Справа № 815/6097/14
15 грудня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування вимоги та податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу від 08.10.2014 р. № ф-0018981701 та податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 р. № 0019001701.
В обґрунтування позовних вимог позивача зазначила, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) не містить реквізитів (дати, рішень, відміток тощо), а отже оформлено неналежним чином, у зв'язку із чим підлягає скасуванню. Крім того, згідно довідки з УПФ в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області від 20.10.2014 р. № 10452/02 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 р. немає. Акт перевірки від 10.09.2014 р. № 1904/15-05/1701/НОМЕР_1 не містить пояснень, звідки взялася сума недоїмки, а також посилань на документи, на підставі яких проводилася перевірка. У спірному податковому повідомленні-рішенні не визначено основне зобов'язання, тому застосування штрафних санкцій є неправомірним, оскільки штраф обов'язково нараховується на якусь суму.
До суду з'явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; відповідно до поданого до канцелярії суду клопотання, розгляд справи просив здійснити без участі представника відповідача в порядку письмового провадження. Згідно наданих до канцелярії суду письмових заперечень на адміністративний позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити зазначивши, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення та вимога прийняті в межах правового поля та за наявності порушень позивачем вимог податкового законодавства.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
При викладених вище обставинах, суд в судовому засіданні ухвалив рішення про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 20.08.2014 р. № 358/1701, виданого Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, та згідно наказу № 464 від 07.08.2014 р. заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Логвіною Г.В. на підставі ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2014 р. проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання суб'єктом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.09.2013 р. по 31.12.2013 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складений акт від 10.09.2014 р. № 1904/15-05/1701/НОМЕР_1.
Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.4 ст.1, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.4.5 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в результаті чого донараховано єдиного соціального внеску в сумі 231831,74 грн., в т.ч. за 2011 р. - 195812,79 грн., 2012 р. - 36018,95 грн., в т.ч нарахованого з чистого оподатковуваного доходу в сумі 231831,74 грн. (у т.ч. в декларації за 2012 р. - 4572,42 грн.).
На підставі вищевказаного акту перевірки Білгород-Дністровською ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 р. № 0019001701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 33109,82 грн. за платежем - збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, податковою інспекцією на підставі ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 08.10.2014 р. № ф-0078981701 на суму 231831,74 грн.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувані акти індивідуальної дії обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Зі змісту п.2.5.4 акту перевірки від 10.09.2014 р. № 1904/15-05/1701/НОМЕР_1 вбачається, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% встановлено його заниження в загальному розмірі 231831,74 грн. У зв'язку із цим донараховано єдиного соціального внеску за 2011 р. - 195812,79 грн., 2012 р. - 36018,95 грн., в т.ч. за даними податкової декларації про майновий стан і доходи та додатку № 5 до розділу ІІІ декларації за 2012 р. - 4572,42 грн.
Згідно з п.5 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідно до класу професійного ризику - 23, визначеного для ФОП ОСОБА_1 єдиний внесок встановлений в розмірі 37,26% від суми нарахованої заробітної плати.
З огляду на матеріали справи за даними попередньої планової документальної перевірки (акт від 15.07.2013 р. № 131/17-01/НОМЕР_1) встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 валового доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності за 2011 р., 2012 р. в сумі 49140 грн. Згідно п.2.2.2 акту перевірки встановлено завищення витрат, пов'язаних з одержанням доходу за 2011 р., 2012 р. на 605786 грн., у т.ч. в 2011 р. - 515162 грн., у 2012 р. - 90624 грн. Відповідно до п.2.2.3 акту перевірки встановлено заниження оподатковуваного чистого доходу за 2011-2012 рр. в сумі 654926 грн., у т.ч. 2011 р. - на 564302 грн., у 2012 р. - на 90624 грн.
Відповідно до даних звіту ЄСВ (додаток 5, табл. 1) 11.02.2013 р. наданого до УПФ в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі за період з 01.01.2012 р. - 31.12.2012 р. сума чистого доходу - 0 грн., сума ЄСВ - 0 грн.
