05.12.2014
Справа № 522/4671/14ц
Провадження № 2/522/4671/14
05 грудня 2014 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді -Абухіна Р.Д.,
За участю секретаря - Гонтар Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" в особі директора Одеської регіональної філії ВАТ "СК "Гарантія" Капелюшного А.В., Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Одеського регіонального управління ПАТ "КБ "Надра" - "Про стягнення суми збитку", -
Позивач звернувся до суду з позовом, який у подальшому був уточнений, по якому просив суд зобов'язати ВАТ " Страхове Товариство « Гарантія» виконати умови договору 5-929-09/07 від 19.11.2007 року, перерахувавши вигодонабувачу Одеському РУ ПАТ КБ « Надра» грошові кошти у розмірі 98 870, 39 грн.; зобов'язати ПАТ "КБ «Надра» прийняти від ПрАТ «СТ « Гарантія» сплату відповідно до умов договору №5-929-09/07 від 19.11.2007 року та зарахувати цей платіж, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором «Автопакет» № 022/А11/2007-840 від 19.11.2007 року; зобов'язати ПрАТ "СТ « Гарантія» відшкодувати на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 522 943, 79 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачами укладено трьохсторонній договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, який укладено додатково до раніше укладеного кредитного договору та договору застави. Відповідно до умов вказаного договору страхування Одеське РУ ПАТ КБ « Надра» є вигодонабувачем у разі настання страхового випадку у межах страхової суми. Вказане страхування сплачується страхувальником безпосередньо Одеському РУ ПАТ КБ « Надра». В липні 2007 року відбувся страховий випадок в результаті ДТП, внаслідок чого був знищений застрахований транспортний засіб, шкода завдана власнику, відповідно до експертизи становила 150 000 грн., що еквівалентно 30 991, 73 дол. США. Вказана сума була відшкодована частково страховиком значно пізніше у сумі 86 000 грн., що еквівалентно 10 913, 71 дол. США. Через вказані порушення у позивача утворилась заборгованість по платежах за кредитним договором на загальну суму 41 043, 84 дол. США. Загальний розмір недоплати відповідача склав 64 000 грн. В подальшому позивач посилається на те, що з незрозумілих підстав банк не вимагав сплати боргу та не повідомляв про це позивача, в результаті чого недоплата відповідача склала - 98870, 39 грн. Також позивачу вказаними діями було завдано збитку, що становить 41043, 84 дол. США, що еквівалентно, на момент подачі уточненого позову - 621814 грн., але з урахуванням того, що відповідач має доперерахувати ПАТ « КБ « Надра» 98870, 39 грн., то розмір вимог щодо стягнення збитку складає 522943, 79 грн. Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
В судовому засіданні представник відповідача - ПрАТ « СТ « Гарантія» позов не визнав. Надав до суду заперечення, в яких посилався на те, що умови кредитного договору « Автопакет», на який посилається позивач, не можуть створювати для СТ « Гарантія» будь-яких обов'язків, оскільки вони не являються стороною по даному договору. Також представник відповідача заперечував проти тверджень позивача, що він у встановлений законом строк, після настання страхового випадку надав страховику всі необхідні документи.
Представник ПАТ « КБ « Надра» до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін по справі, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
По справі встановлені наступні фактичні обставини.
19.11.2007 року між ВАТ « СТ « Гарантія» в особі директора ОРДФ ВАТ « СТ « Гарантія» Капелюшного А.В., ОСОБА_1 та Одеським РУ філії ВАТ « КБ « Надра» укладено договір № 5-929-09/07 добровільного страхування наземного транспорту, копія якого наявна в матеріалах справи ( а.с.5-7).
Згідно п.п. 4,5 вказаного договору страхування під страховий захист було прийнято транспортний засіб « Ssang Yong Rexton» 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Вищезазначений договір було укладено додатково до договору « Автопакет» № 022/ АП/2007-840 від 19.11.2007 року, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 8-14).
Відповідно до п.3, п.11, п.20.5, п.23.1, п.23.17 Одеське РУ ПАТ КБ « Надра» є вигодо набувачем у разі настання страхового випадку у межах страхової суми 211 494, 00 грн.,яке сплачується безпосередньо вигодонабувачу.
22.07.2008 року відбувся страховий випадок, внаслідок чого, застрахований автомобіль було пошкоджено.
Відповідно до ст.. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до положень ст.. 1 Закону України « Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У зв'язку з необхідністю приведення діяльності ВАТ « СТ « Гарантія» у відповідність до вимог Закону України « Про господарські товариства», 20.06.2011 року затверджено у новій редакції статут ПрАТ « СТ « Гарантія», згідно п.1.1.3. якого ПрАТ «СТ « Гарантія» є новим найменуванням ВАТ « СТ « Гарантія».
Згідно ч.1 ст. 16 Закону України « Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату
страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Аналізуючи, наведену вище норму, вбачається, що договір страхування є багатосторонній договір,на підставі якого кожна сторона набуває прав та обов'язків.
