Справа № 742/3755/14 Провадження № 22-ц/795/2307/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Зарічна Л. А. Доповідач - Зінченко С. П.
09 грудня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЗінченко С.П.,
суддів:Кузюри Л.В., Позігуна М.І.,
при секретарі:Шкарупі Ю.В.
за участю:представника позивача Рожка С.М., представника відповідача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,
В серпні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_7 (ОСОБА_7.) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 45 524 грн. 59 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що між банківською установою та ОСОБА_7 28 січня 2011 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 18 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 45 524 грн. 59 коп., яка складається з: 23 928 грн. 67 коп. заборгованості за кредитом; 17 194 грн. 80 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 1757 грн. 09 коп. заборгованості по комісії і пені за користування кредитом, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 2144 грн. 03 коп. (процентна складова).
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 07 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 23 928 грн. 67 коп. та 243 грн. 60 коп. судового збору. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції невірно прийшов до висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності. На думку представника апелянта, строк позовної давності повинен відраховуватися із дня закінчення строку дії договору, а не платіжної картки. Апелянт вказує, що судом порушено його право на отримання процентів та комісії за весь час користування кредитом, нарахування яких припиняється з дня повного погашення боргу.
Представник позивача в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, при цьому посилався на доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зі змісту апеляційної скарги встановлено, що апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків, комісії та штрафних санкцій за користування кредитом. Рішення суду в частині стягнення суми заборгованості по тілу кредиту в сумі 23 928 грн. 67 коп. сторонами не оскаржується.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції послався на те, що строк дії кредитного договору обмежується терміном дії кредитної картки, який закінчився 31 січня 2013 року, тому банк не мав права на нарахування відсотків після закінчення терміну дії кредитного договору.
Проте з таким висновком суду не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28 січня 2011 року відповідачу було надано кредит в сумі 18000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Це підтверджується копією власноручно підписаної анкети-заяви, копією Умов та правил надання банківських послуг, довідкою про умови кредитування із використанням кредитки універсальна GOLD (а.с.15-16).
У зазначеній заяві відповідач вказує, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає Договір про надання банківських послуг між нею та позивачем. Цей договір відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг діє протягом 12 місяців з моменту підписання та автоматично пролонгується, якщо жодна зі сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору.
Відповідачка ОСОБА_7. 18.07.2009 року уклала шлюб з ОСОБА_9 та змінила призвіще після реєстрації шлюбу на ОСОБА_7, про що свідчить в книзі реєстрації шлюбів відповідний актовий запис за №05(копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 а.с.92).
Сторонами не заперечується, що ПАТ КБ „ПриватБанк" зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1.1.2.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його користування, за перевитратами платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором.
Пунктом 1.1.2.6 вищевказаних Умов передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити Винагороду Банку.
Також відповідно до п. 2.1.1.12.5 Умов та правил надання банківських послуг, строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками відбувається в наступному порядку:
- строк погашення процентів по Кредиту - щомісячно за попередній місяць;
- строк погашення Кредиту - в повному об'ємі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці.
Оскільки строк погашення кредиту в повному обсязі Умовами договору визначено останнім днем місяця вказаного на платіжній картці, сторонами не заперечується, що строк дії картки №4149625301647150, виданої відповідачу, був встановлений до січня 2013 року, тому строк погашення кредиту в повному обсязі настав 31 січня 2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Отже, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що після 31 січня 2013 року (закінчення строку, на якій була видана кредитна карта) банк не мав права нараховувати відсотки за користування відповідачем кредитними коштами.
Судом достовірно встановлено, що 31 січня 2013 року відповідачем не було здійснено повне погашення боргу по кредитному договору, остання продовжує користуватися коштами позивача.
Відповідно до ст.526 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк" про стягнення з відповідача ОСОБА_7 відсотків за користування кредитом в сумі 17 194 грн. 80 коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
В той же час апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк" про стягнення заборгованості по комісії (пені) за користування кредитом в сумі 1757 грн. 09 коп. та штрафів в сумі 500 грн. і 2144 грн. 03 коп. у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності за цими вимогами.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).
В своїй постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116 цс 13, предметом якої був спір за позовом банківської установи про стягнення заборгованості за кредитним договором, Верховний Суд України, рішення якого в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України, зазначив, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Згідно з встановленими обставинами справи річний строк позовної давності за вимогами про стягнення комісії та пені необхідно рахувати з 31 січня 2013 року. Цей строк закінчився 31 січня 2014 року, а в суд з позовом ПАТ КБ „ПриватБанк" звернулось 11 серпня 2014 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, тобто поза межами річного строку.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк" про стягнення відсотків за користування кредитними коштами з постановленням нового рішення в цій частині про задоволення вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Статтею 88 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат між сторонами. Апеляційний суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від оплати судового збору, оскільки на час розгляду справи, строк встановлення 2 групи інвалідності сплинув 01.11.2014 року ( довідка МСЄК а.с.91). Тому відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_7 ( ОСОБА_7.) на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" належить стягнути 181 грн. 23 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи в апеляційній інстанції.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 598, 599 ЦК України, ст.ст. 88, 303, 307, п. 3,4 ст. 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 07 жовтня 2014 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення відсотків за користування кредитом скасувати та задовольнити вимоги в цій частині.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 17 194 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто чотири) грн.. 80 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 181 грн. 23 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи в апеляційній інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: