору від 26.02.2013 р. та посадової інструкції відповідач не направив наряд групи реагування та не забезпечив його прибуття для встановлення причин спрацювання сигналу «Тривога» та несанкціонованого зняття сигналізації з режиму «Охорона», не повідомив представників позивача про не взяття об'єкту під охорону протягом 30 хвилин із моменту несанкціонованого зняття в неробочий час, не сповістив позивача про спрацювання сигналізації та своєчасно не проінформував останнього шляхом телефонного дзвінка в його диспетчерську службу. В порушення п. 10.1 договору та п. 4.1.10 додатку до договору від 26.02.2013 р., відповідач не здійснив заходів по охороні банкомату CAZA7389 до прибуття представника позивача та його перезакриття. Згідно з п. 6.1 договору за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором «Виконавець» несе майнову відповідальність перед «Замовником» за завдані йому прямі дійсні збитки. В результаті дій злочинців банку спричинено прямі дійсні збитки в розмірі 234950 грн., які складаються з суми викрадених грошових коштів у розмірі 234950 грн. Розмір матеріальних збитків підтверджується документами: актом контрольної перевірки (інвентаризації) цінностей банкомату CAZA7389, видатковим касовим ордером, довідкою про збитки № 2-3427 від 03.09.2014 р., випискою з бухгалтерського рахунку 10044808180283 «No CAZA7389 Средства в банкомате (UAN), випискою з бухгалтерського рахунку 10073808379203 «Средства в пути (Банкомати)», витягом з книги обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів, копією чеку завантаження банкомату від 01.08.2014 р., випискою по операціям банкомату.
Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позовної заяви. В письмовому відзиві зазначив, що 02.08.2014 р. о 04-14 год. відділення ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Бердянськ, бул. Центральний, 3 було знято зловмисниками з охорони пультовим кодом касира. На момент скоєння правопорушення сигналу про спрацювання сигналізації на ПЦС не надходило, відповідно, посилання у позові на невиконання відповідачем п.п. 4.1.2, 4.1.3 договору є безпідставними. Лише о 17-20 год. 02.08.2014 р. до Бердянського МВ УДСО надійшла інформація від чергового Бердянського МВ ГУМВС по спецлінії « 102» про те, що у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» пошкоджені та відкриті вхідні двері. Виїздом на місце було встановлено, що вхідні двері до відділення банку були відкриті, в приміщенні знаходиться банкомат, який на пульті централізованого спостереження УДСО не охороняється. В банкоматі була відкрита сейфова частина та відсутні касети з грошима. Сліди злому та пошкоджень на банкоматі відсутні. Сейфова частина банкомату відчинена ключем, замок сейфу - за допомогою коду. Напередодні, 01.08.2014 р. о 17-51 год., відділення банку було поставлено під охорону пункту централізованого спостереження УДСО пультовим кодом касира. О 19-48 год. відділення було знято з охорони співробітниками інкасації банку тим самим кодом та поставлено під охорону через дві хвилини, о 19.50 год., хоча 23.06.2014 р. представниками банку на їх замовлення був наданий окремий пультовий код для співробітників інкасації але, як вбачається, співробітники інкасації цим кодом не користувалися, чим грубо порушували умови договору та вимоги головного банку щодо надання інкасаторам банку окремого присвоєння кодів. Крім того, дане правопорушення стало можливим внаслідок невиконання банком пропозицій подання Бердянського МВ ГУМВС від 16.05.2014 р. № 32/6-18302 та Актів обстеження установи банку (останній від 02.06.2014 р.), в яких неодноразово вказувалося про необхідність посилення інженерно-технічного укріплення відділення шляхом встановлення гратчастих дверей та обладнання засобами охоронного призначення та підключення на пульт охорони банкомату, що знаходиться всередині відділення. В порушення п.п. 5.1.7, 5.1.8, 6.5 договору, УДСО на момент виявлення правопорушення не було сповіщено банком про факт правопорушення та представники УДСО не були запрошені для складання акту про визначення розміру збитків.
Позивач за первісним позовом надав письмове пояснення на відзив, яке надійшло до суду 11.11.2014 р. В поясненні зазначено, що згідно з п. 4.1.11 додатку до договору від 26.02.2013 р. виконавець повинен інформувати уповноважену особу замовника про не взяття під охорону протягом 30 хвилин із моменту санкціонованого зняття в неробочий час. При виникненні у представників замовника необхідності зняття об'єкту в неробочий час, вони зобов'язані попередити ПЦС виконавця не пізніше чим за 10 хвилин до передбачуваного часу заходів із визначенням причин та мети зняття. Згідно з п. 3.4 додатку до договору у випадку необхідності зняти сигналізацію на об'єкті з-під спостереження в період спостереження за сигналізацією, уповноважена особа замовника зобов'язана по телефону повідомити про це на ПЦС виконавця та відкривати об'єкт тільки після прибуття на об'єкт представника виконавця. Тобто, договором чітко передбачений порядок санкціонованого зняття сигналізації в неробочий час. 02.08.2014 о. 0 4 год. 14 хв. до ПЦС виконавця попереджувальні дзвінки від працівників банку про необхідність зняття сигналізації зі спостереження згідно з договором та додатком № 3 не надходили. Враховуючи той факт, що відповідач знав про відсутність нічної інкасації на відповідному об'єкті, 02.08.2014 р. о 4 год. 14 хв., у порушення встановлених процедур та порядків користування сигналізацією в частині зняття сигналізації з-під спостереження, враховуючи особливий статус відповідного охоронюваного об'єкта, після несанкціонованого зняття об'єкту з-під спостереження, відповідач повинен був негайно направити ГЗ для з'ясування усіх обставин справи та попередження злочину, однак, наряд охорони на об'єкт відповідачем не був спрямований. Відповідач порушив також п. 4.1.11 додатку, не повідомивши замовника про не взяття під охорону протягом 30 хвилин з моменту санкціонованого зняття в неробочий час. Стосовно зазначення відповідачем, що позивачем не виконані акти обстеження установи банку, зазначає, що прийнявши об'єкт під спостереження, виконавець погодився із рівнем технічної укріпленості охоронюваного об'єкта, а вимоги про встановлення додаткового обладнання на банкомат позивача є необґрунтованими.
Представники позивача за зустрічним позовом підтримали зустрічний позов, який мотивовано тим, що правопорушення, яке сталося 02.08.2014 р. у відділенні банку в м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, стало можливим внаслідок невиконання банком пропозицій подання Бердянського МВ ГУМВС в Запорізькій області від 16.05.2014 р. № 32/6-18302 та Актів обстеження установи банку (останній від 02.06.2014 р.), в яких неодноразово вказувалося про необхідність посилення інженерно-технічного укріплення відділення шляхом встановлення гратчастих металевих дверей та обладнання засобами охоронного призначення та підключення на пульт охорони банкомату, що знаходиться всередині відділення. Невиконання посадовими особами банку вимог забезпечення надійного збереження ключів від банкомату та інформації про код сейфу банкомату, невиконання умов договору щодо нерозголошення працівниками банку стороннім особам конфіденційної інформації, що стосується пультових кодів, системи сигналізації й призвело до вчинення суспільно небезпечного діяння, а саме: крадіжки грошових коштів у великих розмірах. Згідно з п. 5.1.10 договору № 01-0004685 замовник зобов'язаний не розголошувати стороннім особам конфіденційну інформацію, до якої відноситься інформація про: пультові коди, системи сигналізації, систему зв'язку і контролю за здійсненням охорони. Згідно з п. 6.6 договору виконавець звільняється від майнової відповідальності за збитки, спричинені розголошенням замовником стороннім особам пультових кодів чи системи спостереження об'єкту, що стало умовою майнової відповідальності. Просить визнати невиконання ПАТ КБ «Приватбанк» умов п. 5.1.10 договору № 01-0004685 про нерозголошення стороннім особам конфіденційної інформації, до якої відноситься інформація про: пультові коди, системи сигналізації, системи зв'язку і контролю за здійсненням охорони, що стало причиною скоєння суспільно-небезпечного діяння у вигляді крадіжки в особливо великих розмірах. Позов обґрунтовано Законом України «Про міліцію», ст.ст. 193, 174 ГК України, ст.ст. 11, 205, 509, 526 ЦК України.
Відповідач за зустрічним позовом просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви. В письмовому відзиві (вих. № 241 від 07.11.2014 р.) зазначив, що позовна вимога є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає та суперечить чинному законодавству та обставинам справи, не підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідач знав про відсутність нічної інкасації на об'єкті, 02.10.2014 р. о 04 год. 14 хв., в порушення встановлених процедур та порядків користування сигналізацією в частині зняття сигналізації з-під спостереження, враховуючи особливий статус відповідного охоронюваного об'єкта, після несанкціонованого зняття об'єкту з-під спостереження, відповідач повинен був негайно направити ГЗ для з'ясування усіх обставин та попередження злочину, однак, наряд охорони на об'єкт відповідачем спрямований не був. Відповідно до п. 2.5 договору обслуговування сигналізації, встановленої на об'єктах, здійснюється тільки співробітниками виконавця. Зі змісту договору (п.п. 2.5, 4.1.7, 5.1.13, 10.8) очевидно, що безпосередній доступ до сигналізації, встановлення кодів її обслуговування, відбувається виключно співробітниками УДСО, тому говорити про розголошення співробітниками банку кодів сигналізації не доречно. Не рівень укріпленності об'єкту сприяв спричиненню збитків банку, а саме невиконання договірних зобов'язань сприяло вчиненню злочину.
Представник позивача за зустрічним позовом надав письмове пояснення (вих. № 19/1-0112-1 від 01.12.2014 р.) стосовно відзиву на зустрічну позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки банк є особливо важливим об'єктом, то відповідно до п. 2.3 Інструкції «Про організацію діяльності Державної служби охорони при МВС України», ПАТ КБ «Приватбанк» разом із Бердянським МВ ГУМВС України в Запорізькій області та Бердянським МВ ДСО при ГУМВС України в Запорізькій області у разі потреби повинен розробити план з охорони особливо важливого об'єкта. Банком вимоги по укріпленню об'єкта були проігноровані. Відділення банку по бул. Центральний, 3 в м. Бердянськ охороняється в автоматичній тактиці охорони. Автоматична тактика охорони полягає в тому, що постановка та зняття об'єкту-під охорони проводиться замовником без участі чергового ПЦС за допомогою клавіатури, яка дозволяє виконувати постановку та зняття об'єкту з-під охорони шляхом вводу персонального коду замовника. Інформація про персональний код є конфіденційною та згідно з умов договору (п. 5.1.10) не підлягає розголошенню стороннім особам. У зв'язку з виникненням необхідності замовника потрапити до приміщення охоронюваного об'єкту, то згідно з додатком від 26.02.2013 р., п. 3.4 додатку «Інструкція з користування сигналізацією» замовник зобов'язаний попередити про це на ПЦС виконавця до передбачуваного часу здійснення заходів та відкривати об'єкт тільки після прибуття на об'єкт представника виконавця. Як зазначає сам відповідач, попереджувальні дзвінки від працівників банку про необхідність зняття сигналізації зі спостереження не надходили. Листом ПАТ КБ «Приватбанк» від 14.12.2012 р., УДСО було повідомлено, що з серпня 2012 р. в Приватбанку введена і функціонує програма інкасації об'єктів банку в нічний (ранковий) час, вихідні та святкові дні. В листі зазначено, що на першопочатковому етапі банком було передбачено обов'язкове повідомлення про відключення сигналізації в телефонному режимі чергових пультів суб'єктів охорони, повторний дзвінок здійснювався при перевірці взяття об'єкта під сигналізацію. Зазначено, що з 18.12.2012 р. додаткового повідомлення чергового пульта про відключення охорони в телефонному режимі співробітниками інкасації здійснюватись не буде. Даний лист є передумовою укладення додаткової угоди про інформування замовника про не взяття відділу банку під охорону на протязі 30 хвилин із моменту санкціонованого відключення, але при умові заздалегідь повідомивши в телефонному режимі про здійснення даної операції, так як черговий пульта після телефонного дзвінка повинен забезпечити контроль взяття об'єкта під охорону. Саме телефонний дзвінок замовника є обов'язковим елементом при реагуванні чергового пульта на вчинення дій. Відсутність телефонного дзвінка замовником позбавляє можливості чергового пульта відреагувати на санкціоноване зняття або взяття об'єкта під сигналізацію. За період з 01.08.2014 р. по 02.08.2014 р. сигналу «Тривога!» не надходило, тобто об'єкт знятий з сигналізації санкціоновано, за допомогою пультового коду касира. За період з 18.08.2011 р. по 02.08.2014 р. ремонт сигналізації за замовленням замовника і за його рахунок за окремо укладеним договором не здійснювався. Сейфова частина банкомату (на пульті централізованого спостереження УДСО не охороняється) відчинена ключем, замок сейфу - за допомогою коду, що можливо тільки тоді, коли код сейфової частини банкомату, а також ключ відомі і іншим особам, окрім служби інкасації, але ні в якому разі співробітникам ДСО. Вважає, що невиконання посадовими особами банку вимог забезпечення надійного збереження ключів від банкомату та інформації про код сейфу банкомату, невиконання умов договору щодо нерозголошення працівниками банку стороннім особам конфіденційної інформації, що стосується пультових кодів, системи сигналізації й призвело до крадіжки грошових коштів. Просить не брати до уваги пояснень відповідача у відзиві на позовну заяву, задовольнити позовні вимоги УДСО в повному обсязі.
Під час пред'явлення позову та розгляду справи були заявлені клопотання:
ПАТ КБ «Приватбанк» 1. 1) про витребування від УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області виписки з журналу тестування охоронюваного об'єкта і подій; інформації з GPRS - трекерів пересування автомобіля групи реагування; дані реєстратора автомобіля; виписку з бортового журналу автомобіля; інформацію про номер телефону, з якого здійснювався дзвінок співробітником УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області і диспетчерську службу 092-716-38-99 по прибуттю до банкомату; 2) витребування від Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області відомості стосовно того: Чи здійснювався виїзд оперативної групи і в який час за фактом пограбування 02.08.2014 р. Курортного відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м.Бердянськ, бул. Центральний, 3 ? Чи перебували представники «Приватбанк» і УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області на місці події, що сталася 02.08.2014 р. за адресою м.Бердянськ, бул. Центральний, 3 під час роботи опер групи ? В який час надійшло повідомлення від оператора пульта охорони УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області про спрацювання сигналізації на об'єкті - Курортне відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» 02.08.2014 р. за адресою: м.Бердянськ, бул. Центральний, 3 ? Ухвалою суду від 14.10.2014 р. клопотання задоволено частково (т.1 а.с.2) П.) Про витребування від УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області виписки з журналу спрацювань охоронної сигналізації по об'єкту в період з 01.06.2014 р. по 04.08.2014 р.; про витребування від УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області інформацію чи здійснювалося встановлення та обслуговування співробітниками УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області системи сигналізації га охоронюваному об'єкті в період з 01.10.2012 р. по 02.08.2014 р.; про виклик в судове засідання Керівника Департамент офісної охорони ГРУ, РУ, СФ, спеціаліста організації Банківських об'єктів ПАТ КБ «Приватбанк» Марченка В.Ф. для дачі пояснень. Ухвалою суду від 13.11.2014 р. клопотання задоволено частково.
УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області заявлено клопотання про витребування з Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області протоколу огляду місця події крадіжки (вхідні двері, банкомат); відеозапис з камери спостереження ПАТ КБ «Приватбанк». Ухвалою суду від 13.11.2014 р. клопотання задоволено частково.
Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.10.2012 р. між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (Виконавець за договором, далі - УДСО) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (замовник за договором) було укладено договір № 01-0004685 про надання послуг охорони майна за допомогою пульта централізованого спостереження.
Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним. Охорона майна, що знаходиться на об'єкті, здійснюється виконавцем у дні та години, вказані в дислокації (додаток 1 до договору).
Відповідно до розділу 1 договору об'єкт - окремий об'єкт або приміщення, яке відокремлене від решти приміщень архітектурно-будівельними конструкціями (капітальними або некапітальними стінами), обладнане сигналізацією з підключенням на окремі вічка (коди) апаратури ПЦС, вказані у дислокації (додаток 1 до договору).
