04 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Сіроша М.В., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.,
при секретарі - Єфімовій В.В.
за участю представників:
позивача - Колгіна С.Ю., Бурмаки С.А.,
третьої особи 1 - Каменєва С.В.,
третьої особи 2 - Надєєвої О.А., Агліуліна Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «АРМіКС» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2006 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський механічний завод» до Кіровоградської районної державної адміністрації, Кіровоградської районної ради за участю третіх осіб Кіровоградського районного відділу земельних ресурсів та Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «АРМіКС» про визнання недійсними актів ,
Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградський механічний завод» звернулося з позовом до суду про визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 163-р від 08.04.2005 року та про визнання недійсним пункту 1 рішення Кіровоградської районної ради № 199 від 22.04.2005 року.
Заявлені позовну вимоги вмотивовувались тим, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,52 га, яка надана малому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Армікс» для розміщення діючого Коноплянівського родовища по видобуванню піщано-глинистих сумішей, знаходиться в межах гірничого відводу по видобуванню трепелу, який був наданий позивачу згідно акту № 652 від 26.06.2003 року. Крім того, Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Армікс» не має спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2005 року частково задоволено позов ВАТ «Кіровоградський механічний завод» до Кіровоградської районної державної адміністрації, Кіровоградської районної ради за участю третіх осіб Кіровоградського районного відділу земельних ресурсів та Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «АРМіКС».
Визнано недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 163-р від 08.04.2005 року, як таке, що не відповідає вимогам закону.
У задоволенні вимоги про визнання пункту 1 рішення Кіровоградської районної ради№ 199 від 22.04.2005 року - відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2006 року рішення першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів, Малепідприємствоу формі товариства з обмеженою відповідальністю «АРМіКС» звернулося із касаційною скаргою, в якій просять скасуватти зазначені рішення з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства ««Кіровоградський механічний завод» відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки відповідачами за позовом є Кіровоградська районна державна адміністрація та Кіровоградська районна рада і ставиться питання про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, то дана справа є адміністративною.
Враховуючи, що справа по суті розглядалась 02 листопада 2005 року, тобто після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, - то суд повинен був керуватися нормами цього Кодексу. Оскільки фактично справа вирішувалась на підставі Господарського процесуального кодексу України тобто за правилами господарської, а не адміністративної юрисдикції, то ця обставина свідчить про порушення норм процесуального законодавства.
Крім того, ухвалою судді господарського суду Кіровоградської області від 08 серпня 2005 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено МП ТОВ «Армікс». Відповідно до вимог статті 47 КАС України треті особи є особами, які беруть участь у справі. Згідно статті 49 КАС України вони мають право знати про дату, час і місце судового засідання, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, брати участь у дослідженні доказів, тощо.
Порушуючи вимоги вказаних норм процесуального права, суд першої інстанції розглянув справу по суті 02 листопада 2005 року без участі МП ТОВ «Армікс», не повідомивши його про час та місце розгляду справи.
Слід зазначити і те, що судом першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи неповно досліджено обставини, щодо правових підстав прийняття оспорюваного Розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 163-Р від 08.04.05р., а також умов надання земельної ділянки.
Так, ч. 2 ст. 18 Кодексу України про надра передбачено, що земельні ділянки для користування надрами, крім випадків передбачених ст. 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами чи гірничих відводів.
Статтею 14 зазначеного вище кодексу встановлені види користування надрами, до яких серед інших належить геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.
Статтею 20 Кодексу України про надра передбачено, що для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу ( ліцензії) на геологічне вивчення надр.
МП ТОВ «АРМіКС» 04.11.04р. було отримано спеціальний дозвіл № 2596 на користування надрами - геологічне вивчення родовища піску та глини на північно-західній ділянці Коноплярського родовища. Але, судами даний доказ не досліджувався.
Судами не досліджено види корисних копалин, право користування якими надано позивачу та МП ТОВ «АРМіКС» та не застосовано п. 12 вищезазначеного Положення, відповідно до якого на розробку родовищ різних видів корисних копалин які залягають на одній території гірничі відводи надаються окремо для розробки кожного родовища.
Не з'ясовані також можливості надання в користування земельної ділянки на підставі ліцензії на геологічне вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та не надано правової оцінки даній обставині. Крім того, судами не досліджено наявності чи відсутності у позивача права користування земельною ділянкою, щодо якої прийнято оспорюване розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 163-Р від 08.04.05р. в контексті ст. 125 Земельного кодексу України.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 227 КАС України вказане порушення є безумовною та обов'язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд на вказане грубе порушення вимог процесуального законодавства не звернув уваги, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, справа - направленню на новий розгляд.
Керуючись статтями 160, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
Касаційну скаргу Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «АРМіКС» задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2006 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді ( підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Сірош М.В.