Справа № 583/3584/14-ц
2/583/1340/14
10 грудня 2014 року м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайсуд Сумської області в особі:
головуючого - судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
при секретарі БАЙДАЛЕНКО О.О.
з участю осіб, що беруть участь у розгляді справи: позивачки ОСОБА_1 та її представників ОСОБА_19. і ОСОБА_2, відповідачів - представника Охтирської міської ради КОРАБЕЛЬСЬКОЇ Л.В., представника Управління Держземагентства у Охтирському районі ШЕВЧЕНКО Ю.В., представника товариства з обмеженою відповідальністю «Зем-Центр» НОВАКА Д.А., представника Приватного підприємства «Бюро землевпорядного проектування» ЄМЕЛЬЯНОВА А.Ю., ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Камертон», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Охтирської міської ради Сумської області, Управління Держземагентства у Охтирському районі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зем-Центр», ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа: приватне підприємство «Бюро землевпорядного проектування»
про визнання незаконним рішення Охтирської міської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки
07.10.2014 року до суду звернулася позивачка з позовом. Вимоги мотивувала тим, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю вона є власницею земельної ділянки прощею 0.0655 га по АДРЕСА_3. З метою реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі позивачка звернулася до Управління держземагентства в Охтирському районі, звідки отримала відмову з підстави знаходження в межах належної позивачці земельної ділянки іншої земельної ділянки за АДРЕСА_2, належної ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_13.
Позивачка вказувала, що відповідачі порушили її право власності на землю, закріплене державним актом на право власності на земельну ділянку, вона не погоджувала і не підписувала, як суміжний землевласник, акт приймання-передачі межових знаків при розробленні технічної документації на земельну ділянку по АДРЕСА_2, при вирішенні спору узгоджувальною комісією Охтирської міської ради також не було враховано в повній мірі та обставина, що право власності на землю позивачки оформлено набагато раніше і закріплене державним актом.
Посилаючись на те, що на даний час позивачка обмежена у здійснення свого права на належну їй земельну ділянку, не може присвоїти кадастровий номер належній їй земельній ділянці та внести відомості про свою земельну ділянку до державного земельного кадастру, так як частина належної їй земельної ділянки незаконно була включена до земельної ділянки суміжних землекористувачів по АДРЕСА_2, позивачка просила:
- визнати технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 (1/2) надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за АДРЕСА_2, розроблену товариством з обмеженою відповідальністю «Зем-Центр» - недійсною, як таку, що не відповідає вимогам чинного законодавства;
- визнати недійсним та скасувати п. 21 додатку 2 «Список громадян, яким безоплатно передано у спільну сумісну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд» рішення Охтирської міської ради від 26.09.2013 року № 895-МР «Про затвердження технічної документації із землеустрою та приватизацію земельних ділянок», відповідно до якого ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 безоплатно передано у спільну часткову власність ? частина земельної ділянки (0,0362 га.) від земельної ділянки площею 0,0724 га. по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910200000:07:005:0025;
- скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0724 га. по АДРЕСА_2, цільове призначення - 02.01, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910200000:07:005:0025; форма власності - комунальна.
В судовому засіданні позивачка та її представники підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Охтирської міської ради Сумської області при вирішенні спору послалася на розсуд суду, в судовому засіданні зазначила, що землевпорядною організацією ТОВ «Зем-Центр» при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 було допущено порушення - не запрошено позивачку через що не враховано наявність у останньої державного акту на землю за АДРЕСА_3.
Представник Управління Держземагентства у Охтирському районі в судовому засіданні пояснила, що позивачка отримала у власність земельну ділянку площею 0.06 га по АДРЕСА_3 на підставі рішення Охтирської міської ради від 17.03.1994 року, а згодом 30.03.1999 року отримала державний акт на вказану земельну ділянку. Під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 було допущено порушення - не запрошено позивачку, через що не враховано наявність у останньої державного акту на землю за АДРЕСА_3.
