Справа № 521/1469/14-ц
Провадження № 2/521/3551/14
05 грудня 2014 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
при секретарі - Коваленко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Управління капітального будівництва Одеської міської ради, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов позов Виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Управління капітального будівництва Одеської міської ради, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості в сумі 140 708,10 грн.
На підтвердження своїх вимог позивачем зазначено наступне.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року встановлено факт будівництва ОСОБА_1 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Об'єкт в цілому складається з будинку під літерою «А», загальною площею 708,5 кв.м., житловою площею 157,3 кв.м.
На сьогоднішній день, на підставі свідоцтва про право власності від 01 березня 2012 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2.
Оскільки, загальна площа житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 складає більше ніж 300 кв.м., то на підставі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що набрав чинності з 12 березня 2011 року та рішення Виконавчого Комітету Одеської міської ради № 134 від 28.03.2013 року, ОСОБА_1 мав взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Розмір пайової участі вищевказаного об'єкту, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 140 708,10 грн. Договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси не укладався. Вимог щодо укладення зазначеного договору з обох сторін не надходило.
Представник позивача у судовеому засіданнні просив позов задовольнити.
Представник відповідача надав до суду заперечення, у якому зазначив наступне.
На момент будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, частина 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачає, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, - не набрала чинності.
Крім того, на момент будівництва та здачі в експлуатацію зазначеного житлового будинку не існувало рішення Виконавчого Комітету Одеської міської ради № 134 від 28.03.2013 року «Про затвердження Методики визначення пайової участі замовників у створенні розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси».
Оскільки, зазначені вище нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, то на момент будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не виникало обов'язків та підстав для пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Одеси. Також, не було механізму та порядку зждійснення пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Одеси.
Треті особи: Управління капітального будівництва Одеської міської ради, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
За змістом статті 158 ЦПК України, участь у судовому засіданні - це право сторони, а не її обов'язок, тому судовий розгляд можливо проводити у відсутності сторін, на підставі поданих ними доказів та письмових пояснень, оскільки зміст положення процесуального закону щодо змагальності належним чином і завчасно був роз'яснений судом учасникам, про що мається документальне підтвердження.
Суд, оцінивши доводи позивача, приймаючи до уваги заперечення відповідача, встановивши обставини, якими обґрунтовуються такі доводи і заперечення, з'ясувавши характер та взаємовідносини сторін, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовані ці правовідносини, приходить до наступного.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 708,5 кв.м., житловою площею 157,3 кв.м. Зазначеним рішенням суду було також встановлено, що ОСОБА_1, отримавши в 2006 році Держакт на право власності на земельну ділянку, побудував на ній житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 708,5 кв.м., про що свідчить техпаспорт, складений 13.03.2011 року КП "ОМБТІ та РОН".(а.с.9-10).
Рішення суду набрало законної сили.
Право власності на зазначений житловий будинок було зареєстровано КП "ОМБТІ та РОН", що сторонами не заперечувалось у судовому засіданні.
В судовому засіданні також встановлено, що 11 жовтня 2011 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 зазначений житловий будинок, про що було нотаріально укладено договір дарування зазначеного житлового будинку, який було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» - 01.11.2011 року, що сторонами також не заперечувалось у судовому засіданні.
01 березня 2012 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 14212021737 від 09 лютого 2012 року, інспекцією ДАБК в Одеській області на ім'я ОСОБА_2, було видано Свідоцтво про право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. В давному свідоцтві зазначено, що воно видано замість договору дарування від 11.10.2012р.(а.с.106).
Згідно з ч 1. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що набрав чинності з 12.03.2011 року, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
28 березня 2013 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на виконання ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» було прийнято рішення № 134 «Про затвердження Методики визначення пайової участі замовників у створенні розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси».(а.с.56-57).
Даним рішенням затверджено типовий договір про пайову участь, методику розрахунку та участі замовників у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, відповідно до якої пайова участь сплачується замовниками, згідно договору про пайову участь, укладеного між замовником та виконавчим комітетом Одесської міської ради.(а.с.58).
Проте, такого договору про пайову участь, не було укладено між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Одесської міської ради.
Однак, незважаючи на вказане, на підставі рішення від 28.03.2013 року № 134 Виконавчого комітету Одеської міської ради, управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, 20.08.2013 року, було проведено розрахунок пайової участі на ім'я ОСОБА_2 при здійсненні нею будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зазначено, що розмір її пайової участі складає 140708,10 грн. Вказане підтверджується Листом № 1249/2 від 20.08.2013 року Управління капітального будівництва Одеської міської ради та додатком до нього. (а.с.7-8).
Незважаючи на вказаний розрахунок стосовно ОСОБА_2, позивачем позов було подано до ОСОБА_1
Згідно з ч. 2 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частина 3 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачає, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Згідно з абз. 7 ч. 9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» пайові кошти підлягають перерахуванню до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Проте, згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», частина 3 статті 40, абз. 7 ч. 9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» вступає в силу лише з 1 січня 2013 року.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та встановленого у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що на момент будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 708,5 кв. м. норми частини 3 ст. 40, абз. 7 ч. 9 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», на які посилається позивач не набрали законної сили.
Крім того, розрахунок заборгованості позивачем здійснено стосовно третьої оссоби, а не відповідача.(а.с.8).
Також, на момент будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не було ще прийнято рішення № 134 Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження Методики визначення пайової участі замовників у створенні розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси», на підставі якого було позивачем здійснено зазначений відносно третьої особи, розрахунок.
Окрім того, згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.1, 2 ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Таким чином, зазначені норми частини 3 статті 40, абз. 7 ч. 9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», так само, як і рішення № 134 Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження Методики визначення пайової участі замовників у створенні розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, які виникли до набрання ними чинності.
Окрім того, на час прийняття житлового будинку до експлуатації позивачем не були виконані вимоги частин 1, 5, 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» а саме не були встановлені: порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Одеси; нормативи для одиниці створеної потужності для визначення загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
Згідно ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів стосовно позовних виимог, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Стороною позивача при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1430 грн. 70 коп, який за правилами ст. 88 ЦПК України, у даному випадку, відшкодуванню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України,-
В задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Управління капітального будівництва Одеської міської ради, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості у сумі 140 708,10 грн. - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 грудня 2014 року.
Суддя: Мирончук Н.В.