Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
суддів Лавренюка М.Ю., Кривенди О.В.
за участю прокурора Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні 18 січня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2006 року, яким
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця с. Стороничі Ізяславського району Хмельницької області, раніше судимого:
- 14.03.2003 року за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу на 4 роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 263 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 призначено 4 роки 2 місяці позбавлення волі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с. Атамань Генічеського району Херсонської області, раніше не судимого,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 15 та ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 призначено 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч.1 ст.76 цього Кодексу.
В апеляційному порядку зазначена справа не розглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні протягом березня-квітня 2004 року в Якимівському районі Запорізької області за попередньою змовою між собою ряду злочинів проти власності, а саме:
18 березня, в період часу з 0 до 6 год. вони проникли в будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_3 на суму 1.600 грн.
В ніч з 20 на 21 квітня в с. Азовське, вони повторно вчинили крадіжки чужого майна:
- з господарської будівлі будинку АДРЕСА_2 крадіжку майна потерпілого ОСОБА_4 на суму 200 грн.;
- з території домоволодіння будинку АДРЕСА_4 вчинили замах на крадіжку майна потерпілого ОСОБА_5 на суму 900 грн.;
- з території домоволодіння будинку АДРЕСА_3 крадіжку майна потерпілого ОСОБА_5 на суму 520 грн. ;
- з території домоволодіння будинку АДРЕСА_5 крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6 на суму 520 грн. ;
- з будинку АДРЕСА_6 крадіжку грошей в сумі 1.870 грн. та майна потерпілої ОСОБА_7, а всього на загальну суму 2.607 грн.
В ніч з 22 на 23 квітня з території домоволодіння АДРЕСА_7 в с. Азовське ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинили крадіжку майна потерпілого ОСОБА_8 на суму 795 грн.;
В ніч з 23 на 24 квітня вони з домоволодіння АДРЕСА_8 вони вчинили крадіжку майна ОСОБА_9 на суму 1.000 грн.
В ніч з 26 на 27 квітня з будинку АДРЕСА_9 вони вчинили крадіжку майна потерпілого ОСОБА_10 на суму 800 грн.
Цієї ж ночі, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за попередньою змовою в домоволодінні АДРЕСА_10 незаконно заволоділи мотоциклом "Дніпро-16", державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 1.000 грн., який належав ОСОБА_11, заподіявши потерпілому шкоду на зазначену суму.
В ніч з 28 на 29 квітня вони ж з будинку АДРЕСА_11, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинили крадіжку майна потерпілого ОСОБА_12 на суму 2.680 грн.
В ніч з 28 на 29 квітня з території домоволодіння АДРЕСА_3 в с. Азовське вони вчинили крадіжку майна потерпілого ОСОБА_5 на суму 780 грн.;
Крім того, восени 2003 року ОСОБА_1 незаконно виготовив мисливський ніж, що є холодною зброєю, який незаконно носив при собі, і 29 квітня 2004 року цей ніж було вилучено у нього працівниками міліції.
У касаційному поданні заступника прокурора Запорізької області ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного засудженим покарання ступеню тяжкості та їх особі внаслідок м'якості. При цьому прокурор посилається на необґрунтоване застосування до ОСОБА_1 ст.69 КК України, оскільки він раніше судимий, нові злочини вчинив у період іспитового строку, на безпідставне звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, оскільки суд при цьому не врахував конкретні обставини справи, зокрема, ступінь тяжкості вчинених злочинів та їх кількість. Крім того, у поданні зазначено, що місцевий суд, незважаючи на те, що попередній вирок у даній справі скасовано ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 21 липня 2004 року у зв'язку з м'якістю призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, на порушення вимог ст.399 КПК України про обов'язковість вказівок суду касаційної інстанції при повторному розгляді справи при новому розгляді справи призначив засудженим таке ж покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи та правильність кваліфікації їх дій у касаційному поданні під сумнів не ставиться.
Проте суд, призначаючи покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст.69 КК України та звільняючи ОСОБА_2 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, на порушення вимог ст.399 КПК України про обов'язковість вказівок касаційної інстанції для суду першої інстанції при повторному розгляді справи залишив поза увагою вказівки, зазначені в ухвалі колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 21 липня 2004 року, якою попередній вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цій справі було скасовано у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених внаслідок м'якості і необгрунтованого звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.
За таких обставин вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому розгляді справи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 буде визнано у вчиненні злочинів з тим же обсягом обвинувачення, то покарання кожному з них має бути призначено відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.
Вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.
Судді:
Селівон О.Ф. Лавренюк М.Ю. Кривенда О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф. Селівон