Представник ТОВ «Зем-Центр» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав письмові пояснення \а.с. 78\, в яких послався на те, що він не зобов»язаний був повідомляти позивачку про час та день здійснення прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 Належна позивачці земельна ділянка не була внесена до бази Державного земельного кадастру і не мала кадастрового номера, що унеможливило виявити державний акт на цю земельну ділянку.
ОСОБА_12, ОСОБА_13. до суду не прибули, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
ОСОБА_7 та його представник і ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пославшись на відсутність відомостей про наявний у позивачки державний акт. Зазначили, що з боку ОСОБА_12, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 не було допущено порушень при виготовленні та отриманні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку по АДРЕСА_2
ОСОБА_10 і ОСОБА_11 вважали позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Представник ПП «Бюро землевпорядного проектування» в судовому засіданні пояснив, що під час вирішення питання про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_12, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 Охтирська міська рада повинна була обов»язково врахувати наявність у позивачки державного акту на землю, який був виданий раніше.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши надані сторонами докази на свої доводи і заперечення, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:
З довідки-характеристики № 120 (без дати) в інвентарній справі на будинок по АДРЕСА_3 вбачається, що на підставі свідоцтва про право власності на споруду, виданого відділом комунального господарства 23.09.1952 року № 317, вказаний будинок належав Охтирському домоуправлінню. При будинку була зареєстрована земельна ділянка площею 600 кв.м, рік побудови будинку до 1917 року \а.с. інв.с. 42\.
Згідно договору купівлі-продажу від 26.04.1979 року \а.с. інв.с. 49\ виконком Охтирської міської ради народних депутатів продав ОСОБА_14 будинок по АДРЕСА_3 , реєстр 861.
З довідки БТІ від 22.05.1979 року № 260 вбачається, що будинок по АДРЕСА_3 зареєстрований за ОСОБА_14, при будинку зареєстрована земельна ділянка площею 600 кв.м. \а.с. інв.с. 47\.
В рішенні виконавчого комітету Охтирської міської ради від 26.04.1979 року № 303 \а.с. 48 інв.с. 48\ зазначається про виділення земельної ділянки в розмірі 600 кв.м ОСОБА_14 по АДРЕСА_3, міжміському бюро технічної інвентаризації було дане розпорядження провести реєстрацію земельних ділянок.
Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради народних депутатів від 24.01.1985 р. № 26 дозволено видачу свідоцтва про право особистої власності на жилі будинки з надвірними будівлями після перебудови будинків ОСОБА_14 по АДРЕСА_3, а також видане відповідне свідоцтво від 01.02.1985 року \а.с. інв.с. 71, 74\,
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 успадкувала після ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, жилий будинок АДРЕСА_3, розміщений на земельній ділянці розміром 600 кв.м \а.с. інв.с 81, 93\.
З технічного паспорта від 25.02.1969 року в інвентарній справі на домоволодіння по АДРЕСА_3 вбачається, що зазначене домоволодіння на цю дату належало домоуправлінню м. Охтирка.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 17.03.1994 року № 144 \а.с. 130\ ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку за АДРЕСА_3, площею 0.06 га.
З акту погодження (закріплення) існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, належної ОСОБА_1, розташованої по АДРЕСА_3 , складеного згідно з рішенням виконкому Охтирської міської ради від 17.03.1994 року № 144 \а.с. 133\, вбачається, що суміжними землевласниками і землекористувачами - ОСОБА_10, ОСОБА_20., ОСОБА_15, ОСОБА_16 - не заявлено претензій при погодження існуючих меж земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею згідно плану 0.066 га.
Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області від 16.08.1998 року № 452 було затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю; внесено уточнення в площі земельних ділянок, переданих у приватну власність зокрема, площа переданої у власність ОСОБА_1 земельної ділянки уточнена з 0.06 га до 0.07 га, виявлені при проведення робіт по складанню державних актів на право приватної власності на землю, видано громадянам державні акту на право приватної власності на землю \а.с. 131-132\.
