Справа № 2-а-9913/12/2218
Головуючий у 1-й інстанції: Чевилюк З.А.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
02 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про перерахунок пенсії ,
в травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в розмірі 914,77 крб. згідно з довідкою №16/1340, починаючи з 01 січня 2012 року.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2012 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, отриманої ним за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Листом №396/А-49 від 27.04.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому відмовило у прийнятті довідки у зв'язку з неможливістю визначити кількість днів перебування у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отриману за цей період заробітну плату.
Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не несе відповідальності за збереження документів в архівних установах, а підстав вважати довідку №16/1340 недостовірною у відповідача немає.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до посвідчення серії А №123447 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), (а. с. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
П.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.
Згідно з довідкою №16/1340, виданою ВАТ "Хмельницьке автотранспортне підприємство 16854", заробітна плата позивача за роботу в зоні відчуження за період з 23.04.1987 року по 25.05.1987 року склала 914,77 крб. (а. с. 4).
Таким чином, з урахуванням наведених вимог діючого законодавства та встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії позивача згідно з довідкою про заробітну плату, виданою ВАТ "Хмельницьке автотранспортне підприємство 16854" №16/1340. Пенсія позивачу підлягає перерахунку відповідно до вимог п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про неможливість підтвердити правильність видачі довідки через відсутність архівних відомостей, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що відомості, вказані у довідці №16/1340, є недостовірними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2012 року - без змін.
Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Боровицький О. А.
Граб Л.С.