ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22016/14 17.11.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна "
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"
про стягнення суми страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 68 724,31 грн.
Суддя Яковенко А.В.
Представники сторін:
Від позивача Байправ М.С. дов. №599 від 23.05.2013р.
Від відповідача не з'явилися
Обставини справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" про стягнення суми страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 68 724,31 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АЕ002112 від 04.08.2012, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного Договору було виплачено страхове відшкодування в сумі 68 724,31 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 порушено провадження у справі №910/22016/14 та призначено розгляд справи на 29.10.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 розгляд справи №910/22016/14 відкладався на 17.11.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судове засідання 17.11.2014 з'явився, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Представники відповідача в судове засідання 17.11.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/22016/14 від 16.10.2014 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.
Судом враховано, що відповідно до абзацу 3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/22016/14.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.11.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.08.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - Позивач, Страховик) та п. Глуховською Оленою Іванівною (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №АЕ002112 (далі - Договір), відповідно якого Страховик застрахував майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «KIA Venga» (далі - застрахований ТЗ), державний реєстраційний номер АА5210МС.
26.05.2013 по вул. Комарова, 17 у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ, під керуванням п. Глуховської Олени Іванівни та транспортного засобу «Mercedes-Benz Vito», із державним реєстраційним номером АА6244ІР, під керуванням п. Мороза Андрія Васильовича.
Факт ДТП підтверджується розширеною довідкою про ДТП №9204919, наданої ВДАІ Солом'янського РВ в м. Києві (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 07.06.2013 у справі №760/11096/13-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил дорожнього руху України водієм п. Морозом Андрієм Васильовичем у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст.ст. 124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом накладення штрафу в сумі 2 550,00 грн.
Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до звіту про визначення вартості матеріального збитку №3209/13 від 31.05.2014 вартість матеріального збитку застрахованого ТЗ в результаті його пошкодження при ДТП складає 69 488,20 грн.
Згідно з рахунками-фактурами №СА-000147965 від 08.08.2013, №СА-000148770 від 21.08.2013, №СА-000144193 від 05.06.2013, №СА-000154961 від 09.12.2013, наданого ТОВ «Світ-Авто» вартість відновлюваного ремонту застрахованого ТЗ в результаті його пошкодження при ДТП складає 68 724,27 грн.
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
Позивач на підставі Договору добровільного страхування №АЕ002112 від 04.08.2012, страхових актів №UA2013052600014/L02/01 від 11.07.2013, №UA2013052600014/L02/02 від 15.08.2013, №UA2013052600014/L02/03 від 28.10.2013, №UA2013052600014/L02/04 від 13.01.2014, розрахунків страхового відшкодування здійснив на користь ТОВ «Світ-Авто» перерахування коштів для здійснення ремонту в сумі 68 724,31 грн. що підтверджується платіжними дорученнями №14206 від 12.07.2013, №15241 від 16.08.2013, №17332 від 29.10.2013, №19419 від 15.01.2014, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
За правилами, встановленими ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, Позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від Відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
Згідно інформації з єдиної централізованої бази даних (ЦБД) Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», із державним реєстраційним номером АА6244ІР, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах» за Полісом Серія АС №2084860 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», із державним реєстраційним номером АА6244ІР, керував п. Мороз Андрій Васильович.
Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Звідси, матеріально-правова підстава для цивільно-правової відповідальності настала.
Судом встановлено, що до Позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та Страховиком за полісом АС №2084860 (Відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.
Позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до Відповідача із претензією №164/2014-08/ИР від 04.08.2014. Однак, Відповідач зазначену вимогу залишив без належної відповіді, задоволення, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача не провів.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом враховано умови Полісу добровільного страхування Серія АС №2084860, відповідно до якого встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 50 000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн. У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Таким чином, Позивач набув право на відшкодування суми страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн.
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
Відповідачем не надано доказів на спростування тверджень Позивача, а відтак строк виконання Відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої транспортному засобу «KIA Venga», державний реєстраційний номер АА5210МС, станом на день звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до суду за захистом своїх прав настав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є законними та обгрунтованими в частині стягнення 50 000,00 грн., вказана сума заборгованості була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню з Відповідача.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, у разі часткового задоволення позовних вимог, господарський суд відшкодовує судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на Позивача та Відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, оф. 32-33; код ЄДРПОУ 31282951) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40; код ЄДРПОУ 20782312) суму страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 50 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 329,22 грн.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Дата складання повного тексту рішення 05.12.2014.
Cуддя А.В.Яковенко