Справа № 824/1922/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Огородник А.П.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
10 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (ДПІ у Київському районі м. Одеси) про визнання протиправними дії посадових осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси відповідальних за надання публічної інформації та зобов'язання відповідача задовольнити запит на інформацію від 27 листопада 2013 року.
02 жовтня 2014 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Непогоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Позивач (апелянт) в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №28135 представник позивача подав заяву з проханням розглянути апеляційну скаргу без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 17 жовтня 2013 року ДПІ в м. Чернівцях звернулась до ОСОБА_2 із запитом, в якому просила надати інформацію та її документальне підтвердження для з"ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ПП "Аскат" за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року.
27 листопада 2013 року ОСОБА_2 подала до ДПІ у м. Чернівцях запит на інформацію, яким вимагала у строк не пізніше п'яти робочих днів, з дня отримання зазначеного запиту, направити на адресу: а/с 504, м. Чернівці, 58001 належним чином посвідчені копії всіх, без виключення, документів, які стали підставою для направлення їй листа № 2949/10/24-12-17-03 від 17 жовтня 2013 року.
03. грудня 2013 року на вище зазначений запит на інформацію заступник начальника ДПІ у м. Чернівцях Гетьман В.В. надав відповідь, що запит направлено для розгляду до ДПІ у Київському районі м. Одеси.
Так, ДПІ у Київському районі м. Одеси на запит ОСОБА_2 було підготовлено та направлено 13 грудня 2013 року відповідь №13644/15-51-11-00 на адресу: АДРЕСА_1,58013, проте зазначена відповідь була повернута відділенням поштового зв"язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Таким чином, позивач, вважаючи, що відповідач такими діями порушив норми закону, звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом за результатами розгляду якого суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (Закон №2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ст. 19 Закону №2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні; запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту; письмовий запит подається в довільній формі.
Так, ч. 1 ст. 22 Закону №2939 передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої ст. 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою ст. 19 цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону №2939 конфіденційна інформація-це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно із ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Так, правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Згідно із ст. 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до пп. 21.1.6 та 21.1.7 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.
Згідно із пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач в даному випадку діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, оскільки надання інформації про платника податків - ПП «Аскат» може порушити права та інтереси, як самого суб'єкта господарювання, так і його засновників, що суперечить цілям інституту права на інформацію.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
Гонтарук В. М.