Справа № 581/837/14-ц
Провадження № 6/581/29/14
11 грудня 2014 року Липоводолинський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Сізова Д.В.,
з участю секретаря - Самілик Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області Берези О.І. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,
11 грудня 2014 року державний виконавець відділу ДВС Липоводолинського РУЮ Береза О.І. звернулась до суду із вказаним поданням.
Мотивуючи подання наявністю значної, у розмірі 17693 грн. 19 коп. заборгованості по сплаті аліментів перед ОСОБА_3, свідомим його ухиленням від примусового виконання рішення суду, вичерпання органами ДВС усіх можливих заходів примусового стягнення, можливістю безперешкодно виїжджати на територію РФ, та вирішення питання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за несплату аліментів, просила тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України.
У судове засідання представник відділу ДВС Липоводолинського РУЮ не з'явився, про час та місце розгляду подання повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Липоводолинського РУЮ перебуває виданий 09 березня 2006 року Андрушівським районним судом Житомирської області виконавчий лист №2-196/2006 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання двох дітей: дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 10 лютого 2006 року і до повноліття дітей, а також виданий 31 жовтня 2005 року тим же судом виконавчий лист №2-805/2005 про стягнення з нього на утримання ОСОБА_3 додаткових витрат на лікування сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50 грн. щомісячно, починаючи з 20 вересня 2005 року до поліпшення стану дитини.
Із часу видачі виконавчі листи перебували на виконанні у відділі ДВС Липоводолинського РУЮ та у відділі ДВС Голосіївського РУЮ м.Києва. Стягнення аліментів проводилося із заробітної плати боржника, яку він отримував у ПВСК АФ «Синівка», СОК «Синівські зорі», ТОВ «Лотуре-Агро» та Липоводолинського центру зайнятості населення, де він перебував як безробітній.
Станом на 01 грудня 2014 року заборгованість по аліментах за вказаними виконавчими листами складає 17693 грн. 19 коп.
Вжитими державним виконавцем заходами з'ясовано, що ОСОБА_2 не працює, на обліку у місцевому центрі зайнятості не перебуває, рахунків у кредитних установах не має.
02 жовтня та 16 жовтня 2014 року відділ ДВС надіслав боржнику вимогу та офіційне попередження про застосування до нього заходів притягнення до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
Відповідно до ч.1, 4 ст.313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування і може бути обмежена у здійсненні такого права лише у випадках, встановлених законом.
Частиною 2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно зі ст.377-1 ЦПК України відповідне подання державного виконавця, погоджене з начальником відділу державної виконавчої служби вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що наявність у особи зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням чи рішенням іншого органу (посадової особи), від виконання яких вона ухиляється, є підставою для вжиття до цієї особи заходу забезпечення виконання рішень у вигляді обмеження її у праві виїзду за межі України.
Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» суд розуміє будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність майна, грошових коштів тощо).
Тобто, обов'язковою підставою для застосування обмеження гарантованої ст.33 Конституцією України свободи пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, є наявність вини боржника.
Однак, державним виконавцем не доведено винуватості ОСОБА_2 в умисному невиконанні аліментних зобов'язань, і самі факти наявності заборгованості та відсутність майна боржника не вказують на необхідність задоволення подання.
Також, не зважаючи на посилання у поданні про вжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів щодо виявлення майна боржника, суду таких відомостей не надано.
Необхідність задоволення подання можливістю боржника виїхати за межі держави у зв'язку з кримінальним переслідуванням, суд не бере до уваги, оскільки такі запобіжні заходи можуть бути вжиті, за наявності відповідного клопотання, слідчим суддею. Інші надані державним виконавцем відомості також не вказують про його наміри виїхати за межі держави.
Тому, враховуючи зазначені обставини, подання державного виконавця задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.377-1 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час її проголошення, мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя Д. В. Сізов