Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
12 грудня 2014 року Справа № 927/1623/14
позивач: Чернігівська обласна спілка споживчих товариств,
пр-т Перемоги,буд. 139, м. Чернігів, 14038
відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
АДРЕСА_2
предмет спору: про дострокове розірвання договору оренди, звільнення орендованого приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 51290,45 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
від позивача: Антоненко Н.В., довіреність №06-16/06 від 08.01.2014 року, представник
від відповідача: ОСОБА_1, особисто, була присутня в судових засіданнях 06.11.2014 року, 18.11.2014 року, 10.12.2014 року, 12.12.2014 року.
Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви з 10.12.2014 року по 12.12.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем - Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств подано позов до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідно до якого позивач просить суд: достроково розірвати договір №23 оперативної оренди об"єкта нерухомості від 29.07.2013 року, укладеного між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення магазину, корисною площею 186,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2; стягнути з відповідача 44272,49 грн. заборгованості з орендної плати за період з 29.07.2013 року по 10.10.2014 року, за неналежне виконання договору №23 оперативної оренди об"єкта нерухомості від 29.07.2013 року.
В поданому в судове засідання 28.10.2014 року нормативно-правовому обґрунтуванні позовних вимог позивач вказує на те, що відповідно до ст.188 Господарського кодексу України, надсилав відповідачу листи №11-16/36 від 19.06.2014 року та №11-16/65 від 07.10.2014 року, якими повідомив відповідача про відмову від договору №23 оперативної оренди об"єкта нерухомості від 29.07.2013 року, у зв"язку з порушенням відповідачем його істотних умов. Крім того, відповідачем систематично порушуються умови договору в частині відшкодування вартості комунальних послуг. Проте, станом на 28.10.2014 року приміщення з оренди позивачу не повернуто, заборгованість по орендній платі відповідачем не сплачена, що є підставою для розірвання його за рішенням суду на підставі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Згідно ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. п. 3.3.14. договору №23 оперативної оренди об"єкта нерухомості від 29.07.2013 року, передбачений обов"язок орендаря повернути об"єкт оренди у належному стані, у разі припинення дії договору або у випадку його дострокового розірвання. Відповідно позивач просить суд: достроково розірвати договір №23 оперативної оренди об"єкта нерухомості від 29.07.2013 року, укладеного між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; прийняти рішення та видати наказ про примусове звільнення (виселення) відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з займаного нежитлового приміщення магазину, корисною площею 186,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2; стягнути з відповідача 44272,49 грн. заборгованості з орендної плати за період з 29.07.2013 року по 10.10.2014 року.
Письмове нормативно-правове обґрунтування позовних вимог позивача розцінено як часткова зміна позовних вимог та прийнято судом до розгляду.
В судовому засіданні 28.10.2014 року представник позивача уточнив, що ціна позову складає 44 272,49 грн.
В судовому засіданні 06.11.2014 року представником позивача було подано письмову заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення орендної плати до 51290,45 грн. за період з 29.07.2013 року по 06.11.2014 року, у зв'язку з чим позивач просить суд: достроково розірвати договір оперативної оренди нежитлового приміщення №23 від 29.07.2013 року, укладеного між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; прийняти рішення та видати наказ про примусове звільнення (виселення) відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з займаного нежитлового приміщення магазину, корисною площею 186,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2; стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 51290,45 грн. за період з 29.07.2013 року по 06.11.2014 року.
Відповідач щодо заяви представника позивача про збільшення позивних вимог не заперечував.
Суд прийняв заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 06.11.2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача виклав позовні вимоги.
Відповідач щодо позовних вимог не заперечував.
В судовому засіданні 06.11.2014 року судом було оголошено перерву до 18.11.2014 року до 09:30.
В судовому засіданні 18.11.2014 року суд продовжив розгляд справи по суті.
Представник позивача надала письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
Відповідачем через канцелярію суду було подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу стосовно вирішення питання про реструктуризацію боргу для погашення існуючої заборгованості по виплаті орендної плати.
В поданих письмових поясненнях, наданих в судовому засіданні 18.11.2014 року, відповідач заборгованість по орендній платі пояснює важким фінансовим становищем через форс-мажорні обставини в країні, а також понесеними витратами у зв'язку з ремонтом орендованого приміщення, витратами на охорону та комунальні послуги на його утримання. За таких обставин, відповідач просить суд не розривати договір №23 оперативної оренди об"єкта нерухомості від 29.07.2013 року та дати можливість та час продовжити роботу в орендованому приміщенні для погашення заборгованості.
Представник позивача проти відкладення розгляду справи не заперечував.
Представники сторін в судовому засіданні 10.12.2014 року надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Заяв та клопотань від представників сторін не надійшло.
В судовому засіданні 10.12.2014 року судом було здійснено огляд оригіналів платіжних документів про сплату відповідачем частини суму боргу в розмірі 600 грн.
Представник позивача підтвердив факт оплати відповідачем частини суми боргу в розмірі 300 грн.
В судовому засіданні 10.12.2014 року судом було оголошено перерву до 12.12.2014 року до 11:00.
В судовому засіданні 12.12.2014 року суд продовжив розгляд справи по суті.
Представниками сторін були заявлені клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які підтверджують проведену відповідачем оплату в сумі 800 грн. Клопотання сторін були задоволені судом, документи залучені до матеріалів справи.
Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Розглянувши подані документи та матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Враховуючи, що позивачем було збільшено позовні вимоги в частині стягнення орендної плати до 51290,45 грн. за період з 29.07.2013 року по 06.11.2014 року, у зв'язку з чим позивач просить суд: достроково розірвати договір оперативної оренди нежитлового приміщення №23 від 29.07.2013 року, укладеного між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; прийняти рішення та видати наказ про примусове звільнення (виселення) відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з займаного нежитлового приміщення магазину, корисною площею 186,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2; стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 51290,45 грн. за період з 29.07.2013 року по 06.11.2014 року, суд розглядає дану справу з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
29.07.2013 року між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №23 оперативної оренди об"єкта нерухомості.
Відповідно до п.1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне нежитлове приміщення, яке згідно інвентаризаційної справи виготовленої Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації складається з :А-1- основна будівля - 98,4 кв. м., А1-1- прибудова - 47,8 кв.м., А2-1 прибудова - 34,8 кв. м., крильце -5,4 кв. м. Одноповерхове нежитлове приміщення магазину №8, корисною площею 186,4 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Пунктом 1.2. визначено, що об»єкт оренди використовується орендарем для ведення господарської діяльності не забороненої чинним законодавством.
У відповідності до ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладення договору найму.
Згідно п. 1.3. договору, об»єкт оренди належить орендодавцеві на праві приватної власності.
Право власності Чернігівської спілки споживчих товариств на об»єкт оренди підтверджується витягом з реєстру прав власності нерухомого майна №15704935 від 27.08.2007 року, в якому вказано, що підставою виникнення права власності на об»єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2, є рішення господарського суду Чернігівської області від 03.07.2007 року, копія яких міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4.1. цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 2 (двох) років і 11 місяців до 29.06.2016 року включно.
Пунктами 2.2. та 3.3.1. договору сторони визначили, що орендар вступає в строкове платне користування об»єктом оренди після надходження на рахунок орендодавця авансового платежу та передачі об»єкта оренди з моменту підписання акта приймання-передачі, але не пізніше 20 календарних днів після надходження на рахунок орендодавця (позивача) авансового платежу за перший та другий місяці оренди.
Орендар зобо»язаний у строк, передбачений цим договором, прийняти від орендодавця у строкове платне користування об»єкт оренди за актом приймання - передачі об»єкта оренди.
На виконання умов договору №23 оперативної оренди об'єкта нерухомості від 29.07.2013 року, позивач передав відповідачу зазначений у договорі об'єкт в оренду, згідно двостороннього акту приймання-передачі в оренду об»єкта нерухомості від 21.08.2013 року, який є додатком №1 до договору №23 від 29.07.2013 року оперативної оренди об'єкта нерухомості і підписаний сторонами та скріплений печатками. Копія даного акту додана до матеріалів справи.
Також відповідачем, згідно п. 2.2. та 3.3.1. договору оренди, 02.08.2014р. було внесено платіж в сумі 15999 грн. 20 коп., що підтверджується випискою з рахунку позивача.
Відповідно до п.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.
Додатковою угодою №01 від 29.07.2013 року до договору №23 оперативної оренди об'єкта нерухомості від 29.07.2013 року, якою частину першу пункту 5.1. виклали в наступній редакції:
«За перший місяць користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 528 грн. За другий місяць орендна плата за користування одним квадратним метром корисної/загальної площі об»єкта становить 41,50 грн. на місяць, що складає 7735,60 грн. Починаючи з третього місяця оренди і надалі, ставка орендної плати за користування одним квадратним метром корисної/загальної площі об»єкта оренди становитиме 42,91 грн., що складає 7998,42 грн. на місяць. Розмір завдатку складає 7735,60 грн.», та частиною другою пункту 5.1. договору, сторони визначили, що орендодавець залишає за собою право перегляду розміру орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.2. договору №23 оперативної оренди об'єкта нерухомості від 29.07.2013 року, визначено, що орендна плата сплачується орендарем (відповідач) у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця (позивач) до 5-го числа кожного календарного місяця, в якому здійснюється користування об»єктом оренди. У платіжному документі орендарем обов»язково зазначається число і рік, за які сплачується орендна плата.
