04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" грудня 2014 р. Справа№ 911/2261/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Тищенко О.В.
Іоннікової І.А.
за участю представників:
від прокуратури: Шукайло О.І. - посв. № 029267 від 01.10.2014
від відповідача-1: Бакум С.Ю. - представник
від відповідача-2: Бідюк А.І. - представник
від відповідача 3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг: Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДРІМ ХАУС» на рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2014 року по справі № 911/2261/14 ( Скутельник П.Ф.)
за позовом Заступника прокурора Київської області
до 1) Щасливської сільської ради Київської області
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР»
3)Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДРІМ ХАУС»
про скасування рішень сільської ради, визнання недійсним договорів та зобов'язання повернути ділянку
Рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2014 року по справі № 911/2261/14 позовні вимоги Заступника прокурора Київської області задоволено в повному обсязі.
Скасовано, як незаконні, рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області: від 18.08.2006 року за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 року за № 475.3-25-У та від 04.02.2010 року за № 908-33-У.
Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 12.03.2010 року, укладений між Щасливською сільською радою Бориспільського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» зареєстрований в Книзі реєстрації за № 041093800085 від 28.05.2010 року.
Визнано недійсним з моменту укладення договір суборенди земельної ділянки від 27.12.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «ДРІМ ХАУС» зареєстрований в управлінні Держкомзему у Бориспільському районі за № 322088004001776 від 06.03.2012 року.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» повернути до земель запасу Щасливської сільської ради земельну ділянку, площею 0,9966 га (кадастровий номер: 3220888000:03:001:0017), вартістю 887 063,00 грн..
Стягнуто з Щасливської сільської ради Бориспільського району в доход державного бюджету України, судовий збір у сумі 21395,26 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Щасливська сільська рада Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ДРІМ ХАУС» звернулись до Київського апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2014 року по справі № 911/2261/14 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Київської області відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області мотивована тим, що при розгляді справи та прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та порушує норми права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
У свою чергу, апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДРІМ ХАУС» мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та порушує норми права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 було об'єднано в одне провадження апеляційні скарги Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «ДРІМ ХАУС» на рішення Господарського суду Київської області по справі № 911/2261/14.
19.11.2014 від Прокуратури Київської області надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг у зв'язку з необґрунтованістю, а рішення суду є законним, обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.
У судовому засіданні 03.12.2014 від представників Товариства з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області надійшли письмові пояснення щодо обставин справи, в яких скаржники зазначили, що оскаржувані рішення прийняті Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області є законними, а підстави для їх скасування відсутні.
Представник відповідача-3 у судове засідання 03.12.2014 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-3.
Дослідивши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, а також письмових пояснень наданих представниками сторін, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Прокуратурою Київської області проведено перевірку законності використання земельних ділянок на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, за наслідками якої органами прокуратури встановлено наступне.
Рішенням Щасливської сільської ради Київської області від 18.08.2006 року за № 82.16-5-У Товариству з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею біля 1,0 га, лісів для будівництва багатоповерхових будинків по вул. П.Морозова в с. Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району.
Рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 16.12.2008 року за № 475.3-25-У (рішення про внесення змін від 04.02.2010 року за № 908-33-У) Товариству з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» відведено в користування земельну ділянку, площею 0,9966 га, для будівництва багатоповерхових будинків по вул. П.Морозова в с. Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Положеннями абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
12.03.2010 року, на підставі вказаного рішення, між Щасливською сільською радою (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» (Орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3220888000:03:001:0017, площею 0,9966 га, забудованих земель для будівництва багатоповерхових багатоквартирних будинків за рахунок земель державної власності по вул. П.Морозова в с. Проліски Щасливської сільської ради, строком на 15 років.
28.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та орендодавцем підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору оренди від 12.03.2010 року.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «ДРІМ ХАУС» 27.12.2011 укладено договір суборенди частини земельної ділянки (кадастровий номер 3220888000:03:001:0017), площею 0,1502, для будівництва багатоповерхового будинку по вул. П.Морозова в с. Проліски Щасливської сільської ради, строком на 13 років.
Згідно з ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 92 Цивільний кодекс України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські ради передають земельні ділянки у власність чи у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або місцевого самоврядування 9 ст. 123 Земельного кодексу України).
