Справа № 521/8650/13-ц
Провадження № 2/521/5096/14
12.11.2014
12 листопада 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.,
при секретарі Дукіній Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користування власністю та виселення, -
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси. Уточнивши позовні вимоги звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користування власністю та виселення. При цьому позивач посилається на те, що у грудні 2013 року, ОСОБА_1 на підставі розпорядження органу приватизації № 240331 від 06.12.2013 року і свідоцтва про право власності на житло №3-29800, виданого Департаментом міського господарства Одеської міської ради 06.12.2013 року, було приватизовано 211/1000 частин комунальної квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1. Загальна площа квартири складала 19.5 кв. м. У вказаній квартирі до її приватизації, ОСОБА_1 мешкав на підставі Договору найму житла, укладеного між ним і Комунальним підприємством «Домоуправління №18» Одеської Міської ради. Також в цій квартирі нині разом з позивачем проживає його колишня дружина ОСОБА_2, з якою брак був розірваний, на підставі Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 травня 2012 року. Відповідач не являється, членом сім'ї позивача і ніяких стосунків з нею не підтримуються. Крім того після розлучення з відповідачем, у ОСОБА_1 з'явилася інша жінка ОСОБА_3, з якою він знаходиться у фактичних шлюбних стосунках і яка народила йому дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Також у ОСОБА_3 є дитина від першого шлюбу - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає разом нею. У зв'язку, з чим позивачу і ОСОБА_3 потрібна квартира позивача для спільного проживання з двома дітьми. Але відповідач ОСОБА_2 всіляко перешкоджає новій сім'ї позивача, в проживанні в його квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач не пускає в квартиру ОСОБА_3, постійно влаштовує скандали, систематично висловлює лайки і загрози в адресу позивача і в адресу ОСОБА_7, чим сильно нервує дітей і робить неможливим проживання в цій квартирі. Крім того на усі пропозиції добровільно виселитися з квартири позивача, відповідач ОСОБА_2 відповідає категоричною відмовою, чим створює перешкоди в користуванні, володінні і розпорядженні його квартирою.
В судове засідання представник позивача надав клопотання в якому уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у грудні 2013 року, ОСОБА_1 на підставі розпорядження органу приватизації № 240331 від 06.12.2013 року і свідоцтва про право власності на житло №3-29800, виданого Департаментом міського господарства Одеської міської ради 06.12.2013 року, було приватизовано 211/1000 частин комунальної квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1. Загальна площа квартири складала 19.5 кв. м.
У вказаній квартирі до її приватизації, ОСОБА_1 мешкав на підставі Договору найму житла, укладеного між ним і Комунальним підприємством «Домоуправління №18» Одеської Міської ради. Також в цій квартирі нині разом з позивачем проживає його колишня дружина ОСОБА_2, з якою брак був розірваний, на підставі Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 травня 2012 року.
Відповідач не являється, членом сім'ї позивача і ніяких стосунків з нею не підтримує. Крім того після розлучення з відповідачем, у позивача ОСОБА_1 з'явилася інша жінка ОСОБА_3, з якою він знаходиться у фактичних шлюбних стосунках і яка народила від нього дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Також у ОСОБА_3 є дитина від першого шлюбу - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає разом матір'ю.
Позивачу і ОСОБА_3 потрібна квартира позивача для спільного проживання з двома дітьми. Але відповідач ОСОБА_2 перешкоджає меті і новій сім'ї позивача, в проживанні в його квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Позивач не пускає в квартиру ОСОБА_3, постійно влаштовує скандали, систематично висловлює лайки і загрози в адресу позивача і в адресу ОСОБА_7, чим сильно нервує дітей і робить неможливим проживання в цій квартирі. На усі пропозиції добровільно виселитися з квартири позивача, відповідач ОСОБА_2 відповідає категоричною відмовою, чим створює перешкоди в користуванні, володінні і розпорядженні його квартирою.
В судовому засіданні судом допитувались свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_8.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свідчила наступне. ОСОБА_3 є дружиною позивача та має ворожнечі стосунки з відповідачем по справі. Знайома з позивачем приблизно 3 роки, 2,5 років проживають, має спільну дитину. Проживає за адресою АДРЕСА_1. Свідчила, що не потрапляє до квартири з вини відповідача. Кожен день намагається увійти. Зверталася до міліції.
В судовому засіданні ОСОБА_8 свідчила наступне. ОСОБА_1 знає з роботи, оскільки він є її колегою. Зі слів ОСОБА_1 знає, що його колишня дружина не пускає до належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1. Після розмов по телефону з колишньою дружиною ОСОБА_1 нервовий. На роботі під час спілкування з чоловіком відповідач активно жестикулювала і скандалила. З новою дружиною скандали більше року зі слів позивача.
ОСОБА_3 є дружиною позивача та має ворожнечі стосунки з відповідачем по справі. Знайома з позивачем приблизно 3 роки, 2,5 років проживають, має спільну дитину. Проживає за адресою АДРЕСА_1. Свідчила, що не потрапляє до квартири з вини відповідача. Кожен день намагається увійти. Зверталася до міліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Житлового Кодексу Української РСР якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст. 150 Житлового Кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно до ст. 157 ЖК УРСР членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЖК УРСР якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
У відповідності до ст. 391 Цивільного Кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Також в матеріалах справи наявні відповіді Малиновського районного відділу Одеського міського Управління ГУМВС України в Одеській області № 31/21-29674 від 30.10.2014 року та від 04.11.2014 року про відсутність ознак кримінального правопорушення. Згідно до цих довідок встановлено, що ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1 та вимагає своєї долі частини житлового приміщення. З ОСОБА_2 проведена профілактична бесіда, роз'яснено порядок рішення спірних питань, попереджена про відповідальність за порушення законодавства. Вказане підтверджується відповідними відповідями.
Таким чином за умови проведення заочного розгляду справи, а також неявки в судове засідання відповідача, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.
Керуючись, ст. ст. 116, 156 ЖК Української РСР, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224 - 226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди, у володінні користуванні і розпорядженні приналежними мені на праві власності 211/1000 частинами комунальної квартири, загальною площею 19.5 кв. м., розташованими за адресою: АДРЕСА_1.
Виселити з приналежних ОСОБА_1 на праві власності 211/1000 частин комунальної квартири, загальною площею 19.5 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 відповідачку ОСОБА_2, а також інших осіб, які можуть мешкати з відповідачкою у вказаній квартирі.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.
Суддя: