ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22654/14 08.12.14
Суддя Отрош І.М., розглянувши справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто"
простягнення 12482 грн. 37 коп.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
17.10.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення 12482 грн. 37 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Фольксваген, державний номер АМ9911ВН, водієм транспортного засобу ВАЗ-21081, державний номер ВН2538СІ, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8574034, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 порушено провадження у справі № 910/22654/14 та справу призначено до розгляду на 07.11.2014.
31.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 розгляд справи відкладено на 24.11.2014, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду.
17.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.12.2014.
04.12.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
У судове засідання 08.12.2014 представники позивача не з'явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Представники відповідача у судове засідання 08.12.2014 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, хоча час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103032061528.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 08.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши надані суду докази, суд
Відповідно до Відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9335904, та постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.03.2014 у справі № 293/244/14-п встановлено, що 18.01.2014 по вул. Ватутіна в м. Житомир Мартиненко П.С., керуючи транспортним засобом ВАЗ-21081, державний номер ВН2538СІ, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген, державний номер АМ9911ВН, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вищевказаною постановою Мартиненка П.С. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
27.09.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та Щолюпенко І.М. (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-РМ2-13-00692, яким передбачено страхування транспортного засобу Фольксваген, державний номер АМ9911ВН.
Відповідно до п. 8 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-РМ2-13-00692 від 27.09.2013, строк дії договору встановлений з 28.09.2013 по 27.09.2017.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до акту виконаних робіт № ИЖ-К-002487 від 27.02.2014, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Центр», фактична вартість ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер АМ9911ВН, становить 12992 грн. 37 коп.
Судом встановлено, що наведені в акті виконаних робіт № ИЖ-К-002487 від 27.02.2014 роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у первинній довідці про дорожньо-транспортну пригоду, складеної за обставинами ДТП, виданій Відділенням державтоінспекції МВС України.
Згідно зі страховим актом № КА-4681 від 24.01.2014, складеним позивачем, розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-РМ2-13-00692 від 27.09.2013 складає 12992 грн. 37 коп., на підставі якого позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 12992 грн. 37 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Житомир», що підтверджується платіжним дорученням № 1546 від 28.01.2014, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ-21081, державний номер ВН2538СІ, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Авто" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8574034 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 510 грн. 00 коп.
15.04.2014 позивачем було направлено відповідачу заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу на суму 12992 грн. 37 коп. (по суті - заяву про страхове відшкодування) вих. № 11/8658 від 15.04.2014 разом з додатками, яка була отримана останнім 25.04.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303803509754.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ-21081, державний номер ВН2538СІ, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Авто" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8574034, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ-21081, державний номер ВН2538СІ, власнику автотранспортного засобу Фольксваген, державний номер АМ9911ВН, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи).
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
Суд приходить до висновку, що проведення оцінки завданої шкоди є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Фольксваген, державний номер АМ9911ВН, (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.
Крім того, суд звертає увагу на те, що акт виконаних робіт № ИЖ-К-002487 від 27.02.2014 та платіжне доручення № 1546 від 28.01.2014 є доказами фактично здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8574034 розмір франшизи складає 510 грн. 00 коп., розмір страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8574034 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 12482 грн. 37 коп.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код: 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32, літ. А; ідентифікаційний код: 30859524) грошові кошти в розмірі 12482 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 37 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 15.12.2014
Суддя І.М. Отрош