ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/25629/14 09.12.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 20 321,00 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Різунов Р.С. - довіреність №13/3061 від 09.12.2013 року;
від відповідача: не з'явилися;
Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди в порядку регресу 20 321,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ПІІ «Лукойл-Україна», яке є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 20 321,00 грн. - матеріальної шкоди в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.12.2014 року.
04.12.2014 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро надійшли документи по справі.
В судове засідання 09.12.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Провадження у справі порушено ухвалою від 19.11.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 09.12.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 09.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
24.12.2012 року між ПІІ «Лукойл-Україна» (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (далі по тексту - страховик, позивач) укладено Договір добровільного страхування майна юридичних осіб №11/1142526/9067/12 (далі за текстом - Договір), за умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном - АЗС 22-10 (далі по тексту - застраховане майно).
Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку.
З матеріалів справи слідує, що 11.12.2013 року на автодорозі Одеса-Мелітополь, сталося ДТП, в результаті якого транспортний засіб марки «ВАЗ-2107» державний номер ВТ6614АВ, під керуванням Гнатка Є.П., зіткнувся з застрахованим майном (колонкою ТРК), у результаті чого застрахованому майну було завдано пошкодження (Протокол погодження договірної ціни від 30.01.2014 року; Довідка про ДТП №9316639 від 11.12.2013 року; наявні у матеріалах справи).
Відповідно до Страхового акту №2300031697 від 08.07.2014 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому майну склала 20 321,00 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).
У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 20 321,00 грн.
Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09.01.2014 року справа №658/5805/13-п, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «ВАЗ-2107» державний номер ВТ6614АВ, Гнатка Є.П., відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність ДП ДГ «Каховське» (власник транспортного засобу марки «ВАЗ-2107» державний номер ВТ6614АВ) на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі по тексту - відповідач), відповідно до Полісу серія АЕ №1164382, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.
Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 09.11.2014 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення №0029692 від 09.11.2014 року на суму 20 321,00 грн.
Відповідно до Полісу АЕ №1164382 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 0,00 грн. (копія Полісу міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 20 321,00 грн. - матеріальної шкоди в порядку регресу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (03049, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 25, код ЄДРПОУ 23510137) 20 321 (двадцять тисяч триста двадцять одну) грн. 00 коп. - матеріальної шкоди в порядку регресу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.12.2014 року.