номер провадження справи 20/147/14
16.12.2014 Справа № 908/5760/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Україна» (83001, м. Донецьк, вул. Коваля, буд. 80А; адреса для поштової кореспонденції: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 82-А)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГ Сталь» (87524, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сеченова, буд. 63-А; адреса для поштової кореспонденції: 87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 84-Б; тел. 0629530555)
про стягнення суми 1141973,87 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Без участі представників сторін
ТОВ «Метінвест-Україна» заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за поставлений товар по договору постачання № 13/01-34 від 03.12.2012 р. у сумі 1027230,94 грн., суми 62863,86 грн. пені, 7239,72 грн. - 3% річних, 44639,35 грн. індексу інфляції.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5760/14, справі присвоєно номер провадження 20/147/14, справа призначена до розгляду.
Разом із позовною заявою до суду від позивача надійшла заява (вих. № 12/108 від 12.12.2014 р.) про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ «АГ Сталь», накладення арешту на грошові суми ТОВ «АГ Сталь» у розмірі 1164813,34 грн., які знаходяться на зазначених рахунках відповідача.
Заява мотивована слідуючими обставинами. Відповідач впродовж тривалого часу не виконує свої обов'язки за договором постачання по сплаті позивачу грошових коштів належним чином. При цьому відповідачем за договором отримано від позивача металопродукцію, яку відповідач продовжує використовувати у своїх інтересах. Всі зазначені обставини свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання договірних зобов'язань перед позивачем. Крім того, припинення та/або порушення здійснення розрахунків за отриманий товар може загрожувати зупинці виробничих циклів таких виробників металопродукції як ПАТ «ММК ім. Ілліча». Це обумовлено тим, що реалізація продукції відповідачу за договором поставки № 13/01-34 від 03.12.2012 р. здійснювалась у рамках виконання договору комісії, який було укладено між позивачем та зазначеним виробником металопродукції. З цього витікає, що несплата відповідачем вартості поставленого товару призводить до несплати позивачем відповідної вартості продукції ПАТ «ММК ім. Ілліча», тому неотримання відповідних грошових коштів зазначеним металургійним виробникам може призвести до зупинки його виробничого циклу. Позивач має інформацію про те, що ТОВ «АГ Сталь» заборгувало й іншим кредиторам, у зв'язку з цим у позивача є сумніви про можливість стягнення з відповідача належних позивачу коштів, наслідком чого є спричинення позивачеві прямих збитків у великих розмірах. Інформація про подання позовів до ТОВ «АГ Сталь» про стягнення заборгованості систематично з'являється у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Є обґрунтовані підстави вважати, що грошові кошти, які належать відповідачу, можуть бути зняті, переведені чи в інший спосіб списані з рахунків відповідача, а рухоме та/або нерухоме майно відповідача виведено з його власності. Вищезазначені обставини характеризують ситуацію як таку, що у випадку невживання заходів до забезпечення позову (у вигляді арешту на грошові кошти та на рухоме і нерухоме майно), це може суттєво утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що набере законної сили, що у свою чергу призведе до порушення майнових прав та охоронюваних інтересів позивача.
Розглянувши заяву позивача, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними докази.
Обґрунтовуючи заяву, позивач, зокрема, зазначає, що грошові кошти, які належать відповідачу, можуть бути зняті, переведені чи в інший спосіб списані з рахунків відповідача, а рухоме та/або нерухоме майно відповідача виведено з його власності. Разом з тим, позивачем не наведено (не конкретизовано) які саме дії вчиняються відповідачем з метою, зокрема, виведення з його власності рухомого, нерухомого майна, списання грошових коштів тощо. Крім того, позивач не наводить індивідуальних ознак майна (рухомого та нерухомого), яке належить відповідачу, та на яке він (позивач) просить накласти арешт. Зазначені відомості повинні надавати суду заявником.
Позивач, звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача, арешту на грошові суми відповідача, не надав жодних доказів, які б підтверджували обставини, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
В зв'язку з викладеним вище, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Україна» (вих. № 12/108 від 12.12.2014 р.) про забезпечення позову відхилити.
Примірники даної ухвали направити сторонам.
Суддя Л.П. Гандюкова