ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
15 грудня 2014 року № 813/7969/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сидор Н.Т., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
21.11.2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1360 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати у передбачений законом строк узгодженого зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних.
Відповідач 02.12.2014 року отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі від 24.11.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та протягом встановленого ст. 183-2 КАС України строку жодних заперечень проти позову не подав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуває в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб з розмірі 1360 грн, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу фізичної особи платника податків та обліковою карткою відповідача.
Такий борг у відповідача виник за наслідками прийнятих на підставі актів про результати камеральних перевірок позивача податкових повідомлень-рішень по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, а саме податкового повідомлення-рішення №0008581700 від 26.11.2013 року на суму 340 грн та податкового повідомлення-рішення №0017421700 від 01.08.2014 року на суму 1020 грн.
На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.5 ст. 54 ПК України визначено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Виконуючи зазначені норми Закону, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу № 37 від 10.03.2014 року щодо сплати 16398,33 грн.
Зазначена податкова вимога ні в адміністративному, ні в судовому порядку у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржена, узгоджена сума податкового зобов'язання до бюджету на сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу, а відтак підлягає стягненню з відповідача.
Підпункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
При цьому, відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1 ст. 15 ПК України є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України кошти для погашення податкового боргу в сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
Судові витрати з відповідача не стягуються.
Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.
Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Сидор Н.Т.