Копія
Справа № 822/4602/14
09 грудня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретаріЯворській І.Ю.
за участі:позивача ОСОБА_1 представника відповідача Маєвського С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ТВО Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Військова частина НОМЕР_1 , про визнання незаконним та скасування п. 2 наказової частини телеграми № 186/18/6/125 від 16.07.2014 року в частині, -
Ухвалою від 03.11.2014 року, суд відкрив провадження за адміністративним позовом від 29.10.2014 року, в якому позивач просить визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказової частини телеграми тимчасово виконуючого обов'язки командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 16.07.2014 року № 186/18/6/125 в частині про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "сувора догана".
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві. Додатково пояснив, що у тільки у суді він дізнався що у його Особовій справі за 2014 рік внесені 4-и дисциплінарні стягнення у вигляді доган, які вважає незаконними, про що має відповідні докази. За 26-ть років служби до 2014 року його тільки один раз притягали до дисциплінарної відповідальності.
Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, про що надав письмові заперечення від 17.11.2014 року, які підтвердив у суді ( стор. 59 - 61 справи).
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України, публічна служба в тому числі є військова служба.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України на посаді командира військової частини НОМЕР_2 , військове звання - підполковник, відповідно до посвідчення офіцера і Службової картки ( стор. 9, 72 справи).
Абзацом 3 п. 2 наказової частини телеграми № 186/18/6/125 від 16.07.2014 року за підписом тимчасово виконуючого обов"язки командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " полковника ОСОБА_2 стверджено, що за неналежне виконання службових обов'язків, не виконання вимог розпоряджень командирів (начальників), порушення вимог статей 59, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, та несвоєчасне виконання вимог рішення начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ, на підставі статті 73 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "Сувора догана" ( стор. 6 - 7 справи).
Згідно ч.2 ст.2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV (далі - Статут Внутрішньої служби ЗСУ).
Відповідно до п.16 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно п.26 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п.37 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Командир (начальник), відповідно до п.58 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу); за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Перелік обов'язків командира (начальника) наведено у п.59 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ, серед яких командир в тому числі повинен показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності.
Згідно п.60 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ, у разі неможливості виконання службових обов'язків у зв'язку з відбуттям за межі гарнізону, через хворобу та з інших поважних причин командир (начальник) для виконання цих службових обов'язків призначає одного із заступників. Якщо штатний заступник відсутній і ніхто не був призначений командиром (начальником), командування бере на себе старший за посадою, а у разі відсутності старшого за посадою - старший за військовим званням, про що доповідає старшому командирові (начальникові).
Факт хвороби позивача з 14 по 16.07.2014 року не оспорюється сторонами і він підтверджений доказом - наказом командира в/ч 4009 №147 від 14.07.2014 року ( стор. 8 справи), тому це не потребує доказування, відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України.
Отже, під час хвороби позивача до нього 16.07.2014 року застосовано дисциплінарне стягнення спірною телеграмою, що суд вважає протиправним. Крім цього, суд рахує, що відповідач - ТВО Командувача військ оперативного командування "Північ" не встановив несвоєчасне виконання позивачем телеграми начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України НР 342/1481Т від 19.03.2014 року, а саме (пояснення представника відповідача): до 05.04.2014 року завершити укладення договорів по заходам, які не потребують проведення процедур державних закупівель, і взяття зобов"язань у відповідності до Плану фінансування заходів з підвищення живучості та вибухонебезпеки арсеналів, баз, складів озброєння ракет і боєприпасів та компонентів ракетного палива Збройних Сил України на 2014 рік (далі - План фінансування); до 25.05.2014 року - завершити укладення договорів і взяття зобов"язань за результатами проведення процедур державних закупівель у відповідності до Плану фінансування ( стор. 77 - 79 справи). При цьому до позивача згадана телеграма була доведена телеграмою 186/18/6/34 від 22.03.2014 року за підписом начальника озброєння управління оперативного командування "Північ" разом з Планом - графіком виконання заходів підтримання стану живучості та вибухонебезпеки на базах зберігання озброєння, ракет, боєприпасів та пально-мастильних матеріалів військових частин оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у 2014 року, затвердженого 22.03.2014 року. Доказом виконання вищезгаданих телеграм позивач надав суду Службові листи командира в/ч НОМЕР_3 за №128/954 від 27.03.2014 року та №216/933 від 14.07.2014 року і копії правочинів, що свідчить про виконання рішень командування. Цей висновок суду не спростовує телеграма т.в.о. начальника штабу - першого заступника клмандувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 186/18/6/119 від 11.07.2014 року на яку посилається представник відповідача, відповідно до якої командира в/ч 4009 зобов"язано: в термін до 15.07.2014 року організувати усунення виявлених недоліків, відпрацювати визначені документи, необхідні для погодження; до 10.00 15 липня 2014 року особисто прибути для погодження договорів до служби живучості та вибухопожежобезпеки таз та складів озброєння управління оперативного командування "Північ", адже позивач на неї дав Службовий лист командира в/ч НОМЕР_3 за №216/933 від 14.07.2014 року, 15.07.2014 року хворів, тому відповідно не міг прибути цього дня і ця телеграма не є підставою для притягнення його до відповідальності, що видно із змісту оскаржуваної телеграми у якій мова йде про не виконання телеграми начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України НР 342/1481Т від 19.03.2014 року, чого не було встановлено, про що описано вище.
Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Військова дисципліна, відповідно до п.1 Дисциплінарного статуту, це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
У п.4 Дисциплінарного статуту, зокрема, зазначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Згідно п.73 Дисциплінарного статуту, командувач військ оперативного командування має право, зокрема щодо офіцерів: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність; в) понижувати у посаді офіцерів від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих.
Пунктом 83 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно п.87 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Отже, про порушення позивача, відповідач повинен був дізнатися не пізніше 25.05.2014 року, що видно із телеграми начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України НР 342/1481Т від 19.03.2014 року, тому відповідно притягнення позивача до відповідальності могло бути у випадку наявності законних підстав, починаючи з 25.05.2014 року плюс 10 діб, але його у порушення п.87 Дисциплінарного статуту вирішено притягнути до відповідальності тільки 16.07.2014 року, що також свідчить про незаконність оскаржуваного рішення.
Пунктом 88 Дисциплінарного статуту визначено, військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду, так як відповідно до витягу з наказу в/ч 4009 №170 від 05.08.2014 року вибув у відрядження для участі в АТО на 30-ть діб ( стор. 9 справи).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 - 2 статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, адже ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності під час його хвороби і з порушенням строку його накладення стягнення, визначеного п.87 Дисциплінарного статуту та відсутності порушень закону в тому числі щодо не виконання телеграми начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України НР 342/1481Т від 19.03.2014 року, яка стала підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності телеграмою № 186/18/6/125 від 16.07.2014 року за підписом тимчасово виконуючого обов"язки командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що підтверджено доказами перевіреними судом, тому позов задовольняється.
На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", "Про військовий обов'язок і військову службу" і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати п.2 наказової частини телеграми ТВО Командувача військ оперативного командування "Північ" № 186/18/6/125 від 16.07.2014 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника ОСОБА_1 .
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 10.12.2014 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя/підпис/А.І. Петричкович
"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович