11 грудня 2014 року Справа № 876/9442/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Старунського Д.М.,
суддів - Багрія В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії, -
18 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позов, в якому просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області встановити до пенсії підвищення як реабілітованому громадянину у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 серпня 2012 року.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2013 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із даним позовом. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області з приводу невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як реабілітованому громадянину у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 як реабілітованому громадянину у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 серпня 2012 року, з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач, управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Колимийському районі Івано-Франківської області, подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25.01.2012 р. повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду скасувати, а позовні вимоги залишити без розгляду.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивач, ОСОБА_1, є громадянином України, який необґрунтовано зазнав політичних репресій і згодом був реабілітований, що стверджується довідкою про реабілітацію Прокуратури Запоріжської області від 19.05.1993 р. №13/198-93, та має статус реабілітованого на підставі ст.1 Закону Української РСР від 17.04.1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області та отримує пенсію по віку з врахуванням підвищення до пенсії реабілітованих громадян в розмірі 54,40 грн. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківсьої області від 31 липня 2012 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та виплату підвищення до пенсії задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області з приводу невиплати в повному обсязі підвищення до пенсії ОСОБА_1 як громадянину, який необґрунтовано зазнав політичних репресій і згодом був реабілітований. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 21 грудня 2011 року, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.07.2012 року без змін.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.04.2014 р. ВП №41214334 виконавче провадження з виконання постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.07.2012 року закінчено. Рішення суду виконано в повному обсязі.
В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся листом до управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області з вимогою надати письмову інформацію про виконання вищевказаного рішення.
З листа управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області від 11.04.2014р. №51/с-12 позивачу стало відомо про виконання постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківсьої області від 31 липня 2012 року. А саме той факт, що 02.01.2014 року проведено нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 21 грудня 2011 року по 31 липня 2012 року включно (тобто по день винесення рішення суду), з врахуванням виплачених сум, в розмірі 2653,83 грн.
Згідно п. "г" ч. 1 ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25% мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про пенсійне забезпечення» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654.
Згідно з положеннями частини 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, відповідач неправомірно виплачував підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено п. "г" ч. 1 ст. 77 зазначеного Закону.
Крім того, згідно із законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому правильними є висновки суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальних виплат.
Також надання законодавством Кабінету Міністрів України права встановлювати розміри соціальних виплат не означає, що останній, встановлюючи порядок та розміри таких виплат, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, чи інших законів, якими встановлено розмір мінімальної пенсії.
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Тобто, органи Пенсійного фонду України зобов'язані проводити нарахування та виплати відповідних періодичних платежів, зокрема, реабілітованим громадянам до втрати ними такого права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину відповідно до п. "г" ч.1 ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Водночас колегія суддів вважає за потрібне наголосити наступне. Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи позовні вимоги, положення ст. 100 КАС України, а також той факт, що днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав є день отримання листа управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (18.04.2014 р. - дата зазначена на поштовому конверті) колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо здійснення позивачу нарахування та виплати підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають задоволенню починаючи з 18 жовтня 2013 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з урахуванням виплачених сум та положень ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коломий та Коломийському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 01 серпня 2012 року по 17 жовтня 2013 року включно залишити без розгляду
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2014 року у справі № 346/4558/14-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області з приводу невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як реабілітованому громадянину у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 18 жовтня 2013 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з урахуванням виплачених сум та положень ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: Д.М. Старунський
Судді: В.М. Багрій
А.І. Рибачук