Періодом охорони майна на об'єкті вважається час із моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження ПЦС до зняття її з-під спостереження замовником відповідно до Інструкції з правил користування сигналізацією (далі - Інструкція) (додаток 3 до договору) (п. 2.4).
У додатку 1 до договору «Дислокація» зазначено, зокрема, об'єкт - периметр відділення Курортне м. Бердянськ, бул. Центральний, 3; сейф відділення Курортне м. Бердянськ, бул. Центральний, 3. Часові інтервали охорони по видах днів: робочі - 14 часів на добу, передвихідні - 16 часів на добу, вихідні - 24 часи на добу, передсвяткові - 16 часів на добу, святкові - 24 часи на добу.
У розділі 4 договору визначено обов'язки та права виконавця. Так, відповідно до п. 4.1 виконавець зобов'язаний у час, визначений у дислокації: здійснювати охорону майна замовника, що знаходиться на об'єкті, відповідно до умов цього договору (п. 4.1.1). У разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації, або інформації про непрацездатність системи сигналізації, виявленої під час її тестування, негайно направити НО та забезпечити його прибуття на об'єкт для встановлення причин її спрацювання в термін, що не перевищує вказаного в Акті хронометражу. В разі потреби приймати заходи щодо протидії злочинним посяганням на майно та персонал замовника. Сповістити замовника або його уповноважену особу про спрацювання сигналізації на об'єкті з метою виявлення причин спрацювання сигналізації протягом тридцяти хвилин з моменту спрацювання. У разі виявлення слідів проникнення на об'єкт або спроб проникнення на об'єкт сповістити про це замовника. Забезпечити охорону майна на об'єкті після спрацювання сигналізації до прибуття на об'єкт замовника (п. 4.1.2). Повідомляти чергову частину органів внутрішніх справ і замовника про факт порушення цілісності об'єкта або збитки, заподіяні пошкодженням майна, що охороняється. До прибуття представників територіального органу внутрішніх справ забезпечувати недоторканість місця події (п. 4.1.9). Інформувати уповноважених осіб замовника про не взяття об'єкту під охорону протягом 30 хвилин з моменту санкціонованого зняття, в неробочий час. При виникненні у представників замовника необхідності зняття об'єкту в неробочий час, вони зобов'язані попередити ПЦС виконавця не пізніш чим за 10 хвилин до передбачуваного часу здійснення заходів із визначення причин та мети зняття (п. 4.1.11 в редакції додаткової угоди № б/н від 26.02.2013 р.).
Договір набирає чинності з 01.10.2012 р. та є чинним до 01.10.2013 р., а в частині обов'язків сторін, що виникли під час дії договору - до повного їх виконання сторонами (п. 12.1). Договір поновлюється на строк, встановлений п. 12.1 договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15 днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується (п. 12.2).
Відповідно до п. 13 акту хронометражу прибуття наряду СП ГЗ виконавця на об'єкт замовника від 12.09.2012 р. (додаток до договору), хронометраж часу прибуття наряду СП ГЗ на об'єкт, що охороняється (відділення «Курортне» Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», що розташоване в м. Бердянськ, бул. Центральний, 3) склав 13 хвилин.
Відповідно до викладених у позові обставин, у ніч на 02 серпня 2014 року невстановлена особа проникла в приміщення відділення ПАТ КБ «Приватбанк», який знаходиться м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, пошкодивши банкомат № CAZA7389, таємно викрала грошові кошти в розмірі 234950 грн.
У підтвердження зазначених обставин позивач надав Акт від 03.08.2014 р. про контрольну перевірку (інвентаризацію) цінностей в банкоматі САZА7389 за адресою: м. Бердянськ, бул. Центральний, 3 (а.с. 46 т. 1). Відповідно до даного акту за результатами контрольної перевірки банкомату САZА7389 сума недостачі складає 234950,00 грн. Акт складений за підписом керівника направлення перерахунку та інкасації грошових коштів (голова комісії), заступника керівника направлення по касовій роботі, ведучого контролера каси перерахунку Бердянської кустової дільниці (члени комісії).
Відповідно до матеріалів справи, остання інкасація (планова загрузка) банкомату САZА7389 здійснювалася 01.08.2014 р., відповідно, банкомат було завантажено грошовими коштами у сумі 300000,00 грн.
06.08.2014 р. позивачем за первісним позовом вручено представнику відповідача, що підтверджується підписом, скріпленим печаткою УДСО на переліку документів (а.с. 73 т. 1), заяву про заподіяння збитків, викликаних злочинним посяганням, вимогу платежу, акт про розмір майнової шкоди, заподіяної в результаті викрадення грошових коштів. Відповідно до вимоги платежу позивач вимагав сплати протягом семи днів суми прямих дійсних збитків, завданих злочинним посяганням, у розмірі 234950 грн.
УДСО листом № 19/1-1677/Рб від 18.08.2014 р. вимогу позивача відхилило (а.с. 79 т. 1), зазначивши, що вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" є безпідставними та необґрунтованими, в діях УДСО відсутні ознаки порушення договірних зобов'язань. Зокрема, в листі зазначено, що відділення банку було знято зловмисниками з охорони пультовим кодом касира. На момент скоєння правопорушення сигналу про спрацювання сигналізації на ПЦС не надходило, на пункті централізованого спостереження УДСО банкомат не охороняється.
У жовтні 2014 р. ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом, за яким 14.10.2014 р. порушено провадження у даній справі, з вимогами про стягнення з УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області суми збитків в розмірі 234950,00 грн. Ухвалою суду від 27.10.2014 р. прийнято зустрічний позов УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області про визнання невиконання ПАТ КБ «Приватбанк» умов п. 5.1.10 договору № 01-0004685 про нерозголошення стороннім особам конфіденційної інформації, до якої відноситься інформація про: пультові коди, системи сигналізації, систему зв'язку і контролю за здійсненням охорони, що стало причиною скоєння суспільно-небезпечного діяння у вигляді крадіжки в особливо великих розмірах ( для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі).
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Крім того, склад збитків передбачено у ст. 225 ГК України: до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 224 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічні приписи встановлені ст. 623 ЦК України.
Із змісту цих норм, а також ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.
Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом - правовідношення по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону правопорушення складає вина.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст.ст. 614, 623 ЦК України).
Вирішуючи спір про стягнення збитків, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 509 ЦК України, яка встановлює поняття зобов'язання та підстави його виникнення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договору.
Згідно з ст.ст. 11, 509, 626, 629 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України, ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Як вбачається зі змісту первісних позовних вимог та підстав, якими вони обґрунтовані, позивач просить стягнути з відповідача заявлену суму грошових коштів як збитки, посилаючись при цьому на укладений сторонами договір № 01-0004685 від 01.10.2012 р., який по суті є договором про надання послуг. Так, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. Охорона майна, що знаходиться на об'єкті, здійснюється виконавцем у дні та години, вказані у дислокації (додаток 1 до договору).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 906 цього Кодексу збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області Управління є державною установою, що проводить некомерційну (без мети одержання прибутку) господарську діяльність.
У пункті 2.4 договору встановлено, що періодом охорони майна на об'єкті вважається час із моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження ПЦС до зняття її з-під спостереження замовником відповідно до Інструкції з правил користування сигналізацією (додаток 3 до договору).
Обґрунтовуючи позов, позивач за первісним позовом посилається на порушення відповідачем п.п. 4.1.2, 4.1.3 договору, п. 3.4 додатку до договору «Інструкція з користування сигналізацією», п. 4.1.11 додатку до договору та посадової інструкції, зазначаючи, що позивач не направив наряд групи реагування та не забезпечив його прибуття для встановлення причин спрацювання сигналу «Тривога» та несанкціонованого зняття сигналізації з режиму «Охорона»; не повідомив представників замовника про не взяття під охорону протягом 30 хвилин із моменту санкціонованого зняття в неробочий час. Також не сповістив уповноважену особу замовника про спрацювання сигналізації, своєчасно не проінформував замовника шляхом телефонного дзвінка в його диспетчерську службу, в порушення вимог п. 10.1 договору та п. 4.1.10 додатку до договору від 26.02.2013 р. представники УДСО не здійснили заходів по охороні банкомату № CAZA7389 до прибуття представника банку та його перезакриття.
Суд вважає, що перелічені ПАТ КБ "Приватбанк", на його думку, факти невиконання (порушення) відповідачем умов договору суперечать один одному, по суті є взаємовиключеними.
У пункті 4.1.2 договору визначено обов'язок виконавця (відповідача за первісним позовом) негайно направити НО (наряд охорони у складі двох співробітників (розділ 1 договору) у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації; сповістити замовника або його уповноважену особу про спрацювання сигналізації на об'єкті з метою виявлення причин спрацювання сигналізації протягом 30 хвилин з моменту спрацювання; забезпечити охорону майна на об'єкті після спрацювання сигналізації до прибуття на об'єкт замовника.
За кожним фактом спрацювання сигналізації старший НО по прибутті до об'єкта банку зобов'язаний негайно інформувати замовника шляхом телефонного дзвінка в його диспетчерську службу за номером 092-716-38-99 (п. 4.1.3 договору).
Тобто, даними умовами договору обов'язок направлення на об'єкт наряду охорони пов'язаний з надходженням на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації - несанкціонований доступ на об'єкт замовника.
Як вбачається з письмового відзиву відповідача, усних пояснень його представників, витягу з бази даних СПТС «Селена - Spider», на момент скоєння правопорушення сигналу про спрацювання сигналізації на ПЦС не надходило, оскільки об'єкт (відділення банку) був знятий з охорони пультовим кодом касира.
Відповідно до додатку № 1 «Дислокація» до договору № 01-0004685, УДСО взято під охорону об'єкти: периметр та сейф відділення «Курортне» в м. Бердянськ по бул. Центральний, 3. В акті обстеження установи банку Курортне відділення Запорізького РУ Приватбанку від 02.06.2014 р., який затверджено керівниками сторін у справі (а.с. 140 т. 1), зазначено, що банкомат не обладнано охоронною сигналізацією; банку необхідно виконати обладнання банкомату засобами охоронної сигналізації. З даних обставин суд приходить до висновку, що банкомат, який розташований в відділенні банку в м. Бердянськ по бул. Центральний, 3 охоронною сигналізацією обладнаний не був, внаслідок чого будь-якого сигналу про спрацювання сигналізації на банкоматі на ПЦС надійти не могло. У позовній заяві ПАТ КБ "Приватбанк" стверджує, що невстановлена особа проникла в приміщення відділення банку, пошкодивши банкомат, таємно викрав належні позивачу грошові кошти. Однак, жодного доказу у підтвердження факту пошкодження банкомату не надано. Із пояснень сторін слідує, що пошкоджені були вхідні двері приміщення відділення, а не банкомат. Факт знятя сигналізації санкціоновано не спростовано.
