25 листопада 2014 рокусправа № 804/16323/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 804/16323/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк-1»" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р", винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000502206 від 27 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 4 563 грн. 75 коп., визнати протиправними дії відповідача щодо корегування в АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість здійснене на підставі акту перевірки від 07 березня 2013 року за № 1482/226/37375098 та зобов'язати відновити в АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, на рівні задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" на підставі відповідних податкових накладних за період березень-грудень 2012 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 березня 2013 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення №0000502206, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 3 651 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 912,75 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із платниками податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігран", Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоковіта" за період з 01 січня 2012 р. по 31 грудня 2012 р., їх реальності та повноти відображення. Позивач не згоден з порушеннями, які виявив податковий орган під час проведеної перевірки та вважає, що вимог діючого законодавства не порушував.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" до перевірки не були надані документи, які підтверджують здійснення розрахунків з ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта". Крім того, відповідачем було отримано акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська" № 7250/224/34656476 від 28.12.2012 р., яким встановлено відсутність ТОВ "Лігран" за місцезнаходженням, відсутність засобів для здійснення господарської діяльності та акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 7206/229/33421689 від 21.12.2012 р., яким також встановлено відсутність ТОВ "Шоковіта" за місцем реєстрації, відсутність в останнього основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів тощо, необхідних для здійснення господарських операцій. Також апелянт зазначив, що угоди, укладені ТОВ "Технопарк 1" з вказаними контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що свідчить про безпідставність віднесення останнім до податкового кредиту сум ПДВ сплаченого в ціні послуг.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08 листопада 2010 року за № 12241020000050940. З 09 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. У період з 28 лютого 2013 р. по 06 березня 2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1", з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із платниками податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігран" , Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоковіта", за період з 01 січня 2012 р. по 31 грудня 2012 р., їх реальності та повноти відображення. За результатами даної перевірки складено акт №1482/226/37375098 від 07 березня 2013 року. Згідно з висновками викладеними в акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" допущено порушення п.44.1., п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.198.2., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VІ, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за лютий 2012 року у розмірі 3 651 грн. внаслідок відсутності об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігран", Товариство з обмеженою відповідльністю "Шоковіта" (контрагенти) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" - (контрагенти/покупці).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігран" 01 червня 2011 року було укладено договір надання консультаційно-інформаційних послуг за № 01-06-У. Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоковіта" у червні та липні 2012 року було укладено договір надання послуг з поточного та капітального ремонту техніки, машин, обладнання (№ 01-06) та договір поставки щебеню, піску, глини (№ 02/07).
Всі первинні документи, надані позивачем на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.
Згідно пункту 1.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Методичні рекомендації №266), для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, зокрема, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Відповідно до п. 2.14 Методичних рекомендацій № 266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Разом з тим, пунктом 2.21 Методичних рекомендацій № 266 встановлено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Таким чином, коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для корегування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності. При цьому, акти, складені відповідачем за результатами проведених перевірок, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.
Відтак, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про не доведення податковим органом нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а відтак коригування в АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість є протиправним.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 804/16323/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко