33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"15" грудня 2014 р. Справа № 918/1706/14
за позовом Кузнецовського міського комунального управління
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення в сумі 2 431 грн. 75 коп.
Суддя Андрійчук О.В.
Представники сторін:
від позивача : Прохорович О.М.. дов. від 18.04.2014 року
від відповідача : не з'явився
Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.
У грудні 2014 року Кузнецовське міське комунальне управління (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі-відповідач) про стягнення в сумі 2 431,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
03.04.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 306 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Кузнецовськ Рівненської області.
07.12.2009 року між сторонами підписаний Акт, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в користування майно, визначене договором.
Однак, усупереч умовам договору відповідач свій обов'язок щодо сплати орендної плати не виконує, розмір заборгованості на час звернення до господарського суду складає 2 166,88 грн.
Крім того, за неналежне виконання умов договору позивачем нараховано 133,96 грн. пені, 17,59 грн. 3% річних та 113,32 інфляційних втрат.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. ст. 261, 509, 525, 526, 549, 551, 611, 624 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 286 ГК України.
Ухвалою суду від 02.12.2014 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 08.12.2014 року.
Ухвалою суду від 08.12.2014 року розгляд справи відкладено на 15.12.2014 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
У разі якщо ухвалу надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
27.11.2009 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 246 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ Рівненської області (надалі-договір), згідно з яким позивач передає (згідно з протоколом засідання комісії по проведенню конкурсу на право укладення договору оренди комунального майна від 05.11.2009 року), а відповідач приймає в строкове платне користування строком до трьох років індивідуально визначене нерухоме майно - приміщення № 304, 3-й поверх гуртожитку № 2, загальною площею 34,30 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 41 600,00 грн.
07.12.2009 року між сторонами підписаний Акт, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в користування майно, визначене договором.
Пунктами 10.1., 10.4. договору передбачено, що даний договір набирає чинності з 27.11.2009 року і діє до 23.11.2012 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом 1 місяця, він вважається продовженим на кожний наступний строк на таких самих умовах, що передбачені цим договором.
Суд, перевіривши зміст договору, встановив його відповідність вимогам ст.ст. 4, 5, 6, 10, 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 284, 287 ГК України тощо.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як передбачено п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Кузнецовської міської Ради № 528 від 14.12.2005 року, та орендними ставками за використання нерухомого комунального майна, затвердженими рішенням Кузнецовської міської Ради № 136 від 09.02.2007 року, і за базовий місяць розрахунку (жовтень 2009 року) складає 211,56 грн. в місяць (крім того ПДВ 20% - 42,31 грн.).
Усього орендна плата за місяць разом з ПДВ складає 253, 87 грн. (додаток № 2 до договору).
Розрахунок плати за базовий місяць наведено в додатку № 2 до договору оренди.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).
01.01.2012 року сторонами внесено зміни до договору оренди, про що укладено додаткову угоду № 1.
За п. 1 вказаної угоди орендна плата складає 205,14 грн. та 41,03 грн. - 20% ПДВ, а всього - 246,17 грн.
Розрахунок плати за базовий місяць наведено в додатку № 1 до додаткової угоди.
Дана додаткова угода набирає чинності з 01.01.2012 року та діє на весь період дії договору оренди (п. 4 додаткової угоди).
Згідно з ч. 4. ст. 286 ГК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата перераховується відповідачем відповідно до поданого рахунку та акту наданих послуг кожного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця. Орендар сплачує орендну плату за користування об'єктом оренди до моменту передачі його орендодавцю за актом приймання-передачі (п.п. 3.4., 3.8. договору).
Судом встановлено, що позивачем вручено відповідачу рахунки-фактури № 0000003905 за квітень 2014 року на суму 335,10 грн., № 0000005151 за травень 2014 року на суму 346,16 грн., № 6486 за червень 2014 року на суму 359,32 грн., № 0000007401 за липень 2014 року на суму 362,90 грн., № 8503 за серпень 2014 року на суму 364,36 грн., № 9591 за вересень 2014 року на суму 367,27 грн., № 0000010680 за жовтень 2014 року на суму 377,93 грн., що стверджується підписами відповідача на реєстрах, сформованих позивачем.
Загальна сума орендної плати за період з квітня по жовтень 2014 року склала 2 513,04 грн.
Частиною 3 ст. 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Аналогічний обов'язок встановлено ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно з підп. 5.2. п. 5 договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі перераховувати орендну плату.
Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання в частині сплати орендної плати за період з квітня по жовтень 2014 року виконав частково, перерахувавши 05.06.2014 року 346,16 грн., що стверджується випискою по рахунку.
Отже, розмір заборгованості з орендної плати становить 2 166,88 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача претензію № 1403 від 19.08.2014 року з вимогою погасити заборгованість, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основної заборгованості в розмірі 2 166,88 грн.
Крім того, позивач за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати орендної плати за травень - жовтень 2014 року на підставі п. 3.7. договору та ст. 625 ЦК України нарахував пеню в розмірі 133,96 грн., 3% річних в розмірі 17,59 грн., інфляційні в розмірі 113,32 грн.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).
У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату нарахування пені, від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
У силу вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних, встановив, що розмір першої становить 142,01 грн. (при заявленому - 133,96 грн.), других - 17,50 грн. (при заявленому - 17,59 грн.), а третіх - 113,24 грн. (при заявленому - 113,32 грн.), отже пеня підлягає задоволенню у заявленому розміру, а 3% річних та інфляційні - частково.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів факт заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 4349, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (м-н Незалежності, 2, м. Кузнецовськ, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 30536302) 2 166,88 грн. основного боргу, 133,96 грн. пені, 17,50 грн. 3% річних, 113,24 грн. інфляційних та 1 826,82 грн. судового збору.
3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 0,09 грн. 3% річних та 0,08 грн. інфляційних відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.
Повне рішення складено 15.12.2014 року.
Суддя Андрійчук О.В.