Постанова від 02.12.2014 по справі 211/3925/14-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 рокусправа № 211/3925/14-а (2-а/211/98/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Чабаненко С.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2014 року у справі № 211/3925/14-а (2-а/211/98/14) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у призначенні їй пенсії за віком та зобов'язати відповідача призначити, виплачувати та індексувати пенсію та інші надбавки на підставах, визначених пенсійним законодавством, як непрацюючому громадянину, з урахуванням наступних перерахунків за стажем, заробітної плати та індексації пенсії на вказаний у заяві банківський рахунок, починаючи з дати звернення - 28 травня 2014 року. Позивач також просив встановити та виплачувати їй підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для дітей війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також допустити постанову до негайного виконання у повному обсязі заявлених позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що 04 жовтня 1993 року позивач виїхала на постійне місце проживання до держави Ізраїль. До виїзду за кордон проживала у АДРЕСА_1. Після прийняття Конституційним Судом України Рішення № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року, яким визнано право на пенсію осіб, які виїхали на постійне проживання за кордон, позивач 28 травня 2014 року особисто звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії, яка не розглянута відповідачем по суті з підстав неподання позивачем паспорту громадянина України. На думку позивача, вимога щодо надання паспорту громадянина України є незаконною, оскільки цей документ був вилучений органами внутрішніх справ у зв'язку із виїздом позивача за кордон, доказом чого є відповідна довідка уповноваженого органу.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язано відповідача призначити, виплачувати та індексувати ОСОБА_1 пенсію за віком з виплатою підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням наступних перерахунків у зв'язку зі змінами, які впливають на розмір пенсії, шляхом перерахування сум пенсії на визначений позивачем банківський рахунок. У іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції, невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконної постанови. Так, на думку апелянта, суд не звернув уваги на доводи Управління про те, що ОСОБА_1 у заяві про призначення пенсії не зазначила фактичного місця проживання в межах України, як того вимагає Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 28 травня 2014 року ОСОБА_1 особисто звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком (а.с.16-17). До заяви додані: копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, виданого 05 листопада 2013 року, свідоцтво Консульства України в м. Тель-Авів Держави Ізраїль від 04 квітня 2014 року про знаходження в живих та про місце проживання, довідка № 1231/2082 від 29 квітня 2014 року про знищення паспорту громадянина України серії 40 № 8364041, копії свідоцтва про народження, картки платника податків, трудової книжки, довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10-28). Листом № Ш-85 від 10 червня 2014 року Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області повідомило позивача про необхідність пред'явити паспорт або довідку уповноваженого органу з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування, у зв'язку з чим відмовило у прийнятті документів (а.с.29-30).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками і зазначає наступне.

Конституційним Судом України Рішенням від 25.01.2012 № 3-рп/2012 надано офіційне тлумачення, у тому числі, статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25 листопада 2005 року за № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Цим Порядком передбачено, що заява про призначення (поновлення) пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. (п.5 Порядку). Зважаючи на відсутність іншого нормативно-правового акту, що регулює порядок призначення пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, застосуванню підлягають приписи діючого Порядку № 22-1, відповідно до яких для призначення пенсії особа має подати заяву особисто або через представника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дотримався вимог зазначеного вище Порядку, подав заяву встановленого Додатком 4 зразка та додав документи, які необхідні для призначення пенсії.

Проте, відповідач листом № Ш-85 від 10 червня 2014 року повідомив позивача про необхідність подачі до заяви паспорту громадянина України або посвідку про постійне місце проживання.

Колегія суддів вважає залишення заяви позивача про призначення пенсії без розгляду протиправним, оскільки ним були подані документи, які підтверджують факт виїзду на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, про знищення паспорта громадянина України, про його проживання у м. Рішон ле Ціон, про її особисте звернення 04 квітня 2014 року до Консульства України у м. Тель-Авів з метою посвідчення її особи, копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дійсним до 2023 року.

Зважаючи на те, що відсутність паспорту громадянина України вказана відповідачем як єдина підстава неможливості розгляду заяви про призначення пенсії за віком, колегія суддів дійшла висновку про порушення прав позивача, оскільки подані позивачем документи свідчать про неможливість її виконання через проживання його постійно на території іншої держави. Крім того, відповідач при розгляді заяви позивача був зобов'язаний врахувати Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року, яким визнано право на пенсію осіб, які виїхали на постійне проживання за кордон.

Проте, частково задовольняючи позовні вимоги та зобов'язуючи відповідача призначити, виплачувати та індексувати ОСОБА_1 пенсію за віком з виплатою підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, з урахуванням наступних перерахунків у зв'язку зі змінами, які впливають на розмір пенсії, шляхом перерахування сум пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу листом № Ш-85 від 10.06.2014 року відмовило позивачці у прийнятті для розгляду поданих нею документів.

Так, пунктом 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005, № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Право особи на одержання пенсії, як зазначено у п. 43 Порядку, установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Зважаючи на те, що заява позивача від 28 травня 2014 року по суті відповідачем не розглянута, рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії не прийнято, підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання призначити пенсію за віком - відсутні.

Відновлення порушених прав позивача має відбуватись шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 травня 2014 року про призначення пенсії на підставі поданих документів та прийняти за його наслідками відповідне рішення.

Оскільки Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подані позивачем документи не розглядало, рішення про відмову у призначенні пенсії за віком не приймало, суд першої інстанції, зобов'язавши відповідача призначити пенсію та інші надбавки, передбачені діючим законодавством, перебрав на себе дискреційні повноваження відповідача. Крім того, під час розгляду справи суд першої інстанції не досліджував документи позивача, які дають право на призначення пенсії за віком, у тому числі трудову книжку, не здійснював перевірку наявності чи відсутності підстав для її призначення. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підставою для ухвалення рішення суду про зобов'язання призначити пенсію є встановлена судом протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії.

При прийнятті рішення про призначення позивачці пенсії за віком на підставі поданих документів відповідач має вирішити питання і про призначення підвищення до пенсії у випадку відповідності позивача, яка є громадянином України, що народилася 05 лютого 1941 року, критеріям, встановленим Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2014 року у справі № 211/3925/14-а (2-а/211/98/14) - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2014 року № Ш-85 у прийнятті документів для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі поданої 28 травня 2014 року письмової заяви.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області розглянути письмову заяву ОСОБА_1 від 28 травня 2014 року про призначення їй пенсії за віком на підставі поданих документів, з урахуванням її статусу як дитини війни, та прийняти за її наслідками рішення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: О.В. Юхименко

Попередній документ
41906397
Наступний документ
41906399
Інформація про рішення:
№ рішення: 41906398
№ справи: 211/3925/14-а
Дата рішення: 02.12.2014
Дата публікації: 19.12.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: