30 жовтня 2014 рокусправа № 804/72/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - Буряк Т.М. (за довіреністю від 15.09.2014 року),
відповідача: - Фініченко Л.В. (за довіреністю від 18.02.2014 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року
у справі № 804/72/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива»
до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000011542, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 166666,67 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову без змін.
На підставі клопотання про заміну сторони його правонаступником, в судовому засіданні допущено процесуальне правонаступництво Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01 січня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом № 100187186.
Згідно довідок відділу Держкомзему у Солонянському районі позивач є користувачем 398,16 га земель сільськогосподарського призначення - ріллі.
Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з приватним підприємством «Віва Актив» за вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за наслідком якої складено акт від 25 жовтня 2012 року №525/15-0/32465836.
Перевіркою встановлено порушення частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216, статей 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 166666,70 грн.
В акті перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність господарських операцій здійснених між позивачем та його контрагентом на підставі акту державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 30 серпня 2012 року № 240/222/36294909 про результати проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Віва Актив» щодо документального підтвердження господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Праймагро», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року.
На підставі акту перевірки від 25 жовтня 2012 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000011542, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 166666,67 грн.
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» 20 жовтня 2011 року подано до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року за скороченою формою, згідно додатку 2 до якої позивачем задекларовано суму податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема, по операціям з приватним підприємством «Віва Актив» (графа 20 розшифровки) в розмірі 166666,67 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» та приватним підприємством «Віва Актив» укладено договір купівлі-продажу від 01 вересня 2011 року № 166, за умовами якого позивачем придбано товар (міндобриво NP12:52). Ціна договору складає 1000000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 166666,67 грн. Факт виконання умов договору підтверджується копіями накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, податкових накладних. Оплата проведена у повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжним дорученням. Сума, в розмірі 166 666,67 грн., включена до складу податкового кредиту у вересні 2011 року. Товар оприбутковано позивачем та використано у власній господарській діяльності.
Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» надано первинні документи, якими оформлені господарські операції та дійсно підтверджується реальність вчинених правочинів з контрагентом, що відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України (в тому числі договори, накладні, податкові накладні).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не надано належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів, а тому твердження відповідача в даному випадку є лише його припущенням.
Відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Для визнання правочину недійсним необхідно встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним. Тобто, повинні існувати докази того, що, вчиняючи правочин, сторони діяли з метою, яка була спрямована на порушення публічного порядку (умисні дії, наявність яких може бути підтверджена дише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили або іншим рішенням, яке матиме преюдиціальний характер), факт порушення норм податкового законодавства, зазначеного в акті перевірки (можливе лише у разі, коли платник податків не оскаржив відповідне повідомлення рішення, або правильність нарахування штрафних санкцій, зазначених в акті перевірки підтверджена рішенням суду).
Договір, укладений між позивачем та контрагентом, не визнаний судом недійсним і його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за таким правочином.
Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача на акт державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 30 серпня 2012 року не спростовують дійсність укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» та приватним підприємством «Віва Актив» правочину щодо поставки міндобрива NP12:52.
Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних приватним підприємством «Віва Актив».
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим