Рішення від 09.12.2014 по справі 579/1698/14-ц

Справа № 579/1698/14-ц

2-о/579/74/14

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі судді -Ольховик А.І.,

за участі секретаря -Малик Г.М.,

з участю заявниці -ОСОБА_1,

представника

заінтересованої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кролевці справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с.Червоний Ранок Кролевецького району Сумської області. У свідоцтві про народження вона - ОСОБА_1, її матір'ю записана ОСОБА_4, а батьком - ОСОБА_5. 26 січня 1985 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6 і змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1. 11 січня 1993 року шлюб між нею та ОСОБА_6 було розірвано. Після розірвання шлюбу вона залишила собі шлюбне прізвище ОСОБА_1. Нещодавно вона вирішила взяти собі дошлюбне прізвище ОСОБА_1 і звернулась з цього приводу до Кролевецького відділу ДРАЦС, однак в зміні прізвища їй відмовили, оскільки виявили розбіжності у документах: у актовому записі про народження її прізвище значиться ОСОБА_1. До звернення в ДРАЦС вона не знала про цю обставину та вважала, що по народженню вона ОСОБА_1, про що має відповідне свідоцтво про народження. Як з'ясувалось, на момент реєстрації її народження, її мати ще перебувала в шлюбі з ОСОБА_7, з яким уже тривалий час не проживала. У актовому записі про її народження батько записаний зі слів матері і зазначено лише його ім'я - ОСОБА_5. При цьому, довідка про народження, як їй стало відомо, видана на ім'я її батька ОСОБА_5. Все життя вона вважала своїм батьком ОСОБА_5, а він вважав її своєю донькою. Вона разом з батьками проживали однією сім'єю. Як їй стало відомо, її батьки одружились у грудні 1966 року, вже після її народження. Чому ОСОБА_5 не визнав своє батьківство відносно неї, як це передбачено законом, їй не відомо. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 помер.

ЇЇ батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали разом на день її народження та продовжували проживати спільно однією сім'єю до смерті батька ОСОБА_5 у АДРЕСА_1. Вона проживала разом з ними та сестрами у цьому ж будинку до 1988 року. ОСОБА_5 за життя визнавав себе її батьком, виховував та утримував.

Встановлення факту визнання батьківства необхідно заявниці для того, щоб усунути розбіжності в документах та взяти своє дошлюбне прізвище ОСОБА_1. Посилаючись на викладене, уточнивши у судовому засіданні заявлені вимоги, заявниця просить встановити факт визнання батьківства ОСОБА_5, 1918 року народження, уродженця села Добротове Кролевецького району Сумської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року щодо неї - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки села Червоний Ранок Кролевецького району Сумської області.

Заявниця під час судового засідання заяву підтримала.

Представник заінтересованої особи Відділу ДРАЦС реєстраційної служби Кролевецького РУЮ в судовому засідання підтримала заяву та пояснила, що ОСОБА_1 зверталась до відділу ДРАЦС реєстраційної служби Кролевецького РУЮ з питанням відновлення дошлюбного прізвища ОСОБА_1. Однак були виявленні розбіжності в написанні її прізвища в актовому записі про народження та в свідоцтві про народження. Так, в актовому записі її прізвище вказано як ОСОБА_1, батько записаний зі слів матері - ОСОБА_5, а в свідоцтві про народження - ОСОБА_1. Внести зміни до актового запису про народження заявниці неможливо через розбіжності у документах, які є підставою для внесення змін до актового запису, а тому встановити факт визнання батьківства ОСОБА_5 щодо заявниці можливо лише в судовому порядку, на підставі чого будуть внесені зміни в актовий запис про народження заявниці.

Заслухавши пояснення заявниці, представника заінтересованої особи, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року в селі Червоний Ранок Кролевецького району Сумської області, у свідоцтві про народження її батьком значиться ОСОБА_5, матір'ю - ОСОБА_4 (а.с.9). 26 січня 1985 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6 і змінила прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_1 (а.с.15). 11 січня 1993 року шлюб між нею та ОСОБА_6 було розірвано (а.с.16).

Згідно копії актового запису про народження заявниці №23 від 29.06.1966 року її прізвище записано ОСОБА_8, в графі відомості про матір записана ОСОБА_9, в графі відомості про батька записано лише ім'я - ОСОБА_5, так як її мати не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (а.с.6), ці ж обставини підтверджуються свідоцтвом про народження, виданим повторно 04.11.2014 року (а.с.10).

З пояснень заявниці та показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8 вбачається, що мати заявниці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали разом з 1965 року. 17 грудня 1966 року вони уклали шлюб та продовжували проживати спільно однією сім'єю у АДРЕСА_1 до смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 року у них народилась дочка ОСОБА_1 (заявниця). З дня свого народження та до 1988 року вона проживала разом зі своїми батьками, навчалась в Кролевецькій восьмирічній школі №4, як ОСОБА_1 В період спільного проживання ОСОБА_5 завжди визнавав заявницю своєю дочкою, турбувався про неї, виховував, утримував, заявниця також турбувалась про своїх батьків та завжди вважала ОСОБА_5 своїм батьком. Дані обставини також підтверджуються свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження, довідкою Кролевецького НВК №4, копією будинкової книги (а.с.12, 15,14-26, 32).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 помер (а.с.11).

У зв'язку з розбіжностями у документах: актовому записі про народження, де прізвище заявниці зазначено ОСОБА_8, та свідоцтві про народження, де її прізвище зазначено ОСОБА_1, вона не може відновити своє дошлюбне прізвище ОСОБА_1. Заявниця звернулась до відділу ДРАЦС реєстраційної служби Кролевецького РУЮ з заявою про внесення змін до актового запису про народження, однак їй було відмовлено (а.с.7-8).

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" встановлено, що при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Відповідно до частини 3 ст.53 КпШС України при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Як зазначено в п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 червня 1998 року № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", яка була чинною на час дії КпШС, згідно зі ст.53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з ч.2 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 КпШС Української РСР. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядають судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 КпШС запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до ст.273 ЦПК Української РСР в порядку окремого провадження встановлюється факт визнання батьківства в випадку смерті особи, батьківство якої встановлюється.

Встановлення факту визнання батьківства можливе при умовах, передбачених законом, якщо дитина народилась до введення в дію Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, тобто до 1 жовтня 1968 року.

Згідно зі ст.3 Закону РСР від 27 червня 1968 року "Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю у відношенні дітей, народжених до введення в дію Основ, суд вправі встановити факт визнання батьківства у випадку смерті особи, на утриманні якого знаходилась дитина і яка визнавала себе батьком дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 як до, так і після народження ОСОБА_1 спільно проживав з її матір'ю ОСОБА_4, спільно вели господарство, спільно виховували та утримували дочку, за життя ОСОБА_5 називав заявницю дочкою, піклувався та утримував її, а тому є всі підстави вважати, що він визнавав себе її батьком.

За таких обставин, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 і встановлення факту визнання батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 53, 55 КпШС України, ст.ст.15, 30, 62, 256-259 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт визнання батьківства ОСОБА_5, 1918 року народження, уродженця села Добротове Кролевецького району Сумської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки села Червоний Ранок Кролевецького району Сумської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя А. І. Ольховик

Попередній документ
41885686
Наступний документ
41885688
Інформація про рішення:
№ рішення: 41885687
№ справи: 579/1698/14-ц
Дата рішення: 09.12.2014
Дата публікації: 17.12.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кролевецький районний суд Сумської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення