03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-763/11/2120
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Бочко Юлія Іванівна
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Кравець О.О.
судді - Домусчі С.Д.
судді - Шеметенко Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Херсонської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 04.03.2011 р. по справі за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_4 до Херсонської міської ради про визнання нечинним рішення Херсонської міської ради та зобов'язання вчинити певні дії ,
08.06.2010 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Херсонської міської ради та просив скасувати п.5.3 п.5, п.8 рішення ХХХІV сесії Херсонської міської ради V скликання від 29.01.2010 року № 1403 та зобов'язати відповідача прийняти рішення про поновленя договору оренди земельної ділянки площею 14 кв.м, розташованої у АДРЕСА_1 від 19.06.2001 року за № 631 укладеного між Херсонським міськвиконкомом та ФОП ОСОБА_4 строком на п'ять років.
Представник позивача ,діючий за довіреністю від 20.05.2008 року уточнив позовні вимоги та просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 14 кв.м, розташованої у АДРЕСА_1 від 19.06.2001 року за № 631 укладений між Херсонським міськвиконкомом та ФОП ОСОБА_4 строком на п'ять років до 15.05.2013 року.
Але, у судовому засіданні від 16.08.2010 року підтримав первинний позов .
Постановою Суворовського суду м. Херсона від 04.03.2011 року позов був задоволений.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 04.03.2011 року було скасовано, позов ОСОБА_4 до Херсонської міської ради про скасування п.5.3 п.5, п.8 рішення ХХХІV сесії Херсонської міської ради V скликання від 29.01.2010 року № 1403 та зобов'язання прийняти рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки-залишено без розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 року ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року скасовано, та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися ,позивачем надано письмову заяву про розгляд справи за його відсутності , а тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться, та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до ч.1 ст.18 КАС України( в ред. зі змінами та доповненнями ,діючими з 21.01.2010 року) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;
Згідно Рішення Конституційного Суду від 01.04.2010, № 10-рп/2010 "У справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України "- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно ч.1,2 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно ухвали Верховного Суду України від 18.05.2011 року по справі № 6-24205св10 у справі виник публічно-правовий спір (визнання незаконними дій селищної ради щодо незатвердження проекту відведення земельної ділянки, та встановлення наслідків таких дій селищної ради щодо розгляду проекту відведення земельної ділянки є владними управлінськими функціями органу місцевого самоврядування) між фізичною особою і органом місцевого самоврядування щодо оскарження його дій при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, на який на підставі п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України поширюється компетенція адміністративних судів, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Але , згідно постанови Верховного Суду України від 14.02.2012 року позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Апеляційний суд ,із врахуванням ухвали Верховного Суду України від 18.05.2011 року із зворотною правовою позицією, вважає, що в цьому випадку постанова Верховного Суду України від 14.02.2012 року є правовим актом меншої юридичної сили ніж Рішення Конституційного Суду від 01.04.2010, № 10-рп/2010, яке є обов'язковим для виконання для необмеженого кола осіб та підлягає застосуванню .
Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 19 червня 2001 року між виконкомом Херсонської міської ради та ФОП ОСОБА_4 строком до 15.05.2003 року (на один рік десять місяців та 27 днів) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 14 кв.м, розташованої у АДРЕСА_1 ,зареєстрований у Херсонському управлінні земельних ресурсів за № 631 від 19 червня 2001 року
Земельна ділянка була передана за актом прийому та передачу у натурі від 19.06.2001р.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.11.2004 року по справі № 13/376-пд дія договору була поновлена до 15.05.2008 року.
11.04.2008 року ФОП ОСОБА_4 звернувся з заявою ( вх.№ 115-65-20/15 від 19.06.2008 р.) до Херсонської міської ради з проханням поновити договір оренди земельної ділянки площею 14 кв. м. строком на 5 років під кіоском „ІНФОРМАЦІЯ_1", розміщен адресою: АДРЕСА_1.
24.06.2008 року виконкомом Херсонської міської ради листом № 115-65-20/15 було надано відповідь , що питання було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань містобудування та регулювання земельних відносин від 17.06.2008 року, яка рекомендувала поновити договір оренди земельної ділянки, строком до 16.11.2008 року.
Але міська рада зазначену заяву не розглянула.
Згідно ст.93 ЗК України ( в ред., діючої на момент виникнення правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів.
Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції ,діючої на момент виникнення правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Відповідно до п.34 ст.26 Закону України, від 21.05.1997, № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Судом апеляційної вважає , що згідно змісту п.2.2 Договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 19.06.2001р. термін дії договору становив до 15.05.2003 року (на один рік десять місяців та 27 днів) та після продовження його дії за судовим рішенням до 15.05.2008 року , у зв'язку відсутністю письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме на один рік десять місяців та 27 днів до 11.04.2010 року.
Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 10.03.2010 року ФОП ОСОБА_4 звернувся з заявою ( вх.№ 8-2060-20/15 від 10.03.2010 р.) до Херсонської міської ради з проханням поновити договір оренди земельної ділянки площею 14 кв. м. строком на 5 років під кіоском „ІНФОРМАЦІЯ_1", розміщений за адресою: АДРЕСА_1.
На засіданні XXXIV сесії Херсонської міської ради V скликання було прийняте рішення №1403 від 29.01.2010 року, підпунктом 5.3 якого було відмовлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 у поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 0,0014 га по проспекту Ушакова , 67 під торгівельним кіоском у зв'язку з недоцільністю розміщення малих архітектурних форм на центральній вулиці та повернення земельної ділянки приватним підприємцем Херсонській міській раді та пунктом 8 рішення було зобов'язано позивача у місячний термін з моменту прийняття рішення звільнити земельну ділянку та передати її до земель запасу
12.03.2010 року ФОП ОСОБА_4 звернувся з листом ( вх.№ 8-2193-20/12 від 15.03.2010 р.) на ім'я міського голови Сальдо В.В надання відповідей на його неодноразові письмові звернення (з 2003 року) з проханням про відведення в земельної ділянки, площею 14 кв. м.. під кіоском «ІНФОРМАЦІЯ_1», розміщеним за адресою: АДРЕСА_1. (біля обласної лікарні).
Про прийняте рішення Херсонської міської ради №1403 від 29.01.2010 року, позивач був повідомлений .
Таким чином , апеляційний суд вважає,що п.5.3 п.5, п.8 рішення Херсонської міської ради №1403 від 29.01.2010 року були прийняти в порядку , в межах повноважень та у спосіб встановлений Земельним Кодексом України та законами України"Про місцеве самоврядування в Україні» , «Про оренду землі»(ст.33) , та доходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 3. ч.1. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову .
Керуючись: ч. 1 ст. 195,197,п. 3 ч.1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. 207 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради -задовольнити , а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 04.03.2011 р. -скасувати.
Прийняти нову постанову:
У задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_4 -відмовити .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Суддя Домусчі С.Д.
Суддя Шеметенко Л.П.