01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"09" грудня 2014 р. справа № 911/4360/14
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. розглянувши заяву Приватного підприємства «Золоті лани» про уточнення позовних вимог у с праві
за позовом Приватного підприємства «Золоті лани»
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Старе»
про зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій незаконними та стягнення 171 255,73 гривень
за участю представників:
від позивача: Куколь В.В. (довіреність б/н від 18.03.2014)
від відповідача: Харченко Л.І. (довіреність №55 від 27.10.2014)
Встановив:
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2014 порушено провадження у справі №911/4360/14 за позовом Приватного підприємства «Золоті лани» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Старе» про зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій незаконними та стягнення 171 255,73 грн., та призначено справу до розгляду.
08.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній, окрім первісно заявлених позовних вимог, просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем орендованими земельними ділянками шляхом припинення дій відповідача, що порушують права позивача, а саме - незаконного користування відповідачем наступними земельними ділянками:
- кадастровий №32208876000040070090, площею 2,8200 га, власник - Богдан М.Г.,
- кадастровий №3220887600040020086, площею 2,4000 га, власник - Бугай М.І.,
- кадастровий №3220887600060010366, площею 0,4705 га, власник - Бугай М.І.,
- кадастровий №3220887600040090034, площею 0,8002 га, власник - Гайовий М.Т.,
- кадастровий №32208876000600101860, площею 1,586 га, власник - Гайовий М.Т.,
- кадастровий №32208876000400900562, площею 5,831 га, власник - Гайовий О.М.,
- кадастровий №32208876000600102100, площею 0,4970 га, власник - Гайовий О.М.,
- кадастровий №3220887600040050007, площею 2,8176 га, власник - Говоруха М.М.,
- кадастровий №3220887600060010111, площею 0,5044 га, власник - Говоруха М.М.,
- кадастровий №3220887600060010191, площею 0,1586 га, власник - Горобець В.Т.,
- кадастровий №3220887600040090032, площею 0,7443 га, власник - Горобець В.Т.,
- площею 3,27 га, власник Дибко Т.І.,
- кадастровий №3220887600040090033, площею 0,8004 га, власник - Желізняк С.Т.,
- кадастровий №3220887600060010192, площею 0,1586 га, власник - Желізняк С.Т.,
- кадастровий №3220887600040020119, площею 2,4000 га, власник - Задорожня Л.Ф.,
- площею 3,27 га, власник Зайцева С.Ф.,
- кадастровий №3220887600040020183, площею 2,4000 га, власник - Зозуля Л.Ф.,
- кадастровий №3220887600060010474, площею 0,4902 га, власник - Зозуля Л.Ф.,
- кадастровий №3220887600040020140, площею 2,3999 га, власник - Кучеренко В.І.,
- площею 3,27 га, власник Манович М.І.,
- кадастровий №32208800040080050, площею 1,9676 га, власник - Нуштаєва З.А.,
- кадастровий №3220887600060010055, площею 0,4816 га, власник - Нуштаєва З.А.,
- кадастровий №3220887600040010027, площею 2,4041 га, власник - Танасійчук О.В.,
- кадастровий №3220887600050010494, площею 0,4804 га, власник - Танасійчук О.В.,
- кадастровий №3220887600040080075, площею 2,5976 га, власник - Хобта К.М.,
- кадастровий №3220887600060010070, площею 0,4823 га, власник - Хобта К.М.,
- кадастровий №3220887600040010004, площею 2,4040 га, власник - Хобта О.О.,
- кадастровий №3220887600060010500, площею 0,4804 га, власник - Хобта О.О.,
- кадастровий №3220887600040070065, площею 7,9232 га, власник - Чугай Т.Ф.,
- кадастровий №3220887600060010510, площею 0,5844 га, власник - Чугай Т.Ф.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що подана заява не підлягає прийняттю до розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, а також змісту поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що остання, за своєю правовою природою, є заявою про збільшення позовних вимог.
Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК.
Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі мінімальної заробітної плати.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2014 становить 1 218,00 грн.
У відповідності до пунктів 2.11, 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Натомість, в порушення вимог вищезазначених норм Закону позивачем не додано до заяви про уточнення позовних вимог доказів сплати судового збору за пред'явлення вимог про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні вищезазначеними орендованими земельними ділянками, який підлягає сплаті щодо кожної спірної земельної ділянки, як окремої вимоги немайнового характеру.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності до п. 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК.
З огляду наведеного, суд дійшов висновку про повернення заяви позивача про уточнення позовних вимог, поданої 08.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області, без розгляду в порядку п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. ст. 57, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Ухвалив:
Заяву Приватного підприємства «Золоті лани» про уточнення позовних вимог від 08.12.2014 у справі №911/4360/14 та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Суддя В.А. Ярема