Справа № 822/3475/14
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
04 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ресторан "Поділля" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Ресторан "Поділля" до Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,
В серпні 2014 року ВАТ «Ресторан Поділля» звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови.
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 28.10.2014 року вказаний позов залишив без розгляду з підстав передбачених ст.100 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, предметом оскарження у даній справі слугує постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів в сумі 85000 грн. №12-ПР-2-Е від 18.02.2014 року.
Враховуючи те, що вказана постанова отримана позивачем 20.02.2014 року відповідно, а до суду з адміністративним позовом позивач звернувся лише у серпні 2014 року, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Згідно із ч.4 ст. 99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Як свідчать матеріали адміністративної справи, копію оскаржуваної постанови позивач отримав 20.02.2014 року.
14.03.2014 року оскаржив в досудовому порядку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не прийняла до розгляду скаргу ВАТ "Ресторан "Поділля", про що було повідомлено скаржника листом від 08.04.2014 року за №14/02/6371/НК, який 09.04.2014 року надіслано останньому, що підтверджується копією поштового реєстру та копією фіскального чеку.
Відповідно до копії листа від 20.10.2014 року №07-1202 "Укрпошти" рекомендований лист за №0101025242123 на адресу ВАТ "Ресторан "Поділля" вручений 11.04.2014 року голові правління Захаревич І.В.
18.08.2014 року ВАТ "Ресторан "Поділля" оскаржило вищевказану постанову до суду.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Разом з тим у випадку встановлення судом обґрунтованості причин пропуску особою, яка подала позов, строку звернення до суду, останній може визнати ці причини поважними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, за змістом ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу (ч.1 ст.71 КАС України).
З огляду на викладене встановлено, що доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду є обов'язком позивача, а суд у відповідності до положень ч. 3 ст. 86 КАС України має оцінити належність, допустимість та достовірність поданого нею доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції судова колегія не бере до уваги доводи товариства наведені в апеляційній скарзі, оскільки позивач отримав постанову 20.02.2014 року, а результат оскарження в досудовому порядку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вручений 11.04.2014 року голові правління Захаревич І.В., що підтверджується копією листа від 20.10.2014 року №07-1202 "Укрпошти", копією поштового реєстру та копією фіскального чеку.
При цьому судова колегія не бере до уваги посилання скаржника на невірне зазначення ДП «Укрпошта» прізвища «Захаркевич» замість «Захаревич», оскільки зазначена обставина не спростовує факту отримання головою правління ВАТ "Ресторан "Поділля" результату оскарження в досудовому порядку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку оскаржуваної постанови 11.04.2014 року, та не є поважною в розумінні ст.100 КАС України.
При цьому судова колегія зауважує, що апеляційна скарга позивача не містить інших мотивованих доводів щодо поважності пропуску строку звернення позивача до суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення без розгляду адміністративного позову з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду передбаченого ч.5 ст.99 КАС України.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ресторан "Поділля" залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
Сушко О.О.