"15" грудня 2014 р.Справа № 28/152-10-4984
Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" 03.11.2014 року за вх.№ 2-4963/18 звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст.121-2 ГПК Україн, на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.
За позовом Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М";
до відповідача Військова частина НОМЕР_1
скарга на дії органів Державної виконавчої служби
СуддяГуляк Г.І.
Представники:
Від скаржника не з'явився;
Від боржника не з'явився;
Від ДВС: Середа В.Ю. - за дорученням;
СУТЬ СПОРУ: розглядається заява в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України
Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" 03.11.2014 року за вх.№ 2-4963/18 звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст.121-2 ГПК Україн, на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в якій просить визнати постанову ВП №43274287 від 14.05.2014 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Середи В.Ю. про повернення виконавчого документунеправомірною та скасувати її, зобов'язати ВДВС відновити виконавче провадження пор виконанню ннями зобов юстиції .
Ухвалою від 4 листопада 2014 року скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17 листопада 2014 року.
На виконання ухвали суду представник ВВС надав для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію виконавчого провадження ВП №43274287, вказані матеріали було залучено до справи.
Ухвалою суду від 17 листопада 2014 року розгляд скарги було відкладено у зв'язку з нез'явленням предстаників скаржника та боржника у судове засідання та необхідністю витребування доказів та розгляд призначено на 1 грудня 2014 року.
Від скаржника 19.11.2014 року надійшла заява, яка залучена до матеріалів справи.
Також 28.11.2014 року скаржник направив на адресу суду заяву про розгляд скарги у відсутності представників скаржника.
Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області 28.11.2014 року за №09.1.21092 надав відзив на скаргу, згідно якого вимоги викладені у скарзі вважає необґрунтованими безпідставними та просить суд у задоволені скарги відмовити.
Розглянувши скаргу Малого приватного підприємства Фірми „Альфа-М” на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”. Частиною 1 ст. 117 ГПК України передбачено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України „Про виконавче провадження”.
Постановою державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 03.05.2012 відкрито виконавче провадження. 12.11.2012 до Відділу надійшло повідомлення від боржника - військової частини НОМЕР_1 , яким повідомлено про часткову оплату боргу за виконавчим документом у розмірі 159,63 грн. та на підтвердження надано копію платіжного доручення.
В ході примусового виконання рішення державним виконавцем виставлялись платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника, та було частково проведено списання коштів у розмірі 6479,83 грн.
Відповідно до пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем, відповідно до цього Закону, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не проводилося або було проведено частково, повертається стягувачу.
Постановою ВП №43274287 було відкрито виконавче провадження 14 травня 2014 року, оскільки ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2014 року була скасована постанова від 20.11.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та постановою від 09.10.2014 року повернуто стягувачеві наказ господарського суду Одеської області без виконання.
У ході розгляду скарги судом встановлено, що дійсно на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження з виконання наказу № 28/152-10-4984, виданого 29.06.2011 господарським судом Одеської області, про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь МПП Фірма "Альфа-М" борг у розмірі 4 471,81 гривень, залишок нестягнутої суми.
Відповідно до розділу 5 Положення про військові частини і підрозділи з охорони громадського порядку Національної гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.06.2014 № 567, фінансування діяльності військових частин здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом. Військові частини є юридичними особами, реєстрація яких здійснюється в установленому законодавством порядку, мають печатку із зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та банках. За військовими частинами з метою забезпечення їх діяльності та якісного виконання покладених на них завдань закріплюються в установленому порядку на праві оперативного управління будинки, споруди, передавальні пристрої, усі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку. Тобто єдиним майном боржника, на яке можливо звернути стягнення можуть бути кошти, що містяться на рахунках боржника.
У ході здійснення виконавчих дій з примусового виконання даного рішення суду, державним виконавцем встановлено, що у боржника відкриті розрахункові рахунки в органі, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Враховуючи вищевикладене, 09.10.2014 року державний виконавець правомірно та відповідно до вимог чиного законодавства завершив виконавче провадження, а виконавчий документ повернув стягувачу.
Крім того суд звертає увагу скаржника на те, що згідно пункту 3 розділу ІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Кабінетом Міністрів України з метою реалізації пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» 03.09.2014 року прийнято постанову № 440, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Відповідно до зазначеного Порядку виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, які видані або ухвалені до 01.01.2013 р., подаються до органів державної виконавчої служби для здійснення їх обліку, інвентаризації та подальшої передачі органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості.
Особа на користь чи в інтересах якої ухвалено рішення суду або видано виконавчий документ, або її представник звертається до управління державної виконавчої служби відповідного головного управління юстиції за місцезнаходженням боржника, та надає такі документи: заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній (форма заяви додається); оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірену його копію), копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку у паспорті або до паспорта яких внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків); копію паспорта громадянина України (копії довідки та паспорта не завіряються). Зазначені документи можуть бути подані заявником особисто до відповідного головного управління юстиції, або направлені поштою. .
Враховуючи викладене, суд вважає, що стягувачу необхідно було звернутись до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та подати необхідні документи для здійснення їх обліку, інвентаризації та подальшої передачі органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на-яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приймаючи до уваги викладене, правові передумови для задоволення скарги Малого приватного підприємства „Фірма „Альфа М” на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в порядку ст.121-2 ГПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги Малого приватного підприємства „Фірма „Альфа М” на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в порядку ст.121-2 ГПК України (зареєстрована 03.11.2014 року вх. № 2-4963/14) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.І. Гуляк