Орендна плата сплачується в національній валюті України. Індекс інфляції за попередній місяць за даними Державної служби статистики України застосовується у випадку, якщо він перевищує 4%.
Сторони домовились про перегляд розміру орендної плати, визначеної пунктами 5.1., 5.2. договору, у разі зростанні плати за користування землею, вартості енергоресурсів, податкового навантаження, утримання будівлі, в інших випадках. Про зазначене орендар письмово повідомляється за 15 календарних днів до моменту застосування.
Додатковою угодою №02 від 21.08.2013 року до договору №23 оперативної оренди об'єкта нерухомості від 29.07.2013 року, пункт 5.3. викладено в наступній редакції:
«Вартість комунальних та інших послуг відшкодовується орендарем за прямими договорами з відповідними постачальниками таких послуг».
У відповідності до п.5.4. договору сторони визначили, що на підтвердження зобов»язання щодо прийняття об»єкта оренди в оренду, для забезпечення виконання орендарем даного зобов»язання та інших зобов»язань за договором, орендар зобов»язаний в день підписання договору надати орендодавцю завдаток у розмірі орендної плати за один місяць. В разі належного виконання орендарем своїх зобов»язань за договором дана грошова сума зараховується, а рахунок плати за останній місяць користування об»єктом оренди.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання п.3.1.2. умов договору №23 оперативної оренди об»єкта нерухомоті від 29.07.2013 р., відповідачу було виставлено позивачем рахунки за оренду приміщення за період з серпня 2013 р. по 06 листопада 2014 р. на загальну суму 108419,65 грн., а саме: рахунок № 910 від 01.08.2013 р. на суму 15999,20 грн.; рахунок № 1170 від 01.10.2013 р. на суму 7998,42 грн. за жовтень 2013 р.; рахунок № 1268 від 01.11.2013 р. на суму 7998,42 грн. за листопад 2013 р.; рахунок № 1424 від 01.12.2013 р. на суму 7998,42 грн. за грудень 2013 р.; рахунок № 42 від 01.01.2014 р. на суму 7998,42 грн. за січень 2014 р.; рахунок № 115 від 01.02.2014 р. на суму 7998,42 грн. за лютий 2014 р.; рахунок № 1816 від 01.03.2014 р. на суму 7998,42 грн. за березень 2014 р.; рахунок № 741 від 01.04.2014 р. на суму 7998,42 грн. за квітень 2014 р.; рахунок № 1837 від 01.06.2014 р. на суму 7998,42 грн. за червень 2014 р.; рахунок № 2239 від 01.07.2014 р. на суму 7998,42 грн. за липень 2014 р.; рахунок № 2701 від 01.08.2014 р. на суму 7998,42 грн. за серпень 2014 р., рахунок № 3208 від 01.09.2014 р. на суму 7998,42 грн. за вересень 2014 р.; рахунок № 3640 від 01.10.2014 р. на суму 2580,14 грн. з 1-10 жовтня 2014 р.; рахунок № 4048 від 11.10.2014 р. на суму 5418,28 грн. з 11-31 жовтня 2014 р.; рахунок № 4011 від 01.11.2014 р. на суму 1599,68 грн. з 01-06 листопада 2014 р.
Також позивач пояснив, що рахунок № 1502 від 01.05.2014р. за травень 2014р. виставлявся на суму 0 грн., оскільки ними був в цей місяць врахований завдаток в сумі 7998,42 грн., який був виставлений по рахунку № 910 від 01.08.2013 р. на суму 15999,20 грн.
Факт отримання відповідачем вказаних рахунків на оплату підтверджується підписом представника відповідача на вказаних рахунках. Представник відповідача заперечень щодо неотримання рахунків суду не надав.
Між позивачем та відповідачем також були частково підписані двосторонні акти виконаних робіт (наданих послуг) стосовно оренди приміщення: за листопад 2013 р. - акт №1268 від 30.11.2013 р. на суму 7998,42 грн.; за грудень 2013 р. - акт № 1424 від 31.12.2013 р. на суму 7998,42 грн.; за січень 2014 р. - акт № 42 від 31.01.2014 р. на суму 7998,42 грн.; за березень 2014 р. - акт № 1816 від 31.03.2014 р. на суму 2838,17 грн.; за квітень 2014 р. - акт № 778 від 30.04.2014 р. на суму 7998,42 грн.; за червень 2014 р. - акт № 1859 від 30.06.2014 р. на суму 7998,42 грн.; за липень 2014 р. - акт №2264 від 31.07.2014 р. на суму 7998,42 грн.; за серпень 2014 р. - акт №2749 від 31.08.2014 р. на суму 7998,42 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3.3.2. договору, орендар забов»язаний своєчасно, в повному обсязі вносити на зазначений і договорі рахунок орендодавця оренду плату незалежно від фінансового стану орендаря.
Відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати відповідно до договору №23 оперативної оренди об»єкта нерухомості від 29.07.2013 року та додаткових угод №01 від 29.07.2013 року та №02 від 21.08.2013 до нього, виконав частково, сплативши 57129,20грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку за період з 02.08.2013 року по 07.10.2014 року, копія яких додані до матеріалів справи.
З урахуванням часткової оплати, заборгованість по орендній платі за період з 01.08.2013р. по 06.11.2014р. становила 51290,45 грн.
Позивачем неодноразово були надіслані на адресу відповідача листи (№06-16/270 від 05.12.2013 року; №11-16/08 від 29.01.2014 року; №11-16/14 від 06.03.2014 року; №11-16/26 від 06.05.2014 року ) з проханням дотримання умов договору оперативної оренди об»єкта нерухомості №23 від 29.07.2013 року стосовно своєчасності та повноти сплати орендних платежів. Листами від 12.12.2013 року, від 04.02.2014 року, від 03.03.2014 року, від 18.03.2014 року, від 05.08.2014 року та від 23.09.2014 року відповідач (фізична особа-підприємець ОСОБА_1) неодноразово гарантувала оплату заборгованості по орендній платі, але не виконувала її.
Після порушення провадження у справі відповідачем було здійснено проплату в рахунок погашення боргу в сумі 800 грн., що підтверджується наданими відповідачем копіями квитанцій від 09.12.2014р., від 08.12.2014р. та від 10.12.2014р. Також вказану проплату підтвердив представник позивача в судовому засіданні.
Приймаючи до уваги, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково сплачено частину сими боргу по орендній платі в розмірі 800 грн., суд доходить висновку що спір між сторонами в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 800 грн. врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 800 грн. боргу підлягає припиненню.
Таким чином, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 50490 грн. 45 коп.
Крім того, позивач просить суд достроково розірвати договір оперативної оренди нежитлового приміщення №23 від 29.07.2013 року, укладеного між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та про примусове звільнення (виселення) відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з займаного нежитлового приміщення магазину, корисною площею 186,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач систематично порушував умови договору, несвоєчасно вносив орендну плату і позивач відповідно до ст.188 Господарського кодексу України надсилав відповідачу листи №11-16/36 від 19.06.2014 року та №11-16/65 від 07.10.2014 року, якими повідомив відповідача про відмову від договору №23 оперативної оренди об'єкта нерухомості від 29.07.2013 року, у зв"язку з порушенням відповідачем його істотних умов.
Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.
При цьому повинні враховуватися приписи статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору.
Відповідно до ч.3. ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору.
Так, згідно ч.1. ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Пунктом 4.3.4. договору, сторони передбачили, що договір припиняється у разі дострокового розірвання цього договору за згодою сторін, а також за ініціативою однієї із сторін, у випадках передбачених цим договором та чинним законодавством, в т.ч. використання об»єкта оренди для власних потреб орендодавця.
Пункт 7.4. договору, передбачає право орендодавця відмовитися від договору і вимагати повернення об»єкта оренди, зокрема, у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів.
Як встановлено судом, позивачем, неодноразово направлялись відповідачу листи (№06-16/270 від 05.12.2013 року; №11-16/08 від 29.01.2014 року; №11-16/14 від 06.03.2014 року; №11-16/26 від 06.05.2014 року ) з проханням дотримання умов договору оперативної оренди об»єкта нерухомоті №23 від 29.07.2013 року стосовно своєчасності та повноти сплати орендних платежів.
Також 19.06.2014 року на адресу відповідача позивачем було направлено повідомлення про дострокове розірвання договору оперативної оренди об»єкта нерухомості в зв»язку з виникненням власних потреб його використання № 11-16-36, в якому позивач повідомив, що він на підставі пункту 7.4. та 3.3.14. договору просить якнайшвидше звільнити орендоване приміщення і повернути його за актом приймання -передачі орендодавцю. Дане повідомлення було одержано відповідачем 22.06.2014 року, що підтверджується підписом ОСОБА_1 про його отримання.
07.10.2014 року позивачем було надіслано на адресу відповідача повторне повідомлення про дострокове розірвання договору оперативної оренди об»єкта нерухомості в зв»язку з виникненням власних потреб його використання № 11-16/65, в якому позивач наголосив на невиконанні умов договору оперативної оренди об»єкта нерухомості №23 від 29.07.2013 року та відповідно до пункту 7.4. договору звертається до відповідача з проханням не пізніше 10 жовтня 2014 року звільнити орендоване приміщення та повернути його за актом приймання-передачі. Вказане повторне повідомлення було отримано представником за довіреністю 11.10.2014 року.
Згідно ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України, в разі відмови наймодавця від договору найму у зв»язку з несплатою орендної плати протягом трьох місяців підряд, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Приймаючи до уваги, що позивачем направлялись листи відповідачу про відмову від договору у зв»язку з виникненням власних потреб щодо використання об»єкту оренди, а не у зв»язку з несплатою орендної плати протягом трьох місяців підряд, то відповідно на час звернення до суду договір оренди не є розірваним, згідно ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України.
Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України, можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.
Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Як свідчать матеріали справи на час звернення до суду 14.10.2014р., відповідачем була допущена прострочка сплати орендної плати більше трьох місяців підряд, а саме за період оренди червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2014р.
Здійснені відповідачем платежі в період з 10.06.2014р. по 07.10.2014р, а також платежі здійснені відповідачем 08-10 грудня 2014р. позивачем були правомірно зараховані на заборгованість, яка виникла станом на 01.06.2014р., оскільки п.5.6. договору сторони домовились, що грошові кошти, які надійдуть на виконання цього договору незалежно від вказаного орендарем в платіжному документі призначенні платежу, зараховуються орендодавцем в першу чергу на погашення зобов»язання зі сплати штрафних санкцій; в другу чергу погашається заборгованість з орендної плати; в третю чергу погашаються поточні грошові зобов»язання орендаря.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем внесення орендної плати більше трьох місяців, таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору №23 оперативної оренди об»єкта нерухомості від 29.07.2013 року, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору в судовому порядку.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14.10.2014р. по справі № 910/12023/13.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 3.3.14. договору, сторони погодили, якщо у разі закінчення строку дії оренди або в разі дострокового розірвання договору повернути орендодавцеві об»єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об»єкта оренди з вини орендаря.
Оскільки суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про дострокове розірвання вказаного договору, то відповідно і вимоги позивача про звільнення і передачу Чернігівській обласній спілці споживчих товариств, орендоване нежитлове приміщення магазину, корисною площею 186,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 також підлягають задоволенню.
З урахуванням приписів ст. 525, 526, 651, 785 Цивільного кодексу України, умов договору та того, що відповідач не виконав належним чином умови договору щодо своєчасної оплати орендної плати та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження повного виконання своїх обов'язків по договору, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 50490 грн. 45 коп. боргу по орендій платі, дострокового розірвання договору №23 оперативної оренди об»єкта нерухомості від 29.07.2013 року і звільнення та передачу Чернігівській обласній спілці споживчих товариств, орендованого нежитлового приміщення магазину, корисною площею 186,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2. В частині стягнення 800 грн. боргу по орендній платі провадження у справі підлягає припиненню.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 4263 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 626, 629, 638, 639, 651, 652, 759, 761,762, 763, 764,782, 785 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 180, 181, 188, 193, 283, 291 Господарського кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір"; ст.ст. 22, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Провадження у справі в частині стягнення 800 грн. припинити.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Розірвати договір №23 оперативної оренди об»єкта нерухомості від 29.07.2013 року, укладеного між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств, пр-т Перемоги,буд. 139, м. Чернігів, 14038 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_2 від 19.07.2011 року).
4. Зобов»язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_2 від 19.07.2011 року) звільнити та передати Чернігівській обласній спілці споживчих товариств, пр-т Перемоги,буд. 139, м. Чернігів, 14038 (п/р 26003051406973 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 353586, код ЄДРПОУ 01775660) орендоване нежитлове приміщення магазину, корисною площею 186,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_2 від 19.07.2011 року) на користь Чернігівської обласної спілки споживчих товариств, пр-т Перемоги,буд. 139, м. Чернігів, 14038 (п/р 26003051406973 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 353586, код ЄДРПОУ 01775660) 50490 грн. 45 коп. боргу та 4263 грн. судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення підписано 16.12.2014р.
Суддя Л.М. Лавриненко
.