01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
0,2
05.12.14 № 910/26886/14
Суддя Васильченко Т.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»
до Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813»
Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд»
про стягнення 3801050,81 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813» та Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» про солідарне стягнення 3801050,81 грн. за договором поруки від 12.04.2010 укладеним між позивачем та відповідачем-1, а також за договором поруки від 12.04.2010 укладеним між позивачем та відповідачем-2.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» позовна заява про стягнення 3801050,81 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
В даній позовній заяві позивачем об'єднано кілька вимог, а саме:
- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813» на користь позивача 3801050,81 грн. за договором поруки від 12.04.2014;
- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» на користь позивача 3801050,81 грн. за договором поруки від 12.04.2014.
Відповідно до п. 4.1.4 постанови Пленуму ВГСУ № 1 від 24.11.14 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" зазначено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина третя статті 554 ЦК України). Ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною.
Таким чином, позивачем фактично подано позов про стягнення заборгованості за двома окремими договорами.
В силу приписів ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Втім, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК) (ч. 3 п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
При цьому, навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
З поданої позивачем позовної заяви вбачається, що фактично підлягають вирішенню два окремих спори між різними сторонами (за договором 1 від 12.04.2014 між позивачем і Публічним акціонерним товариством "Будівельне управління № 813" та за договором 2 від 12.04.2014 між позивачем і Публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд"), а підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні господарські договори.
При цьому, підлягають встановленню обставини щодо підстав стягнення з відповідача 1 заборгованості, що виникла на підставі договору 1 та з відповідача-2 заборгованості, що виникла на підставі договору 2, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги про стягнення грошових коштів по кожному з договорів.
Втім, на думку суду, сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Вказану правову позицію також висловлено в постанові Вищого господарського суду України №905/2792/13 від 18.07.13, постанові Вищого господарського суду України № 917/207/13-г від 30.04.13.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, жодних перешкод у зверненні позивача до суду з окремими позовами за кожним з договорів окремо не існує.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя Т.В.Васильченко