Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Гриціва М.І., Пекного С.Д.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві “ 6 “ лютого 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 17 листопада 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
громадянин України, не працюючий,
в силу ст.89 КК України не судимий -
засуджений за ст.307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ¼ частини майна.
На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі ст.76 п.п.2, 3, 4, 5 КК України зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та пройти курс лікування від алкоголізму.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1 визнаний винним у незаконному придбанні в серпні 2005 року, виробництві, виготовленні, зберіганні в себе вдома в с.Просянка Куп'янського району особливо небезпечних наркотичних засобів - макової соломки - з метою збуту за обставин, викладених у вироку.
У касаційному поданні прокурор стверджує, що суд порушив вимоги ст.75 КК України і незаконно призначив ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді конфіскації ¼ частини майна, та просить у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону вирок змінити та виключити з його резолютивної частини додаткове покарання у вигляді конфіскації ¼ частини майна.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.
Доводи касаційного подання прокурора про порушення судом вимог ст.75 КК України не обґрунтовані. Крім того, положення згаданого кримінального закону не регулюють призначення судом додаткового покарання.
Санкція частини 2 ст.307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна. ОСОБА_1 засуджений за цим законом на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ¼ частини майна та звільнений від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що цілком відповідає вимогам зазначеного кримінального закону. Не призначати ж додаткове покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини КК України як обов'язкове, суд міг би лише на підставах, передбачених у ч.1 ст.69 КК України, однак положення цієї статті при призначенні покарання ОСОБА_1 взагалі не застосовувались.
Таким чином, підстав для внесення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 у касаційний розгляд з метою перегляду вироку щодо нього з мотивів, наведених у касаційному поданні прокурора, немає.
Керуючись ст.ст.394, 395 КПК України, -
відмовити в задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Харківської області.
судді:
Синявський О.Г. Гриців М.І. Пекний С.Д.