Згідно ч.3 ст. 16 Закону № 85/96-ВР, договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Згідно ч.1 ст. 17 Закону, правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.
З матеріалів справи вбачається, що СТ « Гарантія» було розроблено Правила добровільного страхування наземного транспорту ( крім залізничного) № 1-08/06 від 01.07.2005 року, які визначають загальний порядок і умови укладання ВАТ « СТ « Гарантія», виконання і припинення договорів добровільного страхування майнових інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом.
Пунктом 26.3 Договору страхування встановлено, що за всіма умовами, що не відображені в цьому договорі Сторони керуються Законом України « Про страхування» та Правилами добровільного страхування наземного транспорту ( крім залізничного) № 1-08/06 від 01.07.2005 року, розробленими страховиком.
Сторони були ознайомлені з правилами страхування, що підтверджується підписами в договорі.
Згідно п.9 Договору страхування серед страхових ризиків від яких застрахований транспортний засіб « Ssang Yong Rexton», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 є, зокрема, і дорожньо-транспортна пригода.
22.07.2008 року ОСОБА_1 звернувся до страховика із заявою, в якій повідомив, що застрахований транспортний засіб було пошкоджено внаслідок ДТП.
Як зазначено в п. 20.2.3. Договору страхування, страховик має право вжити заходів щодо з'ясування обставин страхового випадку, робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку».
Згідно висновку № 113 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, внаслідок ДТП від 01 серпня 2008 року, вартість матеріальної шкоди пошкодженого, внаслідок ДТП автомобілю станом на 23.07.2008 року становить 158704,93 грн.(а.с.94).
Згідно висновку № 28/2008 по визначенню вартості утилізації автомобіля «Ssang Yong Rexton», 2007року випуску, державний номер НОМЕР_1 була визначена в сумі 68 814,80 грн.(а.с.107).
Згідно п..9.9 Правил страхування, в разі, якщо за результатами проведення оцінки збитку, завданого застрахованому ТЗ, розмір збитків визначається у розмірі залишкової вартості застрахованого ТЗ або перевищує 75% дійсної вартості ТЗ, вважається, що має факт « повної загибелі» застрахованого ТЗ .
У разі наявності факту «повної загибелі» застрахованого ТЗ, виплата страхового відшкодування здійснюється за одним із варіантів, на вибір страхувальника ( вигодонабувача).
9.9.1 Варіант 1.
Страхове відшкодування виплачується, незалежно від суми страхового відшкодування, в межах страхової суми за мінусом:
- Вартості ліквідації ( вартості залишків) застрахованого ТЗ.
- Розміру безумовної франшизи;
- Сум, раніше здійснених виплат страхових відшкодувань ( при умові, що страхувальник не здійснював до страхування ТЗ до його первісної суми.
При цьому, ТЗ залишається в розпорядженні страхувальника В разі якщо встановлено факт « повної загибелі» ТЗ, який застрахований на неповну дійсну вартість ( « неповне страхування»), то при визначенні вартості ліквідації ( вартості залишків) ТЗ, на яку зменшується страхова сума, враховується відсоток покриття страховим захистом ТЗ.
9.9.2. Варіант 2.
Страхове відшкодування виплачується незалежно від суми страхування, в межах страхової суми за мінусом сум, раніше здійснених виплат страхових відшкодувань ( при умові, що страхувальник не здійснював достахування ТЗ до його первісної страхової суми).
При цьому залишки ТЗ передаються страхувальником ( власником ТЗ) страховику.
З метою забезпечення державної реєстрації пошкодженого ( знищеного) ТЗ за страховиком, порядок виплати страхового відшкодування за цим варіантом наступний:
А) страхувальник ( власник ТЗ) знімає ТЗ з обліку у відповідних державних органах;
Б) страхувальник ( власник ТЗ) та страховик укладають та підписують договір про відчуження страховику пошкодженого ( знищеного) ТЗ за ціною, що дорівнює вартості ліквідації ТЗ;
В) після виконання умов підпунктів а),б) цього абзацу, страховик у термін, визначений цими Правилами для виплати страхового відшкодування, здійснює виплату страхового відшкодування у розмірі страхової суми за мінусом сум вартості придбання залишків пошкодженого ТЗ, сум отриманих від третіх осіб, франшизи та зносу, якщо він передбачений договором страхування.
З вищенаведеного вбачається, що варіанти виплати страхового відшкодування в разі повного знищення застрахованого ТЗ відрізняються тим, що за варіантом 1 залишки транспортного засобу залишаються у страхувальника, а виплата страхового відшкодування здійснюється за мінусом вартості залишків ( вартості утилізації) і франшизи у той час, коли за варіантом 2 розмір страхового відшкодування збільшується на утилізаційну вартість залишків автомобіля після їх відчуження на користь Страховика.
