Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
11 грудня 2014 р. № 820/17859/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В,
при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.
за участю:
представника позивача - Москаленко Я.М.,
представника відповідача - Борзило В.В., Бондаренко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення,-
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просив суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 року; скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00354 від 25.04.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 року за 3 методом з вартістю за одиницю 6,95 польських золотих/кв.м. На підставі рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови а прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00354 від 25.04.2014 року. Позивач не погоджується з рішенням про визначення митної вартості товару, карткою відмови в повному обсязі, вважає незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч.2 ст.53 МК України.
Представник відповідача в письмових запереченнях наданих до суду, зазначив, що заперечує проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі посилаючись на те, що внаслідок застосованої процедури консультацій платник податків не виконав вимог митного органу, витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, не подав. У зв'язку з неможливістю застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару, митний орган застосував третій метод відповідно до ст.64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні заявлених вимог.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судове засідання прибули, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, між ПАТ "Новий Стиль" та компанією JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski (Польша) було укладено контракт № 29082011 від 29.08.2011р. Ввезення товару здійснювалось на підставі наступних документів: специфікації № 113 від 16.04.2014 р. до контракту № 29082011 від 29.08.2011р., інвойсу № FV/71/2014 від 16.04.2014 р.
Відповідно п. 1.3 Контракту конкретний вид (асортимент) товару кожної партії поставки вказується у специфікаціях та інвойсах, які додаються до контракту і є його невід'ємною частиною. Відповідно п. 4.1 розділу 4 Контракту ціна на товар за конкретною партією товару вказується в інвойсах на відповідну партію товару.
Керуючись умовами укладеного Контракту продавець поставив підприємству позивача за специфікацією № 113 від 16.04.2014 р. та інвойсу № FV/71/2014 від 16.04.2014 р. товар на загальну суму 45757,53 польських золотих, що за курсом валюти 3,70926 складало 169726,5757 грн. Витрати на транспортування склали 10286,1823 грн.
Отже, для митного оформлення товару позивач 22.04.2014 р. надав відповідачу митну декларацію ІМ № 807100000/2014/016113 і вказав митну вартість: 169726,5757 грн. + 10286,1823 грн. = 180012,758 грн.
На підтвердження митної вартості товару позивачем відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України було надано до Харківської митниці обов'язкові документи: декларації митної вартості ІМ № 807100000/2014/016113; контракт з фірмою JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski (Польша) від 28.08.2011 р.; інвойс № FV/71/2014 від 16.04.2014 р.; документи щодо транспортування (перевезення) товару: контракт № 14012010 від 14012010 р. на перевезення вантажним автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.01.2010 р.; калькуляції транспортних витрат від 18.04.2014 р.; довідки щодо вартості перевезення від 18.04.2014 р., міжнародну товарно-транспортну накладну №5250110 від 16.04.2014 р.
Також, на підставі ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України позивачем надано до митниці додаткові документи: сертифікат походження товару загальної форми: PL/МF/АК 0171632 від 19.04.2014 р.; митну декларацію країни відправлення від 19.04.2014 р.; лист про не проведення страхування; лист про відсутність взаємозалежності (згідно ст. 58 МКУ); прайс-лист (прейскурант) виробника товарів від 01.04.2014 р.
Під час митної консультації № 625 від 22.04.2014 р. (до декларації митної вартості ІМ № 807100000/2014/016113) відповідачем були витребувані наступні додаткові документи: 1)інформацію про відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або остереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне зригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
У відповідь на запит ПАТ "Новий Стиль" повідомив митний орган про відсутність обмежень та умов, а також вказав, що під час митного оформлення, зокрема, надавались: довідка про відсутність взаємозалежності між покупцем та постачальником в розуміння ст.58 МКУ; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; прямий Контракт з JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski (Польша) № 29082011 від 28.08.2011 р., умовами якого не передбачено укладення договорів із третіми особами пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається договором та яким не передбачено здійснення платежів на користь третіх осіб; специфікація № 113 від 16.04.2014 р. до Контракту; калькуляції виробника товарів від 01.02.2014 р.; прайс-лист (прейскурант) виробника товарів від 01.04.2014 р.
Щодо надання виписок з бухгалтерської документації зазначив, що ПАТ "Новий Стиль" митному органу було надано прямий контракт з JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski (Польша) № 29082011 від 28.08.2011 р., згідно пункту п. 5.2. контракту встановлені наступні мови оплати: протягом 60 днів з моменту поставки товару Покупцю, а також інвойс № РУ/71/2014 від 16.04.2014 р. згідно якого вказано відстрочення платежу 60 днів та встановлено строк оплати - 15.06.2014 р. На момент митного оформлення строк оплати не настав.
Також, позивачем повідомлено, що ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів ним не укладались, про що повідомлено митний орган у відповіді на запит.
Крім того, позивачем надано Звіт про оцінку майна № 23/04/2014/05 від 23.04.2014 р.
Факт надання вказаних документів підтверджується: графою 18 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 р. та безпосередньо оскаржуваною карткою відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, графами 44 (доповненням до графи 44) митних декларацій, що здавались за 1 та 3методом.
З посиланням на відсутність достатньої інформації для визначення рівня митної вартості, при розгляді запиту відділом контролю митної вартості було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію на подібні та аналогічні товари.
Разом з тим, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 року за 3 методом, з розрахунків 6,95 польських золотих за кВ.м. Збільшення митної вартості товару призвело до збільшення розміру ПДВ, який повинен був сплачувати позивач.
Крім того, на підставі рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00354 від 25.04.2014 року. З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю позивач вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом (МД ІМ№807100000/2014/016973 від 22.04.2014 р.) за 3 методом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу, а згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Кодексу у випадках, передбачених ним, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 та ч. 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформленні товару застосував саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України.
Відмовляючи в митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що декларантом не надано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару.
Суд вважає необхідним зазначити, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, декларантом були подані всі документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору. Крім того, листом надано письмові пояснення щодо даної поставки товару.
Також, позивачем, надані документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: звіт про оцінку майна № 23/04/2014/05 від 23.04.2014 р.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем до митної декларації ІМ № 807100000/2014/016113 від 22.04.2014 р., для підтвердження митної вартості товару та її визначення за ціною договору, надано всі документи до, які передбачені ч. 2 ст.53 МК України.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки; суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд вважає необґрунтованим твердження митниці щодо наявності сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідач зазначив, що причиною запиту додаткових документів було саме невідповідність ціни, яка була зазначена позивачем, митній вартості ідентичних та подібних товарів відповідно до інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Але при цьому відповідачем не доведено, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, записав до декларації недостовірні або неточні відомості. Таким чином відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів", Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та наказу Мінфіну України "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа" № 63 від 30.05.2012 р., а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Отже, відповідач під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.
Крім того, відмовляючи у митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, декларантом не надано додаткових документів, надання яких передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Проте, такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем у повній мірі надана об'єктивна інформація, яка підтверджує зміну ціни на товар по незалежним від декларанта причинам. Однак, така інформація не була врахована відповідачем по справі при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості.
Суд зауважує, що позивач на підтвердження митної вартості товару надав експертний висновок зроблений суб'єктом оціночної діяльності. Оцінка виконана у відповідності з Національним стандартом № 1, Міжнародними стандартами оцінки та Нормами професійної діяльності оцінювача Українського Товариства Оцінювачів. Саме ціна, яка може бути фактично сплачена на ринку ідентичних товарів, була досліджена експертом.
Щодо посилань відповідача на те, що згідно інформації спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України найменша митна вартість товару на товар значно перевищує заявлену декларантом, суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.
Так під час контролю митної вартості товару за декларацією ІМ № 807100000/2014/016113 від 22.04.2014 р. відповідачем 25.04.2014 р. було надано рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 р. за 3 методом (31 графа).
Відповідно до частин 1,3 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Суд вважає необхідним вказати, що відповідач повинен був належним чином довести, що позивачем навмисно занижена вартість товару. Однак, відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості сировини та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.
Щодо посилання митного органу на те, що у калькуляції собівартості виробника (постачальника) та прайсі-листі (прейскуранті) виробника товарів (постачальника) наявні розбіжності, суд зазначає наступне.
Юридична адреса: JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski (Польша) - вул. Окружна, 18, Кади 05-825 Гроджиск Мазовецки, Польща, що зазначено, в п. 14 укладеного Контракту та безпосередньо на печатці постачальника.
Калькуляції собівартості це документ JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski, постачальника, складений за формою Постачальника, який містить офіційні реквізити Постачальника - юридичну адресу та печатку.
Пунктом 3.1. укладеного Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах: FСА - Тимянки - Адама; FСА - Uроджиск Мазовецки; FСА - Пшемышль: FСА -Кросно. Тобто, за умовами Контракту постачальник здійснює поставку на однакових умовах з чотирьох міст у Польщі (місця розташування виробничих потужностей, складських приміщень).
В контракті умови постачання викладено відповідно до міжнародних правил ИНКОТЕРМС-2010 в редакції 2010 р.: при поставці на умовах FСА транспортні витрати з місця поставки оплачує покупець.
Судом встановлено, що позивачем було надано до митного оформлення Прайс-лист (прейскурант) виробника товарів від 01.04.2014 р. в якій вказані ціни на умовах FСА, ИНКОТЕРМС-2010 та зазначено місто - Тимянки -Адама, враховуючи, що за умовами укладеного Контракту постачальник здійснює поставку на однакових умовах з чотирьох міст у Польщі.
Суд зазначає, що Прайс-лист виробника товарів - це документ постачальника-виробника товарів. Ціни зазначені в Прайс-листі відповідають домовленості, специфікації №113 від 16.04.2014 р. до Контракту та інвойсу №FV/71/2014 від 16.04.2014 року.
Як пояснив представник позивача, в калькуляції постачальника було допущено технічну помилку при написанні назви вінілісткани, а саме замість літери L вказана К.
Щодо твердження відповідача про те, що у змісті документів, наданих декларантом ПАТ "Новий стиль" до митного оформлення разом з ВМД № 807100000/2014/016113 від 22.04.2014 наявні розбіжності, а саме стосовно умов поставки, суд зазначає наступне.
Згідно пояснень представника позивача перевезення товару здійснювалось Перевізником Zaklad Uslugovo-Mechanaczny Andrzej Witecki (Польща) відповідно до Договору контракт № 14012010 від 14.01.2010 р. на перевезенню вантажним автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.01.2010 р., що укладений з ПАТ «НОВИЙ СТИЛЬ».
На підтвердження вартості перевезення до кордону України митному органу було надано калькуляцію транспортних витрат від 18.04.2014 р. та довідки щодо вартості перевезення і 18.04.2014 р. (є в матеріалах справи).
Послуги перевізника за укладеним ВЕД - контрактом оплачено ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" повному обсязі відповідно до умов контракту, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 500 від 22.05.2014 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що ПАТ "Новий Стиль" до митного органу були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту №29082011 від 28.08.2011року.
Натомість відповідачем не надано до суду таких доказів та не доведено, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості аналогічних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України, у зв'язку з чим вважає, що коригування митної вартості названого товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 року та про скасування картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00354 від 25.04.2014 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 року.
Скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00354 від 25.04.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" ( код ЄДРПОУ 32565288) судовий збір у розмірі 560,28 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлений 16.12.2014 року.