09 грудня 2014 р.Справа № 820/17370/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2014р. по справі № 820/17370/14
за позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш"
до Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області , Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про стягнення пені,
Позивач - Державне підприємство завод "Електроважмаш", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просив суд: стягнути з державного бюджету України на його користь 24 435,40 грн. пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості з ПДВ за квітень 2007 року у розмірі 128 373,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 року адміністративний позов Державного підприємства заводу "Електроважмаш" - задоволено.
Стягнуто з державного бюджету України на користь державного підприємства завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121, 61089, м. Харків, прос. Московський, 299) 24435.40 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять п'ять гривень сорок копійок) грн. пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2007 року у розмірі 128373,00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 72, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та наявності у позивача права на отримання пені у сумі 24435,40 грн. за прострочення сплати бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2007 року у розмірі 128373,00 грн.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України, згідно п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 якої, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами п.200.7, п. 200.8 наведеної норми платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
У п. 200.10, п. 200.11, п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби(п.200.13ст.200 Кодексу).
Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Отже, обов'язок подання органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у органу податкової служби виникає після закінчення процедури судового оскарження заявлених до відшкодування сум ПДВ та набранням судовим рішенням законної сили.
Під час судового розгляду справи встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2007 року по справі № 2а-1401/07 позовні вимоги Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення №0000690840/0 від 03.07.2007 року задоволено. Визнано протиправним та нечинним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові від 03.07.07 року №0000690840/0 (а.с. 8-10).
Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2008 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2007 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення №0000690840/0 від 03.07.2007 року відмовлено (а.с. 11-13).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2008 року скасовано, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2007 року залишено в силі (а.с. 14-16).
Отже, право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 128 373,00 гривень встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2007 року по справі № 2а-1401/07, що набрала законної сили 16.11.2011 року на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 року а отже у відповідності до вимог абз.2 п.200.15 статті 200 Податкового кодексу України саме з цього моменту у відповідачів виник обов'язок щодо відшкодування позивачу податку на додану вартість в сумі 268 102 гривні 00 коп. за січень 2013 року.
Ці обставини згідно ч.1 ст.72 КАС України мають преюдиціальне значення для суду при розгляді даної справи та не потребують додаткового доказування.
Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року по справі №2а-4878/12/2070 позов ДП "Електроважмаш" задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Харкова Харківської області Державної податкової служби із не надання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування в розмірі 128 373,00 гривень (сто двадцять вісім тисяч триста сімдесят три гривні). Стягнуто з Державного бюджету на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) суму бюджетної заборгованості у розмірі 128373,00 гривні (сто двадцять вісім тисяч триста сімдесят три гривні) (рахунок 26002200400001 в публічному акціонерному товаристві "ВіЕйБі Банк", м. Харків, МФО 380537) та зобов'язано Державну казначейську службу України в особі управління Державної казначейської служби України у місті Харкові Харківської області забезпечити перерахування зазначених коштів (а.с. 17-20).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року залишено без змін (а.с. 21-23).
З матеріалів справи судом встановлено, що суму бюджетного відшкодування у розмірі 128373,00 грн. відшкодовано на рахунок ДП "Завод "Електроважмаш" 05.02.2014 року, про що свідчить платіжне доручення №1087 (а.с. 24).
Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Таким чином, вказаною нормою визначено період часу, за який платник податку має право на отримання пені за несвоєчасне виконання Державою зобов'язань з перерахування підтверджених сум бюджетного відшкодування ПДВ та передбачено, що розрахунок пені розпочинається з першого дня, з якого порушено права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.
З огляду на те, що відповідачами не виконано обов'язку з відшкодування позивачеві задекларованої суми податку на додану вартість за січень 2013 року, у передбачений Податковим кодексом України строк, у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Таким чином, не відшкодована своєчасно сума ПДВ у розмірі 128373,00 грн. з 01.12.2011 року вважається заборгованістю бюджету до дня фактичного погашення 05.02.2014 року з нарахуванням пені за прострочку 798 днів, яка підлягає стягненню в судовому порядку у сумі 24 435,40 грн., відповідно розрахунку з урахуванням діючої облікової ставки НБУ, а саме: з 01.12.2011 по 22.03.2012 (113 днів прострочення): 120 % облікової ставки Національного банку України = 120% х7,75% /100% = 9,3%; облікова ставка НБУ в день = 9,3 : 365 = 0,0254 %; пеня = 128 373,0 грн. х 0,0254% х 112 = 3 684,56 грн.; з 23.03.2012 по 09.06.2013 (444 днів прострочення): 120 % облікової ставки Національного банку України = 120% х7,5% /100% = 9%; облікова ставка НБУ в день = 9 : 365 = 0,0246 %; пеня = 128 373,0 грн. х 0,0246% х 444= 14 021,40 грн.; за період з 10.06.2013 по 12.08.2013 (64 днів прострочення): 120 % облікової ставки Національного банку України = 120% х7,0% /100% = 8,4%; облікова ставка НБУ в день = 8,4 : 365 = 0,0230 %; пеня = 128 373,0 грн. х 0,0230% х 64 = 1 889,65 грн.; за період з 13.08.2013 по 05.02.2014 (177 днів прострочення): 120 % облікової ставки Національного банку України = 120% х6,5% /100% = 7,8%, облікова ставка НБУ в день = 7,8 : 365 = 0,0213 %, пеня = 128 373,0 грн. х 0,0213% х 177= 4 839,78 грн.
Таким чином, пеня, яка передбачена законом та добровільно не перерахована на банківський рахунок позивача в сумі 128373,00 грн. підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України в судовому порядку.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ДП "Електроважмаш" та стягнення Державного бюджету України на користь позивача пені у сумі 24 435,40 грн. за прострочення 798 днів бюджетного відшкодування ПДВ.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2014р. по справі № 820/17370/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2014 р.