Листом № 142/11 від 28.11.2008 року ОРД філія ВАТ «СТ « Гарантія» в особі директора ОРД філії ВАТ «СТ « Гарантія» Капелюшного А.В. гарантує виплату страхового відшкодування по договору № 5-929-09/07 від 19.11.2007 року згідно звіту № 113 від 01.08.2008 року у розмірі 158704, 03 грн. Виплата буде проведена у два етапи: перший - сума виплати розмірі 89889, 23 грн., та другий - виплата в розмірі 68814, 80 грн., після відчуження страховику пошкодженого ( знищеного) транспортного засобу.
Листом № 15-11/85 від 15.12.2008 року вигодонабувач повідомив страховика про те, що він не заперечує щодо виплати йому страхового відшкодування у порядку та у розмірі, запропонованому йому страховиком.
Страхове відшкодування було виплачено вигодонабувачу в сумі 89 894, 23 грн. згідно з платіжними дорученнями від 26.12.2008 року та 20.05.2009 року, на підставі страхового акту № 5-602-09/08 від 26.12.2008 року.
Виплата другої частини страхового відшкодування в сумі 68814,8 грн., що станом на 23.07.2008 року дорівнювала вартості залишків пошкодженого транспортного засобу не була здійснена, так як позивач не відчужив страховику залишки пошкодженого транспортного засобу. Позивач в судовому засіданні підтвердив, що залишки транспортного засобу залишились у нього, нещодавно банк їх забрав для реалізації.
Відповідно до 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
З урахуванням того, що ПрАТ « СТ « Гарантія» не є стороною кредитного договору « Автопакет» № 022/А11/2007-840 від 19.11.2007 року, на який посилається позивач, тому даний договір не може створювати прав та обов'ясків для страхового товариства.
Згідно ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони є рівними учасниками судового розгляду та на підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд критично ставиться до посилань позивача, що страхове відшкодування вигодо набувачу-банку було виплачено лише 30.08.2010 року, оскільки представником страхового товариства надано до суду лист банка № 18-10/827/11 від 13.10.2011 року, про те, що суму страхового відшкодування йому було виплачено 26.12.2008 року в розмірі 30 000 грн. та 20.05.2009 року - 59894, 23 грн.
Згідно п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Як зазначено в п.3 Постанови від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Цивільна - правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.
Як зазначено в п. 9 Постанови від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості,можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди не зазначено, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, не надав ніяких доказів причино- наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та його моральними стражданнями.
Таким чином, позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння йому відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не обгрунтував, з чого він виходив, визначаючи розмір заподіяної йому шкоди.
В матеріалах справи містяться дві довідки: видана ПАТ « КБ « Надра» в якій зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 в відділенні ПАТ " КБ «Надра» Одеське РУ був виданий кредит, відповідно кредитного договору 022/АП/2007-840 від 19.11.2007 року, станом на 07.10.2014 року заборгованість за даним договором складає 41407, 27 дол. США, погашення за рахунок страхового відшкодування здійснювалось 3 рази, а саме: 31.08.2010 - 2354, 65 дол. США; 31.08.2010 - 339, 77 дол. США; 31.08.2010 - 6994, 79 дол. США ( а.с. 66) та від 13.10.2011 року, видана ПАТ « КБ « Надра», в якій зазначено, що 22.07.2008 року виник страховий випадок з клієнтом ОСОБА_1, договір добровільного стахування автотранспорта № 5-929-09/07 від 19.11.2007 року. На рахунок банку від страхової компанії по клієнту ОСОБА_1 перераховано відшкодування в сумі 89894, 23 грн., а саме: 26.12.2008 року - 30 000 грн.; 20.05.2009 року - 59894, 23 грн. ( а.с.86).
В судовому засіданні представник ВАТ « СК « Гарантія» пояснив, що договір страхування заключний в гривні, і виплати відбувались в гривні, тобто відомості зазначені в довідці від 29.10.2014 року, що виплати в 2010 році відбувались в дол.. США не є вірними.
Представник ПрАТ « СТ « Гарантія» просить застосувати строки позовної давності щодо вимог про стягнення збитків та моральної шкоди, так як позивач пояснив в судовому засіданні, що про порушення строків виплати, на його думку, страхового відшкодування він дізнався у 2008 році, а до суду звернувся лише у 2014 році, тобто після спливу строків позовної давності, також це підтверджується заявою від 26.02.2009 року позивача до страхової компанії з проханням виплатити страхове відшкодування ( а.с.16).
Суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення збитків не за спливом строку позовної давності, а за безпідставністю вимог, так як позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що відповідачем, йому були завдані збитки.
Відповідно до ст.. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З наведеного вище, суд вважає позов не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, необґрунтованими, тому вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 15,16, 511, 610, 614 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 10, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" в особі директора Одеської регіональної філії ВАТ "СК "Гарантія" Капелюшного А.В., Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Одеського регіонального управління ПАТ "КБ "Надра" - "Про стягнення суми збитку", - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Абухін Р.Д.