Згідно декларації про майновий стан і доходи за 2012 р. та додатку № 5 до розділу ІІІ декларації (вх. 11.02.2013 р. №№ 1300000271, 1300000272) сума чистого доходу ФОП ОСОБА_1 складає 13177 грн.
Так, у перевіряємий період згідно виписок банку ФОП ОСОБА_1 виплачувала дохід приватним підприємцям, суми яких не були відображені у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2011-2012 року; крім того, за 2011 рік позивачем взагалі не був поданий податковий звіт, чим порушені приписи п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.
Перевіркою розрахунків податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2011-2012 року встановлено, що данні перевірки не співпадають з даними декларацій, у зв'язку з чим підприємцю нараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011-2012 роки в сумі 99736 грн.
Обґрунтованість зазначених висновків підтверджена постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2013 р. по справі № 815/6886/13, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р.
Вирішуючи спір, суди виходили із того, що перевіркою встановлено подання ФОП ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської ОДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2011-2012 рр. із зазначенням недостовірних відомостей, а саме невідображення сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2011-2012 рр., податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій винесено відповідачем правомірно.
Відповідно до спільного листа Міндоходів України та Пенсійного фонду України від 21.08.2013 р. № 10601/5/99-99-17-01-02-16,21984/03-40 «Про проведення перевірок» відповідачем до УПФУ у м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі надано запит щодо надання інформації стосовно подання звітності, нарахування та сплати єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_1 У відповідь територіальне управління Пенсійного фонду направило листи від 08.08.2014 р. № 7621/03, від 03.09.2014 р. № 8907/02 (а.с.103).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з абз.3 п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п.6.2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої 09.09.2013 р. наказом Міністерства доходів і зборів № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
В пункті 6.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначено, що органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, серед іншого, у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Згідно з п.5 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зміст цієї правової норми пов'язує притягнення до відповідальності платника єдиного внеску з подією донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
З урахуванням встановлених судом обставин та беручи до уваги правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що податковим органом обґрунтовано встановлено порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку із чим правомірно донараховано єдиного соціального внеску в сумі 231831,74 грн.; виставлено вимогу про сплату боргу від 08.10.2014 р. № ф-0018981701 у відповідності до вимог ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та застосовано штрафні санкції в сумі 33109,82 грн. згідно п.3, п.5 ч.11 ст.25 цього Закону.
Вирішуючи спір, суд враховує, що позивачем не підтверджено сплату у повному обсязі єдиного внеску за спірний період, а також не спростовано підстав його нарахування податковим органом. При цьому суд відхиляє посилання позивача на довідку територіального управління Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 р., адже дані відомості надані без урахування висновків податкового органу у вищерозглянутих актах перевірок.
Суд також не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, на незаповнення певних граф спірних актів індивідуальної дії, оскільки це не спростовує факту допущеного позивачем порушення та не призвело до порушень її прав та законних інтересів. Також суд враховує, що за умови встановлення порушення платник повинен нести відповідальність, а будь-які помилки чи описки, допущені при оформленні перевірок, не свідчать про відсутність порушення законодавства та не звільняють платника від відповідальності.
Крім того, суд критично оцінює доводи позивача щодо адміністрування єдиного соціального внеску Міндоходів з 01.09.2014 р., тоді як перевірка проведена за 2011-2012 рр., оскільки законодавство не містить застережень щодо періодів проведення перевірок органами Міндоходів правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку із цим до застосування в спірних правовідносинах підлягають загальні норми податкового законодавства щодо проведення планових документальних перевірок, згідно з абз.2 п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Адміністрування органами Міндоходів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне з 01.10.2013 р. згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведення адміністративної реформи» №406-VІІ від 04.07.2013 р. та Указу Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» № 726/2012 від 24.12.2012 р. не вливає на здійснення контролюючих заходів за минулі звітні періоди, перевірка яких охоплюється відповідними графіками проведення перевірок.
В силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.
Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позову позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Таким чином, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з позивача належить стягнути решту суми (90%) судового збору пропорційно до відхиленої частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст.128, 158-163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування вимоги та податкового повідомлення-рішення відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі судовий збір в розмірі 4384,80 гривень (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя ____________ І.В. Завальнюк