04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" грудня 2014 р. Справа№ 910/11550/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
Від Прокуратури: Греськів І.І.- старший прокурор відділу;
Від позивача: не з"явився;
Від відповідача: Ганченко М.О.-представник;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014
у справі № 910/11550/14 (суддя Отрош І.М.)
за позовом прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві
до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 136 807, 53 грн.
В червні 2014 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 136 807 грн 53 коп. збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в дохід Державного бюджету України збитки у розмірі 136 807 грн 53 коп. та судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення по цій справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" у справі №910/11550/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.11.2014.
В судовому засіданні 11.11.2014 представником ПАТ "Укртрансгаз" було заявлено клопотання про витребування доказів по справі, а саме копій журналів ( або інших документів, в тому числі на електронних носіях) в яких фіксується ( фіксувалася) реєстрація вхідної кореспонденції, яка надходила до Державного управління охорони природного середовища у м.Києві за період з 01.01.2012 по 29.04.2013.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 розгляд справи відкладено до 27.11.2014, розгляд клопотання представника ПАТ "Укртрансгаз" про витребування доказів по справі відкладено до наступного судового засідання.
В судовому засіданні 27.11.2014 колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання представника ПАТ "Укртрансгаз" про витребування доказів по справі, з огляду на його необґрунтованість, а також враховуючи те, що факт подання заяв до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві заяв про продовження терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами жодним чином не може підтверджувати факт отримання (наявності) відповідного дозволу у відповідача у період з 10.08.2012 по 25.04.2013.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 задоволено клопотання представника прокуратури про продовження строку вирішення спору, розгляд справи відкладено на 11.12.2014.
В судовому засіданні 11.12.2014 представники прокуратури та відповідача надали свої пояснення по справі; представник відповідача також надав додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, причини неявки суду невідомі.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме розписка про відкладення розгляду справи від 27.11.2014, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, уповноваженим представником Державної екологічної інспекції України у місті Києві Шечковим І.М. (головний інспектор з охорони навколишнього природного середовища) в присутності начальника управління використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та екології департаменту виробництва Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Прищепо О.О., заступника начальника управління використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та екології департаменту виробництва Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Прищепо І.О., начальника відділу екології управління використання паливно-енергетичних ресурсів енергозбереження та екології департаменту виробництва Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Семенова О.А., заступника начальника відділу екології управління використання паливно-енергетичних ресурсів енергозбереження та екології департаменту виробництва Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Коротченко В.С., начальника відділу шкідливих викидів, екології та промислової санітарії філії НВЦ "Техдіагаз" Білоусова О.С., начальника відділу екології, природних ресурсів та енергозбереження філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Козаковської О.О. та директора філії "Агрогаз" Ярошенко О.Л. на підставі наказу № 2102 від 21.10.2013 Державної екологічної інспекції України у місті Києві та направлення на перевірку № 2068 від 21.10.2013 проведено перевірку Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", філії "НВЦ "Техдіагаз", філії "Агрогаз" дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та встановлено, що на момент перевірки було встановлено, що суб'єкт господарювання Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" за адресою: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, а саме: стаціонарне джерело (дизель генератор); філія "НВЦ "Техдіагаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 56, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, а саме: стаціонарне джерело (газовий котел Viessmann-200-SX2); філія "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", за адресою: м. Київ, пр.-т. Космонавта Комарова, 44, здійснювала викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в період з 10.08.2012 по 29.04.2013, а саме: стаціонарне джерело (дизель генератор), який не врахований в дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8038900000-150, що підтверджується матеріалами перевірки, про що складено акт № 05/1718а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Згідно з положеннями частин 5, 6, 7 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб), визначений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика), затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 63.
Відповідно до пункту 2.1.2. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
У відповідності до пункту 3.1. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулою 1: m i = 3,6 х 10 -6 х (r Bi - r Bнорм) х q v х T, де m i - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; r Bi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини, мг/м 3; r Bнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, мг/м 3; q v - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м 3/с; або за формулою 2: m i = 3,6 х 10 -3 х (q mi - q m норм) х T, де m i - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; q mi - середнє значення масової витрати i-тої забруднюючої речовини, г/с; q m норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.
Положеннями пункту 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Як вбачається з письмових пояснень позивача за матеріалами інвентаризації та відповідно до довідки підприємства кількість годин роботи джерел викидів та середні масові витрати складають:
Згідно з пунктом 4.1. Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою 12: З = m i х 1,1П х A i х К т х К з i,, де З - розмір збитків, грн; mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; A i - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; К з i - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147грн 00 коп.
Відповідно до пункту 4.2. Методики безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини (Ai) визначається із співвідношення за формулою 13: Ai = 1/ГДКi, де ГДК i - середньодобова граничнодопустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-тої забруднюючої речовини, мг/м 3. Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.
Як вбачається з письмових пояснень позивача:
У відповідності до пункту 4.3. Методики коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (К т), залежить від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою 14: К т = К нас х К ф, де К нас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту та визначається згідно з додатком 1; К ф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту та визначається згідно з додатком 2 (місто Київ відноситься до категорії населених пунктів "Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення").
Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною (Кзi), визначається за формулою15: К з i = r Bi / ГДК СДi, де рBi - середньорічна концентрація i-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м 3; ГДК сдi - середньодобова гранична допустима концентрація i-тої забруднюючої речовини, мг/м 3.
За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) середньорічна концентрація забруднюючих речовин (рВі) за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік та відповідно Кзі становлять:
У разі, якщо в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також якщо рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзi приймається рівним одиниці (пункт 4.4. Методики).
Відповідно до виконаного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Києва, Шевчуком І.М., розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на ПАТ "Укртрансгаз" філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" за період з 10.08.2012 по 29.04.2013 розмір збитків заподіяних державі складає 136807 грн 53 коп.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до відповідача з претензією № 7 від 20.01.2014 про відшкодування збитків, обумовлених здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.
Статтею 2 Водного кодексу України встановлено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
У відповідності до норм статті 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.
Вказані норми кореспондуються з вимогами статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якою визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства. З цією метою, має право виступати позивачем та відповідачем у судах.
Територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища на території міста Києва є Державна екологічна інспекція у місті Києві.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону - несуть відповідальність згідно з законом.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (стаття 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Нормами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої у недоговірних правовідносинах, за своєю правовою природою є деліктним зобов'язанням.
Отже, для застосування такого правового наслідку цивільного (господарського) правопорушення як відшкодування шкоди (збитків) необхідним є встановлення всіх елементів такого правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
Факт здійснення відділеннями відповідача викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без належних дозволів підтверджується актом перевірки дотримання вимог природного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 05/1718а.
Як вже зазначалось раніше, на момент перевірки було встановлено, що суб'єкт господарювання ПАТ «Укртрансгаз» здійснює викиди забруднюючих речовин а атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціального уповноваженого органу виконавчої влади, а саме: стаціонарне джерело (дизель-генератор).
В своїй апеляційній скарзі та додатких поясненнях до апеляційної скарги скаржник наголошує на тому,що дизель генератор ( на час проведення перевірки) не був введений в експлуатацію, а тому дизель генератор не є стаціонарним джерелом, яке здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Беручи до уваги те, що дизель генератор (на час перевірки) не був введений в експлуатацію, то він не здійснював викиди забруднюючих речовин а атмосферне повітря, а отже і не завдав збитки атмосферному повітрю.
У пункті 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/774 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.
Відповідачем, не надано жодних доказів на підтвердження викладених обставин щодо роботи дизель генератора, та які б свідчили про відсутність його вини в порушеннях, виявлених в ході перевірки та зафіксованих в акті № 05/1718а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
Крім того, зазначений акт № 05/1718а підписаний стороною відповідача, його правомірність в судовому порядку відповідачем не оскаржувлась, що свідчить про визнання вказаного акту в повному обсязі.
З огляду на наведене, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на ПАТ "Укртрансгаз" філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", колегія суддів вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 63.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 136807 грн 53 коп.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 у справі № 910/11550/14 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/11550/14 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська