11 жовтня 2006 року К-14381/06
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Берднік І.С.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О.,
Матолича С.В.,
при секретарі - Біла - Грошко О.А.
сторони:
від позивача - не з»явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
від відповідача - Маковецька Н.В.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 14 листопада 2005 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 січня 2006 року у справі за позовом Приватного підприємства «Архіпелаг» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановила
У серпні 2005 року Приватне підприємство «Архіпелаг» (далі по тексту - ПП «Архіпелаг», позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішеннявід 11 серпня 2005 року №0004382340/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання за платежем «Податок на додану вартість» у розмірі 255 354 грн., у тому числі 170 236грн. - основний платіж, 85 118 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Постановою господарського суду Донецької області від 14 листопада 2005 року позов ПП «Архіпелаг» задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 11 серпня 2005 року №00043822340/0.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11 січня 2006 року постанову господарського суду Донецької області від 14 листопада 2005 року залишено без змін.
Ухвалені у справі судові рішення мотивовані тим, що матеріали справи підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту на 170 236 грн. за податковою накладною №487 від 17.05.2004р.
ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 14.11.2005р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2006р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Архіпелаг» відмовити.
В касаційній скарзі відповідач стверджує, що у податкових накладних, виданих на адресу ПП «Архіпелаг» у графі «найменування товару» значиться «Токосъемник ТС - 150», а номенклатура товару не відповідає тій номенклатурі, яка зазначена у специфікаціях.
Окрім того, відповідач стверджує, що згідно висновку криміналістичної експертизи встановити, якому коду Української класифікації товарів ЗЕД відповідають вироби «Струмознімач ТС - 150» не видається можливим, оскільки проведеними дослідженнями встановлено, що надані об»єкти не є виробами зазначеного найменування.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька здійснено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 1 грудня 2003 року по 31 березня 2005 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 9 серпня 2005 року №199-23-112-30075976.
11 серпня 2005 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, на підставі висновків проведеної перевірки, прийнято податкове повідомлення - рішення №0004382340/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання з «податку на додану вартість» у розмірі 255 354грн. (170 236 грн. - основний платіж, 85 118 грн. - штрафні санкції).
У справі встановлено, що підставою для визначення позивачу суми податкового зобов»язання став висновок контролюючого органу про те, що позивачем було порушено вимоги п.п. 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - номенклатура товару, вказана у податковій накладній, не відповідає тій номенклатурі товару, яка зазначена у специфікації №1 від 11 травня 2004 року до угоди купівлі - продажу №46/04-04 від 11 травня 2004 року з посиланням на висновок №1360/1361 комплексної (металів і сплавів, техніко - технологічної, товарознавчої) криміналістичної експертизи по кримінальній справі №236, проведеної Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПП «Архіпелаг» як Покупцем та Закритим акціонерним товариством «Укрсплав» було укладено договір купівлі - продажу № 46/04-04, на виконання умов якого ПП «Архіпелаг», згідно накладної №149 від 17 травня 2004 року, були отримані Струмознімачі ТС - 150 загальною вартістю 1 021 416грн. (в т.ч. ПДВ - 170 326грн.).
У справі встановлено, що графою 1 Специфікації №1 від 11 травня 2004 року до договору №46/04-04 визначено найменування продукції - «Струмознімач ТС - 150 ТУ 31.2-24650607-004-2003» та Продацем була складена та видана податкова накладна від 17 травня 2004 року №487 на суму 1 021 416грн. (в т.ч. ПДВ - 170 236грн.). Графою 3 вказаної податкової накладної «Номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця визначено «Струмознімач ТС - 150».
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що при укладенні господарського договору №46/04-04 та специфікації до нього сторони діяли в межах повноважень, наданих господарським та цивільним законодавством, податкова накладна №487 від 17 травня 2004 року надана продавцем товару ЗАТ «Укрсплав» на продані ним в межах договору «Струмознімачі ТС - 150» відповідала вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».
Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що оскільки позивачем, при формуванні податкового кредиту та віднесенні до складу валових витрат сум, які підтверджені належним чином оформленою податковою накладною, дотримано вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», то формування позивачем податкового кредиту у розмірі 170 236грн. за податковою накладною №487 від 17.05.2004р. є правомірним.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, так і в касаційній скарзі не навів жодного доказу, який би спростовував висновки попередніх судових інстанцій щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у відповідному податковому періоді.
Посилання відповідача на висновок комплексної криміналістичної експертизи по кримінальній справі №236, проведеної Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, як на підставу стверджувати про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, є безпідставним через те, що вказаний висновок надавався як результат досліджень продукції, відібраної під час митного оформлення їх експорту ЗАТ «Укрсплав», яка не має відношення до спірних правовідносин.
Окрім того, позивач не є розробником виробу «Струмознімач ТС - 150» та не може відповідати за правильність виготовлення товару відповідно до ГОСТІВ.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано дійшли висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобов»язання за оспорюваним податковим повідомленням - рішенням.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли бути підставою для зміни чи скасування ухвалених у справі судових рішень колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,колегія суддів Вищого адміністративного суду України
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Донецької області від 14 листопада 2005 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 січня 2006 року у справі за позовом Приватного підприємства «Архіпелаг» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
судді:
01010, Україна, місто Київ, вул. Московська, 8
__. .2006 № К-14381/06
Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі міста Донецька
83000, м. Донецьк, вул. Артема, 74
Приватне підприємство «Архіпелаг»
83050, м. Донецьк, пр. Мира, 3/121
Направляється копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2006 року з приводу розгляду касаційної скарги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 14 листопада 2005 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 січня 2006 року у справі за позовом Приватного підприємства «Архіпелаг» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, до відома.
Додаток: копія ухвали на 4 арк.
Суддя
Вищого адміністративного суду Матолич С.В.
України