Справа № 521/11403/14-ц
Номер провадження № 2/521/5479/14
27 листопада 2014 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Жуган Л.В.
при секретарі - Іськовій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся 01.07.2014 року до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 19.02.2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Деу», держномер НОМЕР_2, водій ОСОБА_3, який рухаючись по вул. Гайдара, у м. Одесі, не витримав безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, який рухався ліворуч від нього в попутному напрямку, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_2 був пошкоджений. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.03.2014 року винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був визнаний відповідач ОСОБА_3
Автомобіль «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_2
Оскільки транспортний засіб марки «Деу», держномер НОМЕР_2, яким в момент ДТП керував відповідач ОСОБА_3, був застрахований ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», позивач звернувся до цієї страхової компанії 02.04.2014 року з заявою про виплату страхового відшкодування.
ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» повідомило ОСОБА_5, що розмір належного йому страхового відшкодування складає 4700 грн.
Позивач не погодився із таким розміром страхового відшкодування, та звернувся до судового експерта автотоварознавця ОСОБА_6 для проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого його автомобілю «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3. Відповідно до висновку експерта №29/14 від 13.06.2014 року сума завданого збитку становить 12995,47 грн.
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» суму страхового відшкодування у загальному розмірі 13309,77 грн., яка складається із 12995,47 грн. - сума завданого збитку та 1014,30 грн. - вартість проведення експертного дослідження.
ОСОБА_2 також вказує, що протиправними діями відповідача ОСОБА_3 йому було заподіяно моральну шкоду, розмір компенсації якої він оцінює у сумі 3000 грн., та яку просить стягнути з відповідача ОСОБА_3
Понесені ним судові витрати позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.
Представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, про що подав відповідну заяву, згідно якої не заперечував проти заочного розгляду справи та просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
До суду було подано письмові заперечення на позовну заяву за підписом представника ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» за довіреністю - Мезенського М.С., згідно яких він визнав позов частково у розмірі 4725,74 грн., не погодився із вартістю матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобілю позивача, яка встановлена висновком №29/14 експертного автотоварознавчої дослідження, складеним за заявою ОСОБА_2 13.06.2014 року. Так як ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» направив експерта до місцезнаходження пошкодженого майна, де було складено акт огляду транспортного засобу від 20.02.2014 року з яким позивач погодився. На підставі цього акту на замовлення ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» було складено Ремонтну калькуляцію №617-14 аварійного комісара Колесніченко В.О., відповідно якої оцінена шкода позивачу складає 4725,74 грн.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою відповідачів, суд, зі згоди представника позивача, ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 19.02.2014 року о 08 год. 55 хв. водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Деу», держномер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Гайдара, 51, у м Одесі, не витримав безпечного бокового інтервалу в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3, під керуванням громадянина ОСОБА_2, який рухався ліворуч від нього в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.03.2014 року встановлено, що зіткнення відбулось в результаті порушення ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого він був визнаним винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією з особою.
Таким чином, вина відповідача ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником автомобілю «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданим РЕВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє, зокрема транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З пояснень позивача та заперечень відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» вбачається, що на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» зобов'язалося сплачувати страхові платежі у випадку настання страхового випадку за участю автомобіля «Деу», держномер НОМЕР_2.
Згідно письмових заперечень відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» вбачається, що страхова компанія визнала, що дорожньо-транспортна пригода від 19.02.2014 року за участю забезпеченого автомобіля «Деу», держномер НОМЕР_2, внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, є страховим випадком згідно умов укладеного між ними договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Так, за ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тощо.
При таких обставинах, оскільки відповідач ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» зобов'язалося сплачувати страхові платежі у випадку заподіяння шкоди особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, суд вважає, що шкода, завдана позивачу ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, має відшкодуватись ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в межах лімітів відповідальності страховика.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернувся 02.04.2014 року до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно заперечень ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та пояснень позивача, встановлено, що виплата страхового відшкодування по факту дорожньо-транспортної пригоди 19.02.2014 року за участю страхувальника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не здійснювалась.
Позивач зазначає, що ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» повідомило йому, що розмір належного йому до виплати страхового відшкодування складає 4725,74 грн.
ОСОБА_2 не погодився із визначеним ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» розміром страхового відшкодування, у зв'язку із чим звернувся до суб'єкта підприємницької діяльності судового експерта автотоварознавця ОСОБА_6 із заявою про проведення дослідження по визначенню матеріальної шкоди, заподіяної власнику КТС - автомобілю «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3, внаслідок пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді.
Згідно висновку №29/14 експертного, автотоварознавчого дослідження, складеного 13.06.2014 року, вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику КТС - автомобілю «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 12995,47 грн., з урахуванням зносу.
Представник ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» вважає висновок №29/14 експертного, автотоварознавчого дослідження від 13.06.2014 року неналежним доказом у справі, так як на замовлення ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» складено Ремонтну калькуляцію №617-14 аварійного комісара Колесніченко В.О., відповідно якої оцінена шкода позивачу з урахуванням зносу та без врахування ПДВ складає 4725,74 грн. і в такому розмірі підлягає виплаті ОСОБА_2
Однак, суд критично оцінює такі посилання представника відповідача, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.02.2014 року за участю ОСОБА_2 та представника ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» було складено акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість), предметом якого було дослідження пошкоджень автомобілю «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3, внаслідок ДТП.
Зазначений акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) від 20.02.2014 року містить перелік деталей та опис пошкоджень автомобілю «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3.
ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» надала Ремонтну калькуляцію №617-14 від 15.05.2014 року щодо автомобілю «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3, на суму 4725,74 грн.
Вказана калькуляція не містить імені виконавця, містить лише штамп «погоджено» із підписом без розшифрування особи, та підпис із зазначенням прізвища ОСОБА_10, тому суд не може встановити виконавця цього документу, підстави його складання.
Ремонтна калькуляція №617-14 від 15.05.2014 року, надана ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», містить лише перелік певних деталей транспортного засобу та певний вид і вартість робіт щодо цих деталей, без жодного обґрунтування необхідності проведення певного виду робіт в контексті пошкоджень, завданих внаслідок ДТП. Тому суд не вважає вказану ремонтну калькуляцію належним доказом в підтвердження розміру заподіяної позивачу шкоди, внаслідок пошкодження його транспортного засобу в результаті ДТП 19.02.2014 року.
Висновок №29/14 експертного, автотоварознавчого дослідження, складеного СПД судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_6 13.06.2014 року, вбачається, що містить детальний перелік, опис пошкоджень та вартість ремонтних робіт і деталей, для їх відновлення, із обґрунтуванням необхідності проведення ремонтних робіт в контексті пошкоджень, завданих внаслідок ДТП.
Зазначений у висновку №29/14 експертного, автотоварознавчого дослідження від 13.06.2014 року перелік пошкоджень, завданих автомобілю «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3, відповідає переліку деталей та опису пошкоджень вказаного автомобілю в акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) від 20.02.2014 року, складеного за участю представника ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».
Згідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Так, за ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи висновок №29/14 експертного, автотоварознавчого дослідження, складений СПД судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_6 13.06.2014 року, суд вважає, що він є належним та допустимим доказом по справі щодо визначення вартості заподіяної позивачу майнової шкоди, внаслідок пошкодження належного йому автомобілю «Мітсубісі», держномер НОМЕР_3.
При таких обставинах, суд вважає, що розмір завданої позивачу шкоди становить вартість майнової шкоди, визначену висновком №29/14 експертного, автотоварознавчого дослідження, складеним СПД судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_6 13.06.2014 року, - а саме 12995,47 гривень, яка підлягає виплаті відповідачем ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 у вигляді страхового відшкодування.
Оцінюючи вимоги позивача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.03.2014 року було встановлено вину відповідача ОСОБА_3 у скоєнні ДТП, суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги позивача, щодо компенсації заподіяної йому моральної шкоди - порушення нормального способу життя, душевні страждання через ушкодження власного автомобілю, перенесення стресу, звернення до спеціалістів, звернення до суду, суд визнає, що позивачу неправомірною поведінкою відповідача ОСОБА_3 дійсно заподіяно моральну шкоду.
Однак, керуючись принципом виваженості, розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3 - на користь позивача ОСОБА_2 суму компенсації заподіяної моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
За ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться, зокрема, витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Судом встановлено, що при подачі позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 243,60 гривень, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи, тому такі витрати підлягають стягненню з відповідачів порівну, а саме по 121,80 грн. з кожного.
Позивачем також було сплачено 1009,25 грн. за складання висновку №29/14 експертного, автотоварознавчого дослідження від 13.06.2014 року, враховуючи те, що зазначені витрати позивач поніс для визначення розміру майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», тому такі судові витрати підлягають стягненню з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».
Вимоги позивача про стягнення 5,05 грн. витрачених на послуги банку при оплаті за складання висновку №29/14 експертного, автотоварознавчого дослідження від 13.06.2014 року, не підлягають задоволенню, оскільки в сенсі ст. 79 ЦПК України не є судовими витратами.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди у розмірі 12995 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 47 копійок, судові витрати у загальному розмірі 1131 (одна тисяча сто тридцять одна) гривня 05 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень та 121 (сто двадцять одна) гривня 80 копійок - судові витрати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Л.В. Жуган