Відповідно до довідки форми 6-зем (яка міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та копія якої знаходиться в матеріалах справи), вищевказана земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, а саме «інші лісові землі».
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поза увагою Щасливської сільської ради залишились імперативні вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року за № 610-р «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками».
Судом береться до уваги, що вказаним розпорядженням з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок, зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.
У відповідності до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Як правильно зазначено в рішенні суду першої інстанції, в ході розгляду справи Прокурором доведено суду за допомогою належних та допустимих доказів те, що станом на момент прийняття Щасливською сільською радою спірних рішень, діяли положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року за № 610-р, дія якого поширюється на ДП «Бориспільське лісове господарство», оскільки відповідно до ст. 28 Лісового кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через його територіальні органи та орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання.
Отже, спірні рішення Щасливської сільської ради суперечили вимогам вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року за № 610-р.
Крім того, приймаючи оспорювані рішення Щасливською сільською радою порушено вимоги законодавства при зміні цільового призначення земельної ділянки, а саме порушено порядок зміни цільового призначення земельних ділянок.
Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства (ч.3 ст. 20 Земельного кодексу України).
Державне підприємство «Бориспільське лісове господарство» та орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища висновків на зміну цільового призначення вищевказаної лісової ділянки не надавали.
Зазначене підтверджується листом Київського обласного та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства від 17.03.2014 року за № 04-31/470, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Нормами ст.ст. 19-21 Земельного кодексу України передбачено, що зарахування частини земельної ділянки до земель запасу не є підставою для зміни її цільового використання.
В порушення зазначених вимог чинного земельного законодавства та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року за № 610-р, Щасливською сільською радою прийнято рішення від 04.02.2010 року, яким внесено зміни до попереднього рішення сільської ради від 16.12.2008 року, внаслідок чого спірну земельну ділянку категорії «інші лісові землі» віднесено до категорії «землі житлової та громадської забудови».
Вищезазначене свідчить про допущені порушення Щасливською сільською радою Бориспільського району вищевказаних вимог Земельного кодексу України під час прийняття оскаржуваних рішень щодо передачі у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» зазначеної земельної ділянки.
У відповідності до положень ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З наведеного вбачається, що рішення Щасливської сільської ради від 18.08.2006 року за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 року за № 475.3-25-У, від 04.02.2010 року за № 908-33-У є незаконними, внаслідок чого є всі правові підстави для визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 12.03.2010 року, укладеного між Щасливською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР», та суборенди земельної ділянки від 27.12.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «ДРІМ ХАУС» в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Положеннями ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
З наведеного вбачається, що відповідач-1 не мав права та повноважень на прийняття оскаржуваних рішень та на час укладення спірного Договору-1 не мав права та повноважень на укладення останнього з Відповідачем-2, внаслідок чого оспорюванні рішення сільської ради є незаконними і підлягають скасуванню та даний договір є таким, який порушує публічний порядок через те, що спрямований на протиправне заволодіння державною власністю, в зв'язку з чим в силу вимог ст.ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, є недійсним.
Враховуючи недійсність договору оренди земельної ділянки від 12.03.2010, то, відповідно, і договір суборенди від 27.12.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «ДРІМ ХАУС», в силу вищезазначених вимог закону, також є недійсним.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно ст. 16 Конституції України забезпечення безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Колегія суддів погоджується з доводами прокуратури, що виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999 року, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Одночасно, згідно із вказаним рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до абз. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду , прокурор набуває статусу позивача.
Враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з господарським позовом, прокурор пред'являє цей позов у інтересах держави як позивач, а тому колегією суддів відхиляються доводи апелянтів щодо відсутності у прокурора повноважень на подання позову.
З наведеного вбачається, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, , що оспорюванні рішення сільської ради та договори в силу вимог ст.ст. 21, 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України порушують публічний порядок через те, що спрямовані на протиправне вилучення з користування держави земельної ділянки, в зв'язку з чим позовні вимоги Прокурора є обґрунтованими і доведеними, і правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржників, викладені у апеляційних скаргах, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційні скарги Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДРІМ ХАУС» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційні скарги Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «КІА-ЦЕНТР» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДРІМ ХАУС» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2014 по справі № 911/2261/14 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 911/2261/14 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді О.В. Тищенко
І.А. Іоннікова