24 листопада 2014 року Справа № 9104/136077/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 11 серпня 2011 року у справі за позовом Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в якому просив визнати протиправними дії державного виконавця щодо накладення штрафу та скасувати постанову відповідача від 15.07.2011 року ВП №27187397 про накладення штрафу.
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 11 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо накладення на Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради штрафу у виконавчому провадженні протиправними, та скасовано постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області серії ВП № 27187397 від 15.07.2011 р. про накладення штрафу.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2, 3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч.2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Частиною 1 ст. 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист - громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В ст.1 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» закріплена мета та основні завдання цього Закону. Так в ч.2 цієї статті зазначається, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від чорнобильської катастрофи та створення умов проживанні праці на забруднених територіях базується на певних принципах, зокрема принципі соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», саме виконавче провадження являється завершальною стадією судового провадження. Виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.
При прийнятті рішення від 11.08.2011р. по справі №2а-1479/11 суд керувався відсутністю відповідних асигнувань в боржника для виплати стягувачу.
Згідно із ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), сторона виконавчого провадження може звернутися до суду, що видав виконавчий лист із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Тому позивач (як сторона виконавчого провадження, на яку покладено обов'язок виконати рішення суду) у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, мав процесуальну можливість звернутися до суду, який видав виконавчий лист, із заявою в порядку ст. 263 КАС України, однак не скористався цим правом.
Сихівським районним судом м.Львова винесено рішення по справі №2-2326/10, яким зобов'язано Сихівський ВСЗ УСЗ ДГП Львівської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 р., 2009 р. у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оскільки питання про наявність (відсутність) коштів в боржника було повною мірою досліджено при винесені рішення в користь стягувача, тому апелянт вважає, що постанова Сихівського районного суду від 11.08.2011р. по справі №2а-1479/11 суперечить рішенню по справі №2-2326/10, правам та законним інтересам гр. ОСОБА_1, Конституції та законам України, міжнародним нормативно-правовим актам, тобто постанова Сихівського районного суду м.Львова від 11.08.2011р. по справі №2а-1479/11 буде в подальшому стимулом в бездіяльності посадових осіб Сихівського відділу соціального захисту ДГП ЛМР, які будуть і надалі своєю бездіяльністю порушувати законні права та інтереси громадян - стягувачів у виконавчому провадженні.
Крім того постанова Сихівського районного суду м.Львова від 11.08.2011р. порушує міжнародні зобов'язання України, визначені ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположні свободи та ст.1 Першого протоколу до неї, ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, зокрема (справа «Кечко проти України» від 08.11.2005р.) - реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань судами не повинні братися до уваги, (справа «Михайленки та інші проти України» від 03.11.2004р.) - відсутність ресурсів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду не може бути підставою для зволікання із його виконанням.
Слід зазначити, що вже не перший рік на виконанні в підрозділі ПВР ВДВС ТУЮ у Львівській області знаходяться рішення судів по справах даної категорії, боржником в яких виступає, зокрема, Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. На протязі нього часу боржником (разом із Головним управлінням праці та соціального захисту - населення ЛОДА) не вчинено жодних реальних активних дій, спрямованих для отримання коштів на виплату за рішеннями судів, а державному виконавцю надаються лише «муляжні» листи-замовлення коштів та листи-відмовки про відсутність таких коштів.
Враховуючи викладене просить скасувати постанову Сихівського районного суду м.Львова від 11.08.2011 року та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно виконавчого листа 2-2326/10. виданого 15.04.2011 р. Сихівським районним судом м.Львова про зобов'язання провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, 2009 рік у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову серії ВП № 27187397 від 20.06.2011 р. про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін для добровільного виконання рішення суду. З листів Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 01.07.2011р. № 2605-2745, від 13.07.2011р. №2605-2903 та від 29.07.2011р. N° 2605-3222, скерованих на адресу підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області вбачається, що на виконання вимог постанови державного виконавця серії ВП № 27187397 від 20.06.2011 р., боржником вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, виконання якого на сьогоднішній день є неможливим внаслідок незалежних від боржника обставин - відсутності необхідних бюджетних призначень.
Згідно постанови державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Л/о серії ВП № 27187397 від 07.07.2011 р. на боржника, Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, накладено штраф у розмірі 680,00 грн. Згідно постанови державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Л/о серії ВП № 27187397 від 15.07.2011 р. на боржника - Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, накладено штраф у розмірі 1360,00 грн..
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до ст.143 Конституції України, органам місцевого самоврядування можуть надаватись законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
У даній спрій ситуації судом першої інстанції з'ясовано, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту, в тому числі пов'язаними із задоволеннями судами позовних заяв отримувачів пільг, компенсацій та гарантій, які виникли внаслідок рішень Конституційного суду України, у державному бюджеті на 2011 р. та минулі роки не передбачені. Відповідно, видатки на зазначені цілі у кошторисах розпорядників бюджетних коштів не затверджувались, субвенції на такі видатки органам місцевого самоврядування не здійснювались. Боржником вживались всі можливі заходи для виконання рішення суду, що підтверджується відповідними листами-зверненнями на адресу Міністерства праці та соціальної політики України, головного управління праці та соціальної політики Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства фінансів України. Однак, згідно отриманих позивачем відповідей, фінансування зазначених видатків здійснено не було, оскільки витрати, пов'язані із задоволенням судами позовних заяв отримувачів пільг, компенсацій та гарантій, які виникли внаслідок рішень Конституційного суду України, не враховані у відповідних Законах України «Про державний бюджет України».
З огляду на це суд першої інстанції підставно вважав, що рішення у справі 2-2326/10 не виконано позивачем з поважних причин, а саме у зв'язку відсутністю відповідних асигнувань, при цьому позивачем здійснено всі можливі заходи в межах своїх повноважень для виконання рішення суду, а покликання відповідача у постанові про накладення штрафу ВП № 27187397 від 15.07.2011р., на те що позивачем рішення суду не виконано без поважних причин, спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду міста Львова від 11 серпня 2011 року по справі № 2а-1479/11/1319 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин