02 грудня 2014 року
справа № 804/14267/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Чабаненко С.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфом» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №804/14267/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфом» про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось до суду з адміністративний позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфом» заборгованість по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 25.05.2013р. по 24.10.2013р. за списками №1, 2 у розмірі 55 319, 15 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що за позивачем наявна непогашена у добровільному порядку заборгованості по коштам, призначеним на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком №2, що призвело до утворення недоїмки у сумі 55 319,15 грн., яка підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 25.05.2013р. по 24.10.2013р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліфом» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди у відношенні групи працівників, які перелічені в п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що мають право на пенсії до 01.01.2004р. - роботодавці не повинні сплачувати збори на виплату і доставку пенсій, тому дана норма діє і після вступу в законну силу Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не визначено порядок примусового стягнення заборгованості із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, в тому числі шляхом звернення до суду. Також, на думку відповідача, надані Управлінням Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області розрахунки та довідки про нарахування сум не свідчать про фактичні витрати позивача.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліфом” зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 23.03.1993 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області як платник страхових внесків за №0409040171. Відповідач є підприємством з особливо важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на якому працювали громадяни, які отримували пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. За відповідачем рахується заборгованість по коштам, призначеним на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком №2, що призвело до утворення недоїмки у сумі 55 319,15 грн., яка підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 25.05.2013р. по 24.10.2013р.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Основним завданням Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, а також керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.
Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 розділу 2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. №8-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. №442/6730 одним із основних завдань Пенсійного фонду України визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з Законами України "Про пенсійне забезпечення", “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами “а”, “б” - “з” ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, статтею 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б” - “з” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліфом” має заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 в розмірі 49 545, 60 грн. та за списком № 2 в розмірі 5773,5 55 грн., яка підтверджується розрахунками сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по спискам № 1 та №2 на 2013 рік. Таким чином, сума заборгованості відповідача складає 55 319, 55 грн.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.
Згідно з п.п.6.1 п.6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Підпунктом 6.4. пункту 6 вказаної Інструкції передбачено, що розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів новопризначених пенсій.
У відповідності до п.п.6.8. п.6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Підпунктом 6.9 пункту 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Судом відхиляються доводи відповідача стосовно того, що позивачем повинен підтверджувати розмір фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій платіжними дорученнями, які підтверджують фактичну виплату пільгових пенсії пенсіонерам, оскільки згідно п.6.4 та п.6.8 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Отже підприємства та організації сплачують суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах лише на підставі розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій органів Пенсійного фонду України
Враховуючи вищевикладене, Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфом» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №804/14267/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: О.В. Юхименко