30.03.1999 року позивачці був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0.0655 га по АДРЕСА_3, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 427 \а.с. 5\.
В квітні 2014 році на замовлення ОСОБА_1 ПП «Бюро землевпорядного проектування» здійснило розробку технічної документації із землеустрою щодо встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд за адресою м. Охтирка Сумської області, вул. Чапаєва, 77. \а.с. 6\
22.06.2014 року ПП «Бюро землевпорядного проектування» в присутності суміжних землевласників ОСОБА_10 (прож. АДРЕСА_4) і ОСОБА_11 (прож. АДРЕСА_5) здійснило прийомку-передачу межових знаків на зберігання ОСОБА_1 \а.с. 7\.
В судовому засіданні з пояснень ОСОБА_7 і ОСОБА_9, які проживають по АДРЕСА_2, суд встановив, що будучи суміжними з позивачкою землевласниками, 22.06.2014 року вони не надали погодження позивачці при встановленні меж її земельної ділянки, оскільки вона не надала такого погодження під час встановлення меж належної їм земельної ділянки \а.с. 107\.
Наведені пояснення та дії відповідачів суд вважає невиправданими і безпідставними, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що позивачка не була повідомлена і не була присутня під час здійснення прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9
З висновку узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради Сумської області від 21.07.2014 року вбачається \а.с. 8\, що незважаючи на відсутність узгодження з суміжними землекористувачами ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9, комісія констатувала відсутнім порушення земельного права, оскільки технічна документація позивачці виготовлялась з урахуванням раніше виданого їй в 1999 році державного акта на право власності на землю у відповідності до вимог чинного земельного законодавства, а тому позивачці були погоджені встановлені зовнішні межі земельної ділянки по АДРЕСА_3, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої ПП «Бюро землевпорядного проектування».
Рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства в Охтирському районі № РВ-5900022172014 від 04.08.2014 року \а.с. 9\ позивачці відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв»язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачалося зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; рекомендовано з»ясувати вірність встановлення меж земельної ділянки за адресами: АДРЕСА_2, у зв»язку з наявним у позивачки державним актом на земельну ділянки за АДРЕСА_3. Наведене підтвердила в судовому засіданні допитана в якості свідка державний кадастровий реєстратор Управління Держземагентства в Охтирському районі ОСОБА_17 \а.с. 141\
Перевіряючи доводи ОСОБА_7, з матеріалів інвентарної справи на будинок АДРЕСА_2, суд встановив, що вказаний будинок 1962 року побудови станом на 06.08.1988 року перебував у власності Охтирської міської ради, його утримувачем була ЖЕК \а.с. інв. с. 17\, а до зазначеного часу належав «Полтаванафтогаз», «Харківнафтогаз» \а.с. інв.с. 11\.
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.05.1997 року ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12. набули у приватну спільну сумісну власність АДРЕСА_2.
Судом досліджено технічну документацію із землеустрою щодо встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 (1\2), надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2, виготовлену ТОВ «Зем-центр» \а.с. 24-44\.
Так, рішенням Охтирської міської ради Сумської області від 18.12.2012 року № 660-МР, зміненим рішенням Охтирської міської ради Сумської області від 07.02.2013 року \а.с. 30\ надано дозвіл на розробку документації із землеустрою ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 на 1\2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2, площею 0.0724 га.
З акту погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж земельної ділянки від 22.04.2013 року \а.с. 33\ та висновку узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради від 08.05.2013 року \а.с. 34\ вбачається, що ОСОБА_1 не погодила межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 Працівники Управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області, виїхавши на місце спору, встановили наявність державного акту на право власності на належну ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_3, тобто, межі земельної ділянки встановлені та не змінені.
Відповідно до пункту 2 рішення Охтирської міської ради Сумської області від 26.09.2013 року № 895-МР затверджено технічну документацію із землеустрою та безоплатно передано у спільну часткову власність 1\2 частину земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, площа якої складає 0.0362, громадянам ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9, зазначеним в пункті 21 додатку № 2.
Дослідженими письмовими доказами, а також з пояснень представників ТОВ «Зем-центр», Охтирської міської ради та свідка ОСОБА_18 судом беззаперечно встановлено, що ТОВ «Зем-центр» при здійсненні технічних робіт та Охтирською міською радою не враховано наявність у позивачки пріоритету на визначення меж земельної ділянки згідно наявного у неї державного акту на право власності на земельну ділянку.
Доказів, які б ставили під сумнів чи спростували висновки суду сторони не надали.
Проаналізувавши встановлені судом обставини по справі та відповідні їм надані сторонами докази, суд виходив із закріпленого в ч. 2 ст. 19 Конституції України положення про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 153 ЗК України передбачає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Стаття 158 ЗК України обумовлено повний перелік органів, що вирішують земельні спори. Зокрема, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Статтею 152 ЗК України визначено обов»язок держави забезпечити громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист судом прав громадян на землю у земельних відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України здійснюється, в тому числі, шляхом визнання незаконними та скасування рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.
Отже, з огляду на приведені норми закону, суд вважає некоректною вимогу позивачки про визнання недійсним рішення Охтирської міської ради, оскільки в даній справі оспорюється його законність і відповідність чинному законодавству.
Суд встановив, що в даній справі позивачкою порушено приватноправовий спір, який виник з відносин, що врегульовані нормами цивільного і земельного права, пов»язаних з реалізацією позивачкою права власності на земельну ділянку та не стосується дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин
З цих мотивів, незважаючи на те, що позивачкою порушується питання щодо законності рішення органу місцевого самоврядування та скасування рішення Державного кадастрового реєстратора, як представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, суд дійшов висновку, що провадження по справі правомірно відкрито в порядку цивільного судочинства.
За приписами ст. 23 ЗК України на час отримання позивачкою державного акту на право приватної власності на земельну ділянку право власності посвідчувалося державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Таким чином, позивачка належним чином довела своє право на земельну ділянку по АДРЕСА_3, оскільки воно було посвідчене державним актом.
Чинною на даний час ст. 125 ЗК України передбачено виникнення права власності на земельну ділянку з моменту державної реєстрації цих прав.
Пунктом 2 Розділ VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Стаття 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначає, що Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;
Згідно ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність дій позивачки щодо державної реєстрації належної їй земельної ділянки, яка згідно Закону України «Про Державний земельний кадастр» є сформованою незалежно від присвоєння їм кадастрового номера, оскільки право власності на неї виникло до 2004 року.
Перевіряючи доводи позивачки про порушення її земельних прав, суд виходив з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
За приписами ч. 1, 2 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
Частина 1 статті 107 ЗК України визначає, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
Наказом Державного комітету України з земельних ресурсів від 18.05.2010 року № 376, зареєстрованим в Мінюсті України 16.06.2010 року за N 391/17686 (з наступними змінами) \далі - наказ Держкомзему № 376\ визначено, що межові знаки, які встановлені з метою закріплення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) до набрання чинності цим наказом, є дійсними і підлягають заміні лише при добровільному зверненні власника (користувача) земельної ділянки.
Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначений Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему № 376 \далі - Інструкція.
Так, відповідно до пункту 2.1. Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Пунктом 3.12 Інструкції визначено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.
Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
Згідно розділу IV Інструкції відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.
Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Таким чином, суд дійшов висновку, що під час погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж земельної ділянки від 22.04.2013 року \а.с. 33\, представники ТОВ «Зем-центр» не дотрималися вимог закону щодо належного сповіщення позивачки про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9, і як наслідок не врахували наявності державного акту на право власності на належну ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_3, та наявності встановлених і не змінених меж цієї земельної ділянки.
Суд встановив, що під час вирішення спору між суміжними землевласниками: з одного боку -ОСОБА_1, а з другого - ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9, узгоджувальною комісією з питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради 08.05.2013 року \а.с. 34\ позивачка була безпідставно позбавлена права на участь в роботі цієї комісії, внаслідок чого не враховано належно оформленого права власності на належну позивачці земельну ділянку по АДРЕСА_3, що потягло неправомірне прийняття Охтирською міською радою Сумської області рішення від 26.09.2013 року № 895-МР.
Наведені обставини знайшли підтвердження проведеним під час розгляду справи 06.12.2014 року встановленням (відновленням) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_3, та АДРЕСА_2, під час якого було проведено геодезичну зйомку і встановлено, що земельна ділянка, на яку претендують ОСОБА_7, ОСОБА_9 і ОСОБА_12 накладається на земельну ділянку, належну на праві приватної власності ОСОБА_1
Суд встановив, що порушення гарантованих Конституцією України земельних прав позивачки було допущено ТОВ «Зем-центр» та Охтирською міською радою, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Охтирської міської ради Сумської області від 26.09.2013 року № 895-МР в частині затвердження технічної документації із землеустрою та безоплатної передачі у спільну часткову власність ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 ? частину земельної ділянки (0,0362 га.) від земельної ділянки площею 0,0724 га. по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910200000:07:005:0025.
Суд достовірно встановив, що реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки по АДРЕСА_2, кадастровий номер 5910200000:07:005:0025, була здійснена на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої з порушенням гарантованих Конституцією України земельних прав позивачки, а тому ця Державна реєстрація підлягає скасуванню.
В той же час суд визнав безпідставними позовні вимоги про визнання недійсною технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9, за АДРЕСА_2, розробленої ТОВ «Зем-Центр», оскільки сама по собі вказана документація не породжує прав власності на землю, а є лише частиною технічної документації із землеустрою.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат також відносяться витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2014 року ОСОБА_2 був допущений до участі у справі як представник позивачки та під час розгляду справи по суті діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 08.10.2014 року \а.с. 252-253\
Як вбачається з акту приймання - передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги сторони підтвердили повне виконання робіт згідно з Договором про надання правової допомоги від 08.10.2014 року на загальну суму 4000,00 грн.\а.с.254\
З огляду на вищевикладене суд не знаходить підстав для стягнення витрат на правову допомогу, оскільки до матеріалів справи не надано копію розрахункової квитанції про сплату позивачкою на користь ОСОБА_2 за надання правової допомоги коштів у сумі 4000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст. 23 ЗК України в ред. від 18.12.1990 № 561-XII, ст.ст. 79-1, 103, 106, 107, 125, 152, 153, 158 ЗК України, ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, Законом України «Про Державний земельний кадастр», Наказом Державного комітету України з земельних ресурсів від 18.05.2010 року № 376, зареєстрованим в Мінюсті України 16.06.2010 року за N 391/17686 (з наступними змінами), ст.ст. 6, 10, 11, 57-61, 88, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Охтирської міської ради Сумської області, Управління Держземагентства у Охтирському районі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зем-Центр», ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа: приватне підприємство «Бюро землевпорядного проектування» про визнання недійсним рішення Охтирської міської ради та скасування реєстрації земельної ділянки - задовольнити частково.
Визнати незаконним і скасувати рішення Охтирської міської ради Сумської області від 26.09.2013 року № 895-МР «Про затвердження технічної документації із землеустрою та приватизацію земельних ділянок» в частині безоплатної передачі у спільну часткову власність ? частини земельної ділянки (0,0362 га.) від земельної ділянки площею 0,0724 га. по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910200000:07:005:0025, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 (пункт 21 додатку 2 «Список громадян, яким безоплатно передано у спільну сумісну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд»).
Скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки по АДРЕСА_2, цільове призначення - 02.01, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910200000:07:005:0025; форма власності - комунальна.
В задоволенні позовних вимог про визнання недійсною і такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9 (1/2) надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за АДРЕСА_2, розроблену товариством з обмеженою відповідальністю «Зем-Центр», - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з Охтирської міської ради судові витрати у вигляді судового збору на суму 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА
Повний текст рішення суду виготовлений 12.12.2014 року