К/скарга №К-13843/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
18.10.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача: Строгого І.Л.
розглянувши касаційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції
на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.06.2005 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.01.2006 р.
у справі № 9/143-05
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Жмеринський елеватор»
до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВАТ «Жмеринський елеватор» звернулось до суду з позовом до Жмеринської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000292630/0 від 28.05.2004 р., яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 221902,00 грн. та штрафні санкції в сумі 110951,00 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 29.06.2005 р., позов задоволено повністю.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.01.2006 р. рішення місцевого господарського суду змінено. Визнано недійсним оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 332336,45 грн., у т.ч. 221385 грн. основного платежу, та 110951,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В решті позову відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на яку посилається відповідач, звичайні ціни застосовуються у випадку, коли ціна продажу не регулюється нормативними актами. У даному випадку розмір ціни продажу - ціна, за якою повинно передаватися заставлене майно, визначено ст.7.9.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вказана стаття не містить винятків щодо ціни передачі заставленого майна заставодержателю, коли заставодержатель і заставодавець є пов'язаними особами. Щодо нарахування штрафних санкцій, то це суперечить ч.4 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Разом з тим, податкові зобов'язання в сумі 516,55 грн. визначені позивачу у зв'язку з завищенням ним податкового кредиту, а тому підстави для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в цій частині відсутні.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Жмеринської ОДПІ, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права. Зокрема, не застосуванням при вирішенні спору приписів п.1.12 ст.1 та п.4.1, 4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а також п.1.20, 1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Позивач заперечень на касаційну скаргу не подав, представника у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено у справі, відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Жмеринський елеватор» за період з 01.12.2002 р. по 01.03.2004 р., про що складено акт №4-26-00953214 від 05.05.2004 р.
Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ «СП Агро-Вінн» укладена угода №1 від 25.04.2003 р. про отримання цільової безвідсоткової поворотної позики, за якою ТОВ «СП Агро-Вінн» зобов'язалось надати ВАТ «Жмеринський елеватор» строкову поворотну безвідсоткову позику в сумі 1000000 грн. З метою забезпечення повернення позики, позивачем передано у заставу ТОВ «СП Агро-Вінн» майно, згідно переліку. Вказаний правочин оформлено договором застави від 12.08.2003 р., який посвідчено нотаріально. Умовами договору передбачено у разі неналежного виконання зобов'язань за договором позики майно передається шляхом складання акту приймання-передачі заставодержателю. 12.11.2003 р. укладено ще один договір про порядок забезпечення вимог ТОВ «СП Агро-Вінн» та погашення зобов'язань перед ним ВАТ «Жмеринський елеватор» за яким відбулася передача у власність майна згідно акту приймання-передачі основних засобів від 17.11.2003 р.
Таким чином, позивачем було здійснено реалізацію основних засобів згідно податкової накладної №369а від 17.11.2003 р. на користь ТОВ «СП Агро-Вінн» в сумі 1000000 грн., в т.ч. ПДВ - 166667 грн.
Згідно проведеної незалежної оцінки основних засобів позивача від 17.07.2003 р., оціночна вартість майна реалізованого позивачем ТОВ «СП Агро-Вінн» складає 1940263 грн. У зв'язку з цим, перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 221386 грн.
Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом завищення суми податкового кредиту на 516,55 грн. за рахунок подвійного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по розрахунках із СПД ОСОБА_1 в липні 2003 р. за податковою накладною НОМЕР_1. сума ПДВ - 238,34 грн., за податковою накладною НОМЕР_2 ПДВ -32,77 грн., та по взаєморозрахунках з філією ТОВ НВП «Гамма» в грудні 2002 р. за податковою накладною НОМЕР_3 ПДВ - 245,44 грн.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292630/0 від 28.05.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 332853,00 грн., в т.ч 221902,00 грн. - основний платіж, 110951,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до пп.7.9.5 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передача предмета застави у власність заставодержателя, оподатковується за правилами, передбаченими для договорів купівлі-продажу з тією особливістю, що для договорів передачі заставленого майна законом чітко встановлено фактичну ціну (з врахуванням ПДВ), за якою заставодавець зобов'язаний передати заставодержателю, а заставодержатель зобов'язаний прийняти від заставодавця предмет застави. Вказана стаття носить імперативний характер, оскільки у заставодавця відсутнє зобов'язання передати, а у заставодержателя право прийняти предмет застави за ціною іншою, ніж сума заборгованості.
Будь-яких застережень, у тому числі стосовно пов'язаних осіб вказаною спеціальною статтею про оподаткування операцій по передачі заставленого майна у власність заставодержателя не встановлено.
При передачі заставленого майна заставодавець і заставодержатель не можуть застосовувати договірну ціну, а визначають ціною продажу (передачі майна) суму заборгованості по позичці та відсоткам.
Виходячи із змісту п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» ПДВ включається в ціну товарів, як і інші податки ( акцизний збір, ввізне мито тощо).
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку, що заставодавцем правильно визначена ціна продажу 1000000 грн. і сума ПДВ в ціні продажу - 166666,67 грн.
Крім того, згідно довідки №9/35-20-17-23101933 від 22.04.2004 р., складеної за результатами перевірки ТОВ «СП Агро-Вінн», порушень цим підприємством Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, при визначенні суми податкового кредиту з операції по передачі йому від позивача заставленого майна, не встановлено. Сума податкового кредиту ТОВ «СП Агро-Вінн» по вказаній операції не може бути іншою, ніж сума податкового зобов'язання позивача. Із чого слідує, що нарахування позивачем ПДВ у ціні, по якій передавалось заставлене майно є правомірним.
Враховуючи, що завищення позивачем податкового кредиту і донарахування у зв'язку з цим податкових зобов'язань в сумі 516,55 грн. знайшло своє підтвердження, оспорюване податкове повідомлення-рішення в цій частині є обґрунтованим, підстав для визнання його недійсним немає.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції, правильно оцінивши обставини справи, у відповідності до вимог закону, дійшов вірного висновку, про задоволення позовних вимог та часткове визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.01.2006 р. та рішення Господарського суду Вінницької області від 29.06.2005 р. - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
Н.Г.Пилипчук
О.А.Сергейчук
О.І.Степашко
Повний текст ухвали складено 23.10.2006 р.