Справа № 127/18705/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бар"як А.С.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
04 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Білоус О.В.
судді: Мельник-Томенко Ж. М. Совгира Д. І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язати здійснити певні дії.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно записів у трудовій книжці позивач працював у останній працював шліфувальником в період з 29.01.1979 року по 01.07.2013 рік, на посаді шліфувальника 2-6 розряду (виробництво, обробка металу), виконуючи шліфування металевих виробів та інструментів абразивними кругами сухим способом в період з 29.01.1979 по 01.07.2013.
Позивач 12.03.2014 року звернувся до управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці з заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п.б ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Однак, управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці відмовило йому у призначені пільгової пенсії у зв'язку з тим, що відсутнє підтвердження атестації робочого місця позивача та виявлено помилки в особових рахунках про заробітну плату щодо написання по батькові позивача.
Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відмова управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці в призначенні пенсії на пільгових умовах являється протиправною та незаконною. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону України, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Як вбачається з трудової книжки позивача, ОСОБА_2 працював шліфувальником в період з 29.01.1979 року по 01.07.2013 рік, дослідивши довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 12-45-2240 від 09.10.2013, зміст якої вказує, що позивач працював в Вінницькому проектно-конструкторському технологічному інституті на посаді шліфувальника 2-6 розряду (виробництво, обробка металу), виконуючи шліфування металевих виробів та інструментів абразивними кругами сухим способом в період з 29.01.1979 по 01.07.2013, дослідивши архівні довідки № 12-44-2383 від 28.10.2013 та № 12-44-1675 від 15.07.2013, видані Вінницьким національним аграрним університетом, згідно яких саме позивач працював шліфувальником в період з 29.01.1979 по 01.07.2013, що беззаперечно доводить та підтверджує факт перебування позивача на посаді шліфувальника в період 29.01.1979 по 01.07.2013, при цьому такий факт в сукупності із іншими доказами, в тому числі трудової книжки та довідки про підтвердження наявного трудового стажу - не може спростовуватись наявністю допущення помилки в написанні по батькові такої особи в особових рахунках про заробітну плату, які мають іншу правову природу, врахувавши Список N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36, де в розділі ХІV «Оброблення металу» в п. 12 «Інші професії оброблення металу» позиція 14.12а-3е передбачає посаду робітників, зайнятих обдиранням, точінням, різанням, шліфуванням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом, також дана посада передбачалась і у розділі XIV «Металообробка» п. 12 «Інші професії металообробки» позиція 2151200а-1753а Списку № 2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 я Пенсійного фонду України у м.Вінниці в призначенні пенсії на пільгових умовах являється протиправною та незаконною. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не має.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, -залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2014 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М.
Совгира Д. І.