03 грудня 2014 року Справа № 814/3178/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лебедєвої Г.В.
при секретарі - Дворник Г.Г.
за участю: представника позивача - Масюк Ю.М. (за довіреністю),
представника відповідача - Дідик О.М. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" - Зерноторговая компания до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними по формуванню в акті перевірки від 23.06.2014 року №494/14-03-22-08/38169254 висновків щодо податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2729203,90 грн. по операціях з придбання сільськогосподарської продукції у контрагентів - постачальників та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2861577,60 грн. по операціях поставки сільськогосподарської продукції контрагентами - покупцями,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей" - Зерноторговая компания (далі - ТОВ "Прометей") звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, в якому просило суд визнати дії протиправними по формуванню в акті перевірки від 23.06.2014 року №494/14-03-22-08/38169254 висновків щодо податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2 729 203,90 грн. по операціях з придбання сільськогосподарської продукції у контрагентів - постачальників та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2 861 577,60 грн. по операціях поставки сільськогосподарської продукції контрагентами - покупцями.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач неправомірно зазначив у акті перевірки висновки щодо порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, . 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2729203,9 грн. по операціях з придбання сільськогосподарського продукції у контрагентів-постачальників та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2861577,6 грн. по операціях з поставки сільськогосподарської продукції контрагентам-покупцям та стосовно відсутності підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ "Прометей" за період серпень, листопад 2013 року та січень, лютий 2014 року по операціях з придбання сільськогосподарської продукції у контрагентів-постачальників ФГ «Бона Деа» за серпень 2013 року, ТОВ «Агромарк» за листопад 2013 року, ТОВ «Чумацький Шлях» за січень 2014 року, ТОВ «Промторг-Холдинг» за лютий 2014 року та подальшої реалізації на адресу контрагентів-покупців «ТОВ «Кернер-Трейд» за грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року, ТОВ «Сталь» за жовтень 2013 року, ПРАТ «Креатин» за грудень 2014 року.
При цьому, як зазначає позивач, ТОВ "Прометей" виконані всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту у перевіряємому періоді, та податковим органом досліджено та підтверджено наявність належним чином оформлених договорів, банківських виписок, видаткових та податкових накладних, товаро-транспортних накладних. На підставі викладеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав до суду заперечення на позов, в яких зазначив, що акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у зв'язку з чим не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, та не строює жодних правових наслідків для платника податків.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та на надані докази.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечувала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов та на надані докази.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей" - Зерноторговая компания зареєстровано як юридична особа 06.04.2012 року, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ №835396 (т.1, а.с. 83).
Судом встановлено, що у період з 05.06.2014 року по 12.06.2014 року на підставі наказу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 05.06.2014 року №577 та направлення від 05.06.2014 року №414/14-03-22-08, виданого ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, посадовими особами державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області відповідно до статті 20, статті 75, пп.. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Прометей» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень, листопад 2013 року, січень, лютий 2014 року та з податку на прибуток за 2013 рік по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами-постачальниками ФГ «МК СТЕП» за серпень 2013 року, ТОВ «Агромарк» за листопад 2013 року, ТОВ «Чумацький Шлях» за січень 2014 року, ТОВ «Промторг-Холдинг» за лютий 2014 року та контрагентами-покупцями.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 23.06.2014 року №494/14-03-22-08/38169254 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" - Зерноторговая компания з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень, листопад 2013 року, січень, лютий 2014 року та з податку на прибуток за 2013 рік по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами-постачальниками ФГ «МК СТЕП» за серпень 2013 року, ТОВ «Агромарк» за листопад 2013 року, ТОВ «Чумацький Шлях» за січень 2014 року, ТОВ «Промторг-Холдинг» за лютий 2014 року та контрагентами-покупцями (т.1, а.с. 8-72).
Згідно висновку вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, . 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2729203,9 грн. по операціях з придбання сільськогосподарського продукції у контрагентів-постачальників та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2861577,6 грн. по операціях з поставки сільськогосподарської продукції контрагентам-покупцям та не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Прометей" за період серпень, листопад 2013 року та січень, лютий 2014 року по операціях з придбання сільськогосподарської продукції у контрагентів-постачальниккіців ФГ «Бона Деа» за серпень 2013 року, ТОВ «Агромарк» за листопад 2013 року, ТОВ «Чумацький Шлях» за січень 2014 року, ТОВ «Промторг-Холдинг» за лютий 2014 року та подальшої реалізації на адресу контрагентів-покупців «ТОВ «Кернер-Трейд» за грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року, ТОВ «Сталь» за жовтень 2013 року, ПРАТ «Креатин» за грудень 2014 року.
Таким чином, не погоджуючись з діями відповідача по формуванню в акті перевірки від 23.06.2014 року №494/14-03-22-08/38169254 висновків, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з пп.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року.
Відповідно до положень п. 86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно п.3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно вимог п. 86.4. ст.86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Згідно п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до п.п.14.1.157 п. 14.1 ст.14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, відповідачем - державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області за результатами проведеної перевірки позивача не було винесено податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Отже, з наведених процесуальних норм Закону вбачається, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС України підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку. А тому дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень (у разі бездіяльності - відповідні дії повинні, або не вчинюються суб'єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції), та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.
Як вбачається з позовної заяви предметом оскарження є дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області по формуванню в акті перевірки від 23.06.2014 року №494/14-03-22-08/38169254 висновків, зроблених під час перевірки.
Суд зазначає, що нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.
З наведених вище положень податкового законодавства вбачається, що акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Контролюючий орган, встановивши під час перевірки порушення, зобов'язаний скласти за результатами перевірки акт та не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.
Таким чином, акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно службовим документом, який лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, оскільки наслідком винесення податковим органом зазначеного акту є прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку. Таким чином, акт перевірки не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.
Висновки актів перевірок також не є остаточними, а є лише особистою думкою посадових осіб податкового органу, які проводять перевірки, щодо кваліфікації поведінки платника з точки зору її відповідності нормам податкового законодавства.
При цьому слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Таким чином, для платника податків правове значення та певні наслідки має рішення (податкове повідомлення-рішення), прийняте податковим органом на підставі акту перевірки. Враховуючи, що позивачем оскаржуються дії посадових осіб відповідача, які здійснювали перевірку, щодо формування своїх висновків та їх відображення в акті перевірки, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відображення в акті перевірки висновків, які самі по собі не створюють правових наслідків для позивача, не порушують прав останнього, а процедурні дії відповідача щодо визначення та відображення висновків податкового інспектора в акті виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Прометей " є його функціональним обов'язком за процедурою оформлення результатів перевірки, однак, оцінку таким висновкам надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого відповідачем на підставі цих висновків.
Вищезазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України з даного питання, яка викладена в ухвалах суду: від 19.12.2012 року у справі № 2а-4192/09/0870 (К-3291/10) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТО"; від 17.12.2012 року у справі №2а-4649/09/0570 (К-16327/10) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аленпром"; від 15.01.2013 року у справі №2а-9804/09/9/0170 (К-33453/10) за позовом відкритого акціонерного товариства "Євпаторійський рибзавод".
Враховуючи вказані висновки суду, суд не надає правової оцінки доводам податкового органу, викладеним в акті перевірки та не досліджує у даній справі питання фактичності і реальності господарських операцій позивача з його контрагентами, та надані позивачем в обґрунтування правомірності формування ним податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість докази, на підтвердження цього.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" - Зерноторговая компания задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2,7,8, 9,14,70,71,72,79,86,94,158-163,167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" - Зерноторговая компания до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними по формуванню в акті перевірки від 23.06.2014 року №494/14-03-22-08/38169254 висновків щодо податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2 729 203,90 грн. по операціях з придбання сільськогосподарської продукції у контрагентів - постачальників та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 2 861 577,60 грн. по операціях поставки сільськогосподарської продукції контрагентами - покупцями - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05 грудня 2014 року.
Суддя Г.В. Лебедєва