Згідно з ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
До договору № 01-0004685 сторонами підписано додаток № 3 «Інструкція з користування сигналізацією», пунктом 3.4 якого визначено, що у випадку необхідності зняти сигналізацію на об'єкті з-під спостереження в період спостереження за сигналізацією, згідно з дислокації до договору, уповноважена особа замовника зобов'язана по телефону повідомити про це на ПЦС виконавця та відкривати об'єкт тільки після прибуття на об'єкт представника виконавця.
Часові інтервали охорони по видах днів встановлені в дислокації: робочі - 14 часів на добу (18 - 8), передвихідні - 16 часів на добу (16 - 08), вихідні - 24 часи на добу (8 - 8), передсвяткові - 16 часів на добу (16 - 08), святкові - 24 часи на добу (8 - 8).
Додатковою угодою від 26.02.2013 р. до договору № 01-0004685 сторони доповнили договір пунктом 4.1.11, яким визначено обов'язок виконавця інформувати уповноважених осіб замовника про не взяття об'єкту під охорону протягом 30 хвилин з моменту санкціонованого зняття, в неробочий час. При виникненні у представників замовника необхідності зняття об'єкту в неробочий час, вони зобов'язані попередити ПЦС Виконавця не пізніш чим за 10 хвилин до передбачуваного часу здійснення заходів з визначення причин та мети зняття.
Як слідує з позовної заяви, в ніч на 02.08.2014 р. невстановлені особи проникли в приміщення відділення банку по пр. Центральному, 3 в м. Бердянськ, викрали грошові кошти.
Відповідно до відповіді Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 23.10.2014 р. № 32/4-50594 на запит суду (а.с. 95 т. 1), в провадженні слідчого відділення знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080130003681 від 03.08.2014 р., за фактом таємного викрадення грошей з Курортного відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «Приватбанк», яке мало місце 02.08.2014 р. за адресою: м. Бердянськ, бул. Центральний, 3. Згідно з матеріалів провадження, 02.08.2014 р. о 15 г. 27 хв. до Бердянського МВ від фізичної особи -орендаря приміщення у будівлі поряд з відділенням банку надійшло повідомлення щодо виявлення ним зламаних замків та відчинених дверей у відділенні банку по вул. Котляревського - вул. Волкова в м. Бердянськ. Документів, підтверджуючих надходження повідомлення про спрацювання сигналізації та крадіжку майна на об'єкті «Курортне відділення», розташованого в м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, від оператора пульту охорони УДСО в матеріалах кримінального провадження немає. Досудове слідство по кримінальному провадженню триває.
З метою усунення суперечностей в інформації, яка надійшла від Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, щодо місця розташування об'єкту (відділення банку), а також встановлення факту пошкодження банкомату, ухвалами суду від 13.11.2014 р., 04.12.2014 р. на підставі ст. 38 ГПК України витребувано у Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області завірену копію протоколу огляду місця події крадіжки (вхідні двері, банкомат) за фактом таємного викрадення грошей з "Курортного відділення" Запорізького РУ ПАТ КБ "Приватбанк", яке мало місце 02.08.2014 р. за адресою м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, а також письмове уточнення розбіжностей щодо місце розташування об'єкта крадіжки (адреси). Ухвали суду Бердянським МВ ГУМВС України в Запорізькій області виконані не були.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, крадіжка грошових коштів відбулася з банкомату, розташованого за адресою м. Бердянськ, бул. Центральний, 3. Суперечностей з цього приводу у сторін не виникло.
Відповідно до розпорядження ПАТ КБ «Приватбанк» від червня 2014 р. «Про зміну режиму роботи Запорізького РУ, Курортного відділення, ZKPU» (а.с. 66 т.1), з 03.07.2014 р. встановлено режим роботи відділення з двома вихідними днями - субота та неділя. 02.08.2014 р. було суботнім днем. Згідно з додатком № 1 до договору «Дислокація» охорона об'єкту по договору № 01-0004658 у вихідні дні здійснюється протягом 24 годин на добу.
Відповідачем за первісним позовом надано до матеріалів справи копію витягу з бази даних СПТС «Селена - Spider» по об'єкту ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Бердянськ, бул. Центральний, 3 за період з 01.08.2014 р. по 02.08.2014 р. (а.с. 139 т. 1). З даного витягу вбачається, що об'єкт був взятий під охорону УДСО 01.08.2014 р. о 19 год. 50 хв., 02.08.2014 р. о 04 год. 15 хв. об'єкт був знятий з охорони, о 19 год. 44 хв. - взятий під охорону.
Таким чином, оскільки об'єкт не був знятий з сигналізації несанкціоновано (відбулося зняття об'єкту пультовим кодом касира), сигнал «тривога» на пульт охорони не поступив.
Пунктом 1.2 додатку № 3 до договору «Інструкція з користування сигналізацією» визначено: перелік осіб, уповноважених замовником на здавання сигналізації під спостереження та її зняття з-під спостереження визначається ним самостійно. Згідно з п. 1.3 уповноважені особи замовника є відповідальними за правильність користування сигналізацією на об'єкті, дотримання порядку здачі сигналізації під спостереження та зняття її з-під спостереження. У пункті 4.1 визначено, що при спрацюванні сигналізації на об'єкті в період спостереження за сигналізацією виконавець викликає уповноважену особу замовника на об'єкт для його обстеження та повторного здавання сигналізації під спостереження. Про обстеження об'єкта та повторне здавання сигналізації під спостереження представниками сторін складається відповідний акт.
