01010 м. Київ, вул. Московська, 8
19.10.2006№ К-6872/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Степашка О.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на рішення Господарського суду м. Києві від 06.12.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 по справі № 29/433
за позовом Закритого акціонерного товариства «Формула Мотор Україна»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
21.06.2005 Позивач (ЗАТ) звернувся до суду із позовними вимогами до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб всього на суму 2 2876,35 грн. ( в т. ч. основний платіж - 745,75 грн., та 1 491,50 грн. штрафних санкцій).
Рішенням Господарського суду м. Києві від 06.12.2004, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 по справі № 29/433, позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Святошинському районі м. Києва подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2006 визнано за можливе попереднє провадження по справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановивши та дослідивши фактичні обставини справи та посилаючись на Закон України від 22.05.2003 № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції як таке, що відповідає матеріалам справи, фактичним обставинам справи та чинному законодавству, також дійшов зазначеного висновку.
В даному випадку необхідно зазначити, що працівники ЗАТ в силу виконання своїх посадових обов'язків на підставі наказу приймали участь в заході, присвяченому виходу нового бренду, що напряму пов'язане із веденням ЗАТ господарської діяльності. А відтак, така участь не може бути додатковим благом і відповідно не є підставою для нарахування сум податку на доходи з фізичних осіб, як визначено податковим повідомленням-рішенням Отже, суд першої так і апеляційної інстанції вірно визначились, що вказана опосередкована вартість святкового вечора не може бути показником для визначення доходу працівників у вигляді додаткових благ, і відповідно не є податковим зобов'язанням із нарахуванням штрафних санкцій.
З огляду на вищенаведене, враховуючи ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що суди першої та другої інстанцій правильно встановили та визнали доведеними обставини справи, дослідили докази та ухвалили рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно. Підстав для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України немає, тому судові рішення не підлягають скасуванню, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 215, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києві від 06.12.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 по справі № 29/433 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: О.І. Степашко
Н.Є. Маринчак
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна