Справа № 127/22100/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бар'як А.С.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
01 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Залімський І. Г.
судді: Сушко О.О. Смілянець Е. С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення(Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
В жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення(Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 року у позивача народилася донька ОСОБА_3 З 09.04.2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивачу надано відпустку по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.
Позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Проте, 05.08.2014 року отримав відповідь від відповідача із відмовою у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
15.10.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення(Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за шість місяців до дня звернення до суду.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно довідки № 51 від 14.08.2014 року, видану Управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) встановлено, що ОСОБА_2 виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в квітні місяці 2014 в розмірі 95,33 грн., в травні та червні місяці 2014 року - в розмірі по 130 грн.;
Відповідно до наказу № 347/8 від 09.04.2014 року Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.04.2014 по ІНФОРМАЦІЯ_2 року;
Із відповіді на звернення № 08-08-019-31934 від 05.08.2014 року, наданої Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, зазначено, що ОСОБА_2 роз'яснено порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з посиланням на зміни в законодавстві та зазначено, що з 01.07.2014 року такий вид допомоги припиняється виплачуватись.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, чинній на день призначення позивачу відповідної допомоги (09.04.2014 року) встановлено що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Проте, згідно пп. 4 п.7 Розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року, яким внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», де зазначено, що розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" - виключити і згідно п.2 Розділу IV «Прикінцеві положення» вищезазначена норма набирає чинності з 1 липня 2014 року, врахувавши, що відповідна допомога призначалась та виплачувалась відповідачем згідно норм Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а не згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», дія норм якого не поширюється на відповідача.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинними законодавчими актами України, в силу чого в задоволені позову слід відмовити повністю.
Отже колегія суддів вважає доведеним висновок суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, -залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2014 року, -без змін.
Судове рішення набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з ст. 212 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О.
Смілянець Е. С.