Листом від 14.12.2012 р. № Э.ZP.0.0.0.0/23-2504 (а.с. 117 т. 1) позивач за первісним позовом повідомив відповідача про функціонування з серпня 2012 р. в Приватбанку програми інкасації об'єктів банку в нічний (ранковий) час, вихідні та святкові дні. На першому етапі банком було передбачено обов'язкове повідомлення про відключення сигналізації в телефонному режимі чергових пультів суб'єктів охорони. З 18.12.2012 р. додаткового повідомлення чергового пульту про відключення охорони в телефонному режимі співробітниками інкасації здійснюватися не буде.
У даному листі також зазначено, що через новизну схеми виникали ситуації, коли при відключенні сигналізації в нічний час черговий суб'єкта охорони направляв до об'єкта групу реагування для уточнення причин відключення ОПС. На теперішній час від відповідача для проведення нічної інкасації в неробочий час отримані окремі коди, що дозволяють санкціоновано відключати/включати сигналізацію об'єктів банку для їх інкасації в будь-який зручний час незалежно від часу доби чи дня тижня.
Із змісту п.4.1.11 договору слідує, що оскільки спостереження за об'єктом здійснюється в автоматичному режимі, зобов'язанню виконавця інформувати уповноважених осіб замовника про не взяття об'єкту під охорону протягом 30 хвилин з моменту санкціонованого зняття в неробочий час, повинно передувати зустрічне зобов'язання замовника (позивача за первісним позовом) попередити виконавця не пізніше чим за 10 хвилин до передбачуваного часу здійснення заходів.
Як було встановлено судом, пограбування банкомату було здійснено у суботній день в неробочий час (в ніч на 02.08.2014 р., о 04 год. 14 хв.). Разом з тим, оскільки зняття сигналізації відбулося пультовим кодом касира, сигнал «тривога» на пульт охорони не надійшов (тобто, відбулося санкціоноване зняття). Листом від 14.12.2012 р. № Э.ZP.0.0.0.0/23-2504 банк повідомив про введення в відділеннях банку нічної (ранкової) інкасації. Оскільки спрацювання сигналізації не було, попередження замовника також не було, у відповідача за первісним позовом не наступило зобов'язання щодо повідомлення представників банку про зняття сигналізації в неробочий час, про спрацювання сигналізації, прибуття наряду охорони до об'єкту (п.п. 4.1.2, 4.1.3 договору, п.п. 3.4, 4.1 додатку № 3 до договору). Також не доведено, що відповідачем за первісним позовом було встановлено факт залишення об'єкту без охорони після санкціонованого зняття сигналізації (п.10.1).
Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до п. 2.4 договору періодом охорони майна на об'єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження ПЦС до зняття її з-під спостереження замовником відповідно до Інструкції з правил користування сигналізацією (додаток 3 до договору). Виконавець зобов'язався здійснювати охорону майна замовника, що знаходиться на об'єкті, відповідно до умов цього договору (п. 4.1.1). Так, згідно з даною Інструкцією, яка є невід'ємною частиною договору, не менше ніж за годину до закриття об'єкта і здачі сигналізації під спостереження уповноважена особа замовника здійснює контрольну перевірку працездатності сигналізації на об'єкті. Зняття сигналізації на об'єкті з-під спостереження здійснюється уповноваженою особою замовника у наступному порядку: перед зняттям сигналізації з-під спостереження уповноважена особа замовника повинна: перевірити об'єкт ззовні на предмет відсутності пошкоджень його вікон, дверей та інших архітектурно-будівельних конструкцій; після відкриття вхідних дверей пересвідчитись по оптичних пристроях, встановлених на об'єкті, що сигналізація на об'єкті знаходиться в режимі «охорона». Пересвідчившись, що сигналізація на об'єкті знаходиться у режимі «охорона», уповноважена особа замовника зобов'язана негайно виключити сигналізацію з режиму «охорона». При використанні на об'єкті сигналізації, зняття якої з-під спостереження здійснюється в автоматичному режимі, сигналізація вважається знятою з-під спостереження, якщо оптичний пристрій, що встановлений на об'єкті, засвідчує зняття сигналізації з-під спостереження згідно з інструкції виробника з користування відповідними приладами сигналізації.
Монтаж та наладка засобів охоронної сигналізації на об'єкті: відділення «Курортне» Запорізького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, їх підготування та передача для підключення на пульт централізованої охорони Бердянського МВДСО УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області було здійснено відповідачем за первісним позовом на підставі договору № 11-000-4234 від 18.08.2011 р. (а.с. 85 т. 2).
У матеріалах справи міститься копія службового розслідування служби безпеки банку (позивача) (а.с. 74 т. 2), згідно з яким на ПЦО УДСО о 14-15 год. 02.08.2014 р. надійшов сигнал про коректне зняття сигналізації у відділенні банку по бул. Центральному, 3 в м. Бердянську. В ході вивчення матеріалів відеоспостереження встановлено, що 02.08.2014 р. о 04-12 год. злочинець відключив охоронну сигналізацію кімнати, набрав код електронного замку сейфової дверці банкомату, відкрив сейф та викрав грошові кошти.
Згідно з висновком службового розслідування відповідача за первісним позовом (а.с. 83 т. 2), о 04-14 год. 02.08.2014 р. відділення банку було знято зловмисниками з охорони пультовим кодом касира та до моменту надходження інформації (о 17-20 год) від чергового Бердянського МВ про скоєння правопорушення не знаходилися під спостереженням. Сейфова частина банкомату відчинена ключем, замок сейфу - за допомогою коду.
Пунктами 4.1.2, 4.1.3 розділу 4 договору № 01-0004685 встановлено, що виконавець зобов'язаний сповістити замовника про спрацювання сигналізації на об'єкті, направити наряд охорони, забезпечити охорону майна на об'єкті після спрацювання сигналізації до прибуття на об'єкт замовника.
Відповідно до витягу з бази даних СПТС «Селена - Spider» відповідача, в період з 01.08.2014 р. (08:40:48) по 02.08.2014 р. (19:44:09) сигнал сигналізації на об'єкті банку не спрацьовував. Таким чином, факт невиконання відповідачем пунктів 4.1.2, 4.1.3 договору, за яке згідно з пунктом 6.1 виконавець несе майнову відповідальність перед замовником за завдані йому прямі збитки, позивачем не доведений.
Доказів обладнання банкомату CAZA7389 технічними засобами охоронної сигналізації, за допомогою яких була б можлива передача тривожних сигналів до пульту централізованого нагляду виконавця згідно з договором № 01-0004685 позивачем не надано.
Згідно з п. 5.1.7 у випадку виявлення слідів проникнення на об'єкт замовник зобов'язаний негайно повідомити про це виконавця. У пункті 5.1.8 договору встановлено обов'язок замовника своєчасно, але не менше ніж за три години до початку, письмово повідомляти виконавця про дату та час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків. Інвентаризація майна на об'єкті та визначення розміру збитків здійснюються за участю уповноважених представників виконавця відповідно до вимог чинного законодавства України. Згідно з п. 6.5 за наявності письмової заяви замовника про заподіяні збитки внаслідок невиконання виконавцем своїх зобов'язань, уповноважені представники виконавця зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку замовника на день події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново під час прибуття представників сторін на місце події.
Акт контрольної перевірки (інвентаризації) цінностей банкомату CAZA7389 від 03.08.2014 р. був складений комісією банку без залучення представників виконавця. Заява про заподіяння збитків (а.с. 74 т. 1), в якій викладено запрошення про участь у визначенні розміру збитків, заподіяних ПАТ КБ «Приватбанк», та підписання акту про розмір майнової шкоди, надійшов відповідачу від позивача лише 06.08.2014 р., тобто всупереч умовам договору.
Оцінивши у сукупності доводи позивача за первісним позовом та надані докази, суд вважає, що позивачем не доведено, які саме зобов'язання порушив відповідач, тобто факт порушення, а також те, що він повинен нести відповідальність за порушення цих зобов'язань у вигляді збитків. Не доведено позивачем і наявність причинного зв'язку між противоправною поведінкою і збитками, оскільки ним не доведено, що заявлена до стягнення сума є саме безпосереднім наслідком дій чи бездіяльності відповідача, а також розмір збитків, оскільки позивачем порушено встановлений договором порядок визначення збитків. А тому представлені в обгрунтування розміру збитків письмові докази (акт контрольної перевірки (інвентаризації), видаткові касові ордери, довідки, витяги з банкомату, виписки з бухгалтерського рахунку, витяг з програмного комплексу, копія чеку) є внутрішніми документами позивача і у зв'язку з порушенням порядку визначення збитків не є достатніми для визначення розміру збитків, що підлягають, на думку позивача, стягненню не із злочинця, який скоїв злочин, а з виконавця за договором.
Таким чином, суд вважає, що позивачем на підставах, вказаних вище, не доведено обставини, на які він посилається як на обґрунтування своїх вимог, склад збитків і їх розмір.
За таких обставин, у задоволенні первісного позову відмовляється повністю.
Розглянувши зустрічний позов, суд вважає його таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області у зустрічному позові просить визнати невиконання ПАТ КБ «Приватбанк» умов п. 5.1.10 договору № 01-0004685 про нерозголошення стороннім особам конфіденційної інформації, до якої відноситься інформація про: пультові коди, системи сигналізації, системи зв'язку і контролю за здійсненням охорони, що стало причиною скоєння суспільно-небезпечного діяння у вигляді крадіжки в особливо великих розмірах.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право підприємств та організацій звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Із змісту ст.12 ГПК України слідує, що господарський суд розглядає спори. Статтею 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 ГК України ( 436-15 ), якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Вказаними нормами не передбачено такого способу захисту права, який обрав позивач - визнання невиконання ПАТ КБ «Приватбанк» умов п. 5.1.10 договору № 01-0004685 про нерозголошення стороннім особам конфіденційної інформації, до якої відноситься інформація про: пультові коди, системи сигналізації, системи зв'язку і контролю за здійсненням охорони, що стало причиною скоєння суспільно-небезпечного діяння у вигляді крадіжки в особливо великих розмірах.
Наведені позивачем обґрунтування зустрічного позову з посиланням на норми права та письмові докази (листи, подання, акти та інш.) не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки заявлені позивачем вимоги є за своєю суттю вимогами про встановлення факту, що має юридичне значення - встановлення причини злочину. Будь-який факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обгрунтованості вимог у разі виникнення спору між сторонами і не може самостійно розглядатися в окремій справі. Вимога про визнання факту, як спосіб захисту права, чинним законодавством не передбачена. При цьому суд звертає увагу, що відповідач вже вказав свої аналогічні заперечення у первісному позові про стягнення з нього збитків. Більш того, встановлення причини скоєння суспільно-небезпечного діяння у вигляді крадіжки в особливо великих розмірах виходить за межі повноважень господарського суду, а може бути встановлено слідчим під час розслідування злочину у кримінальному провадженні.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права. Зазначені позивачем норми права, письмові документи можуть бути доказами при вирішенні між сторонами спору, та не спростовують висновки суду, наведені вище.
На підставі викладеного, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, судовий збір за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення складено (підписано) у повному обсязі 15.12.2014р.
Суддя Л.П.Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі.