Справа № 750/9484/14 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/750/2014
Категорія - ч.1 ст. 258-4 КК України Доповідач ОСОБА_2
10 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22014270000000024, за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2014 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волноваха Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-4 КК України;
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
На ухвалу суду прокурором подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу місцевого суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2014 року обвинувальний акт з додатками за фактом вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-4 КК України, повернуто прокурору Чернігівської області як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на необґрунтованість підстав повернення обвинувального акту. Вважає, що його було складено відповідно до вимог ч.2 ст. 290 КПК України, з чітким викладенням обставин кримінального правопорушення, зазначенням правової кваліфікації з посиланням на закон і статтю закону України про кримінальну відповідальність.
Обгрунтовуючи ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, місцевий суд вказав, що обвинувальний акт, відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, однак в ході підготовчого судового засідання з'ясувалось, що зазначені вимоги закону органом досудового розслідування не виконані. Обвинувачення є неконкретним і без визначення складових об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-4 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наведені в ухвалі обставини які, на думку суду, перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, є безпідставними і не ґрунтуються на положеннях кримінально-процесуального закону.
Обвинувальний акт і додатки до нього складені у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.
Твердження в ухвалі про неконкретність обвинувачення та відсутність складових об'єктивної сторони інкримінованого правопорушення у обвинувальному акті не відповідає змісту даного процесуального документу і тому не є слушним.
Обвинувачення - сприяння вчиненню терористичного акту шляхом вербування особи з метою вчинення терористичного акту сформульоване відповідно до диспозиції ч.1 ст. 258-4 КК України.
Вербування особи означає залучення її до вчинення терористичного акту за винагороду. Воно охоплює собою пошук осіб, які схильні до участі в терористичному акті з метою отримання за це оплати, перемовини з ними про умови виконання певних завдань терористичного характеру, оплату винагороди тощо. Залучення, можливе, як вважає колегія, і шляхом пропонування, як в даному випадку, за матеріальну винагороду приймати участь у діяльності терористичної організації.
Тому, пропонування ОСОБА_7 мешканцю с. Старий Биків Бобровицького району Чернігівської області ОСОБА_8 прийняти участь у діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка» проти легітимної державної влади України в особі сил АТО на території проведення АТО в Донецькій області із застосуванням зброї та інших дій, які створюють небезпеку для життя чи здоров'я людини, порушення громадської безпеки, залякування населення та привернення уваги громадськості до певних її політичних і інших поглядів є способом вербування особи з метою вчинення терористичного акту, про що прямо і зазначено в обвинуваченні.
Тому, колегія суддів вважає, що викладення обвинувачення в обвинувальному акті не може розглядатися як неконкретність обвинувачення.
У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 291, 405, 409, 415, 416, 418, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2014 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 повернуто прокурору Чернігівської області як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, - скасувати і призначити новий розгляд в підготовчому судовому засіданні в той же суд, в тому ж складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4